Хто приносить нам електрику?

У попередньому записі я розповідав вам як ми добуваємо електрику для наших потреб. Але ж виникає запитання, а що далі? Ну виготовили ми певну кількість електроенергії, проте її ж не поскладаєш в шафу (хоча акумулювати енергію і зберегти її можна але це окремий процес, що потребує окремої статті). І щоб не викидати назад в повітря виготовлену важкою працею електрику, вчені придумали цілі системи транспортування і передачі електроенергії.

Так на світ з’явились лінії електропередач (ЛЕП). Вони бувають різних конструкцій, виготовлені з різних матеріалів. Якщо просто, то лінії складаються опор, на які з допомогою різних кріплень підвішують провода, якими і транспортується електроенергія. Щоб електрика не шкодила людям, між опорами і проводами є ізолятори, котрі і забезпечують захист. Звісно, що це не все, існують різні допоміжні та і основні елементи системи, як то грозозахисти, різні конструктиви, розрядники, тощо. Але мені здається, що всі ці моменти будуть більше цікаві професіоналам, з детальними описами і параметрами.

Але в процесі передачі електроенергії, електрики взнали, що велика її частина втрачається, це називають втратами в мережі. І ті ж специ з’ясували, що менші втрати будуть, якщо передавати електрику на великих напругах. І на сьогодні в Україні активно використовують передачу електроенергії на напрузі 750 кВ (переважно для експорту електроенергії), 330 кВ, 110 кВ, 35 кВ, 10 кВ, 6 кВ, 0,4 кВ. кВ – це кіловольти, тисячі вольт. Для порівняння, у вас в резетках всього навсього 220 вольт (існують і такі лінії, на таку маленьку, відносно, напругу), а найбільша напруга в нас 750 000 В. Уявляєте? Також в нас є і дещо екзотичні ліній – 150 кВ, 220 кВ, 400 кВ, 500 кВ.  Це все при змінних струмах (їх позначають хвилькою, закордоном пишуть ще AC).  А на постійному струмі живуть такі лінії, які мають 800 кВ (позначають DC, або рисочка пряма, а під нею пунктирна). Це є лінії для живлення локомотивів, трамваїв, там свої ньюанси. Нас же цікавить лише те, що приходить до нашого дому.

Отже, знаємо, що є ЛЕМ, знаємо про напруги. І знову виникає запитання. Як з цього всього вінігрету отримати нашу 220 В, деколи 380 В. Тепер на передній план виходить такий пристрій як трансформатор. Він призначений для перетворення напруги з меншої на більшу, з більшої на меншу, з постійного на змінний струм і навпаки. На першому етапі, до ЛЕП, після генерації маємо трансформатори, що підвищують напругу. Після траспортування маємо трансформатори, котрі понижують напругу до того рівня, котрий підійде для наших пристроїв. Вони, трансформатори, бувають різних типів, призначень, конструктивів і виконання, щоб описати їх всіх, потрібно окрему статтю. Хто не знає як виглядає великий трансформатор, котрий ставлять на підстанціях, дивіться на фото, котре я побачив на сайті Львівобленерго.

Таким чином, у Вас має вже скластись елементарне уявлення, про ключові моменти передачі електроенергії від виробника і до споживача. А якщо маєте запитання, задавайте в коментарях, надсилайте поштою.

Окрім цього ресурсу, багато корисної і тематичної інформації, можна побачити на фейсбук-сторінці цього ресурсу – http://www.facebook.com/electric.org.ua.