ELECTRIC VIRTUAL WORLD

Стрітення

Лютий 15th, 2007 | by ELECTRIC |

15 лютого (за григоріанським календарем; 2 лютого – за юліанським) – християни східного обряду відзначають Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа (Стрітення Господнє).

Релігійне свято
Відзначають його в пам’ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження (згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).

Коли Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він таки не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде „на служіння спасіння людей”.

Звершивши все згідно з законом Господнім, Марія і Йосиф повернулися до Віфлеєму.

Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.

Народні традиції
У народному побуті Стрітення (Стрічення) здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що „в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє”.

Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет:

ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл;
вітер – погана ознака;
відлига – чекай пізньої весни;
як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап’ється півень води, то набереться господар біди).
У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір (якщо ранком роса – врожай, нема роси – погана ознака).

У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають „громичними”, бо їх ставили перед образами під час грози, щоби захистити людей і худобу від блискавки.

Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють „громичну” свічку – „щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив”. Від „громичної” свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й „Громиця”.

Освячену цього дня у церкві воду використовували проти „пристріту”. Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.