Починаючи зі скіпки та свічки, закінчуючи електричними та світлодіодними світильниками, історія штучного освітлення є дуже насиченою подіями і надбаннями. Кожна ступінь людства на шляху до прогресивного і екологічного світла вдома, на роботі тощо, взаємозв’язана з усіма наступними.
Завдяки всім знахідкам яскравого минулого людства, зараз ми маємо велику кількість різноманітних освітлювальних пристроїв – люстр та світильників, які різняться за наступними факторами:
-
освітлювальний елемент,
-
спосіб застосування,
-
матеріал, з якого виготовляється той чи інший світильник,
-
звичайно, з естетичної точки зору, світильники ділять за стилевими напрямками, але про це і так занадто багато вже сказано і написано.
Способи застосування та форми, зовнішній вигляд світильників та люстр особливо не змінився з часів панікадил, скіпок, канделябрів та гасових ламп.
А от освітлювальні елементи, як і матеріали виготовлення, змінювались і прогресували. Від мутної слюди та низькопробного скла до кришталю, чистого як сльоза, прозорого сучасного скла і міцного пластику, від важкої і помпезної бронзи до легких і міцних сплавів металу і пластику.
Нова ера штучного світла почалась з того часу, як людина приборкала електрику.
Viva, електрика!
Приблизно на екваторі ХІХ сторіччя деякі геніальні голови почали робити спроби створення справжнього електричного освітлення в його більш-менш сучасному вигляді.
Багато розумного люду додумались до того, яким чином заставити електричну енергію працювати для створення світла, але все було якось не конкретно, «сиро», «недодумано».
Саме тому офіційним початком електричного освітлення прийнято вважати створення Томасом Едісоном лампи розжарювання в 1879 році.
Електричні світильники
З появою електричної лампи розжарювання, в США, Франції, Німеччині почали масово випускати світильники доволі прості, без особливих «викрутасів», майже примітивні. Це були світильники, призначенням яких було місцеве освітлення робочих зон.
Електрична лампа розжарювання дозволила створити разом з багатоплановими конструкціями світильники із замкнутою структурою, що безпосередньо кріпились на стіну або вбудовувались в стелю.
Приблизно до 20-х років ХХ сторіччя світильники створювались під гаслом – чим простіше тим краще!
«Люмінесценція» – електрики, світла та газу «есенція»
На початку 50-х років ХХ сторіччя в житло поступово входить люмінесцентне освітлення. З тих часів і дотепер такий вид світильників домінує в японських домівках.
В Європі було здійснено кілька спроб введення люмінесцентного освітлення ще в 40-ві роки, але його використання в побуті обмежувалось великими розмірами трубчатих люмінесцентних ламп, що дозволяло їх використовувати тільки для кріплення на стелі. М’яко кажучи – тоді це диво техніки не прижилось особливо.
Але, в кінці 70-х років, на початку 80-х років, коли було освоєно масове виробництво компактних люмінесцентних ламп, здійснився справжній прорив в цій області. Саме тоді люмінесцентні лампи стали за розміром ідентичні звичайним лампам розжарювання.
Як завжди нововведення починається з використання старих форм. Перші люмінесцентні світильники повторюють форми світильників з лампами розжарювання. Згодом вони таки отримають свої власні специфічні форми, до речі, іноді доволі цікаві форми…
1 коментар
Pingback: Жарівка – це лампочка » Гасова лампа. Свічка. Панікадило – середньовічний початок сучасного люстротворіння