Ще в останні десятиліття XIX століття в житті більшості європейських міст з’явилося електричне освітлення. Спочатку воно прийшло на вулиці і площі, але незабаром проникло в кожен дім, в кожну квартиру і зробилося невід’ємною частиною життя кожної цивілізованої людини. Це була одна з найважливіших подій в історії техніки, і вона мала величезні і різноманітні наслідки. Бурхливий розвиток електричного освітлення призвів до масової електрифікації, перевороту в енергетиці і великим зрушень у промисловості. Але з чого все почалося? Як саме з’явилася електрична лампочка? Давайте ознайомимося з цим цінним відкриттям більш детальніше.

Варто зазначити, що в XIX столітті набули поширення два типи електричних ламп: лампи розжарювання і дугові. Дугові лампочки з’явилися трохи раніше, їх принцип дії ґрунтується на такому явищі, як вольтова дуга. Якщо взяти два дроти, підключити їх до досить сильного джерела струму, з’єднати, а потім розсунути на відстань кількох міліметрів, то між кінцями провідників утвориться щось на зразок полум’я з яскравим світлом. Дослід буде більш переконливим, якщо замість металевих проводів взяти два загострених вугільних стержня: при досить великій напрузі між ними утворюється світло сліпучої сили.

Вперше явище вольтової дуги спостерігав в 1803 році російський вчений Василь Петров. У 1810 році те ж відкриття зробив англійський фізик Деві. Обидва вони отримали вольтову дугу, користуючись великою батареєю елементів, між кінцями стержнів з деревного вугілля. І той, і інший писали, що вольтова дуга може використовуватися з метою висвітлення. Але стрижні-електроди в дугових лампах швидко згорали, і в процесі використання їх треба було підсувати один до одного, в наслідок чого такі лампи мерехтіли та швидко загасали. Що ж стало альтернативою цих ламп? Про це – в наступній статті.