Миколайський ажіотаж

В нашому регіоні, в період українського рамадану, в другій половині грудні, спостерігається шалена активність людей. Всі шастають, розшукують, вибирають. Кожен хоче знайти щось оригінальне і неповторне. Бродять містом як зомбі. Сушать мозок і ламають голову. Дістають нервові зриви і головний біль.

Це настав час пошуку подарунків. Свята ж. Особлива атмосфера панує останні дні перед 19 грудня. Колись цей період приходив разом із запахом мандаринок в повітрі. В дитячі роки класно було так мріяти про гарні подарунки і майже ніколи не отримувати те, що замовлялось, правда часи були дефіцитні і можливості мізерні, а антигубозакатін ще не продавався, та й дітям його не приписують. Ранок 19 грудня був завжди суперовим, подарунки, розмови з однокласниками, відчуття нового і знову ж ті мандаринки. І виходить, що в дітей також ажіотаж є, вигадати який би то подарунок замовити, як би йог отримати і що з ним робити :).

В часи зрілості приходиться інакше з Миколаєм домовлятись і замовляти. Доводиться допомагати йому. І тому починається ота вся масакра, що згадана в першому абзаці. Але запах мандаринок ще не вивітрився з пам’яті...


Реклама в блозі: Скоро буде новий рік і рецепти салатів будуть дуже модні, багатьом олів’є вже надоїло. А мені ні, я люблю цей салатик.

Коментарі
  1. І все те, що в першому абзаці, перевішує приємність від відчуття себе Миколаєм 🙂 Звісно якщо подарунки шукаєш і дариш “від серця”, а не тому що “так треба”
    Щось мені в цьому році не пахне мандаринками 🙁

    • Так купи 10 км мандаринок і розстав по хаті:)

      • я ж здурію 🙂 бо люблю дуже, а мені їх поки що нііізяяя.
        просто зазвичай цей запах починає переслідувати навіть коли їх в хаті жодної немає, а цього року чогось не так)

  2. був сьогодні на тернопільському ринку. ажіотаж шалений… уявляю що в суботу буде

Додати коментар