А навіщо ці марафони?

Наше життя, воно якесь таке дике. Ви хоч раз дивились на нього зі сторони? Думаю, що більшість навіть не задумувалось над цим питання. Просто живемо і вирішуємо проблеми. Часто десь летимо, часто щось викручуємо, а все для чого? Щоб задовольнити короткочасні моменти власного задоволення. Хоч саме життя як таке є короткочасним і відносним. Ми спочатку ставимо собі якусь задачу, потім витрачаємо всі сили на її вирішення, після швидкоплинного задоволення забуваємо за цю потребу. Далі все починаємо знову, з новими цілями. Суцільна циклічність. Але хіба це життя?

Хтось може заперечити. Життя - це рух. І це правда. Життя - це рух, проте рух вперед, а не по колу. Треба долати природні перешкоди, а не надумані. Треба вміти задовільнитись доступним, а не ігнорувати цим заради примарного. Звісно, завжди хочеться кращого, завжди хочеться більшого. Але оце краще і більше - це сукупність маленьких моментів, котрі є поруч нас завжди.

Фото з сайту http://naturaltrainingcenter.com/

Отак і живемо, не вміємо групувати, консолідувати власні скарби, проте вміємо мріяти і вибудовувати замки з піску, вміємо наламати дров і потім все життя розгрібати ці завали. А як станемо на марафонну доріжку, відразу починаємо естфету. Але ж перед стартом ми не думаємо, ми не зважуємо, не оцінюємо...

Робіть життя позитивним. Робіть його доступним для себе. Використовуйте його правильно. Ми не вічні.

p.s. Якщо вам подобаютьcя пости такого плану, запрошую вас долучитись до читачів блога "РоЗуМ"

Коментарі
  1. Tarawert

    а яка на вашу думку мета усього життя як такого?

    • жити, брати все в міру можливості, а не вміру фантазії.

      • Так і дійсно краще бути романтиком ніж фантастом. А постовий вдалий я тепер читаю “РоЗуМ” 🙂

        • та це вже досить давній мій бложик але я там немаю постійного натхнення:)

  2. Tarawert

    ну брати усе в міру можливості,то можна все життя прожити по дискотеках розвага і барах…
    то доволі розмите поняття

Додати коментар