Сонячна станція розміщена у селі Ралівка, Самбірського району, Львівської області. Потужність станції - 4,1 МВт. Побудована компанією ТОВ «Солар Стальконструкція».

Процес будівництва можна поділити на декілька важливих етапів:

Планування

Підготовка ділянки
Підготовка ділянки

Ще на етапі створення архітектури майбутньої сонячної станції, проектна команда на чолі з архітектором, визначає найбільш оптимальні вимоги або геометрію системи кріплень, що є вихідними даними для її проектування і виробництва. Базовими параметрами для проектувальника системи кріплення є: розташування модуля (книжкове або альбомне), кількість рядів модулів (1-8), кут нахилу до горизонту, кількість модулів на 1 конструкцію, вага модуля.

Після того як визначена загальна геометрія, проектувальник накладає її на дані геодезичної зйомки і геологічного звіту про структуру ґрунту і підземних вод. Саме ці дані дозволяють визначити можливі середні і граничні навантаження, яким буде піддаватися майбутня сонячна станція. Залежно від вітрового регіону і сейсмічності району будівництва, визначаються додаткові ризики можливих землетрусів або ураганів, тому для таких районів проектувальники зазвичай застосовують збільшений поправочний коефіцієнт 1,5 або 2 до граничного навантаження на конструкцію.

Фундамент

Окремої уваги заслуговує фундамент майбутньої станції, який може бути пальовий, бетонний стрічковий, цільно-монолітний, комбінований. Для правильного визначення фундаменту використовують геологічний звіт про склад грунту: так, наприклад, якщо грунт щільний, глинистий з високою утримуючою здатністю, то можливе використання пальового фундаменту, якщо ж грунт сипучий або піщаний, з невисокою утримуючою здатністю, - то, як правило, застосовують стрічкові або комбіновані бетонні фундаменти. Для регіонів з особливо-складними грунтами: гірські кам'янисті райони або заболочені повзучі території, застосовують цільно-монолітні бетонні фундаменти.

Забивання паль
Забивання паль

Так як в більшості розвинених країн під сонячну енергетику виділяються території, використання яких не можливе для сільського господарства, то проектні інженери, як правило, стикаються з нестандартними грунтами, і відповідно, змушені пропонувати нестандартні рішення.

Додатково, рішення інженера може бути перевірено польовими випробуваннями на утримуючу здатність грунту, де вже теоретичні розрахунки коригуються з урахуванням практичних випробувань.

Забивання паль
Забивання паль

Каркас

Після того, як визначені всі навантаження - можна приступати безпосередньо до промальовування майбутньої конструкції станції. Як правило, каркас сонячної станції складається з профілів, виготовлених з стандартної вуглецевої або конструкційної сталі, яка після механічної обробки покривається антикорозійним захистом. У світі найбільш поширеним і надійним способом є гаряче цинкування, хоча може застосовуватися і грунтування з подальшому нанесенням лаку або емалі.

Змонтовані системи кріплення
Змонтовані системи кріплення

Крім сталевих конструкцій можливе використання алюмінієвих профілів, які зараз дуже поширені через їхнє масове використання (металопластикові вікна, двері), а також через пластичність алюмінію в процесі екструзії профілів і можливості виготовлення майже будь-яких геометричних перетинів з високою точністю. Крім того, алюмінієві конструкції досить легкі, що знижує навантаження на фундамент. При цьому, при використанні алюмінію є кілька суттєвих недоліків – старіння: алюміній, не покритий додатковим захистом, надзвичайно швидко старіє і втрачає свої властивості міцності, тому його так само необхідно піддавати антикорозійного обробці. Звичайно застосовується срібне анодування товщиною від 7 до 21 Мкм. Так само, межа міцності алюмінієвих профілів істотно нижче сталевих, тому в більшості випадків необхідно проводити додаткову термообробку-загартування алюмінію. Ну і, напевно, самим основним недоліком алюмінієвих конструкцій є їх вартість, яка перевищує сталь в середньому в 2-3 рази.

Крім несучих елементів з алюмінію і сталі (палі, балки, ригеля, підкоси, ферми, розкоси) в системах кріплення застосовуються різноманітні кріпильні елементи - метизи та прижими. Найчастіше це зроблено для того, що б уникнути на місці монтажу таких операцій як свердління і зварювання різних елементів.

Кріплення ж безпосередньо сонячних модулів здійснюється на спеціальні кріпильні пази, передбачені виробником модуля або прижимами, які повинні працювати у спеціально позначених місцях, що б рівномірно розподілити навантаження, що діють на модуль.

Монтаж сонячних панелей на готові системи кріплення
Монтаж сонячних панелей на готові системи кріплення

Коли проект конструкції готовий, видається специфікація елементів, яка передається виробнику конструкції, який вже відповідає безпосередньо за якість матеріалів, що використовувались, і їх відповідність проекту.

Готова до генерації електроенергії сонячна станція
Готова до генерації електроенергії сонячна станція

Матеріали надані компанією «Солар Стальконструкція».

Довідка: ТОВ «Солар Стальконструкція» - українська компанія по проектуванню і виготовленню систем кріплення сонячних модулів для будівництва сонячних електростанцій. Компанія має потужності з виробництва сталевих гнутих профілів з асортиментом більш 200 типорозмірів-перетинів. 

Передрук статті: "Як будували Самбірську сонячну електростанцію на Львівщині. Фото"

Related Posts

Порівняння вартості “традиційної” та “зеленої” енергетики

Резервне живлення в кожен будинок

Про систему збереження енергії від компанії Serenis

Заощаджуємо з двозонними лічильниками

Квартирна проводка на схемах і умовні позначення

Правила використання пристроїв захисного вимкнення

Comments

Reply comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *