Сьогодні Великдень. Христос воскрес! При святі захотілось написати кілька слів до блога "про життя". І зверну вашу увагу на нас, на людей. Зауважив, що ми, ну хай буде, скажу лише про себе і оточуючих мене людей, хоча впевнений, що можна говорити про всіх, часто злимось і нервуємось через смішні речі. Спочатку ці речі такі серйозні і вимагають справедливості, вже і негайно, нутро наше прагне наказ...

Останніми тижнями, чи то місяцями в інтернеті, від більш-менш відомих і публічних людей звучить теза, що інтернет діяльність - це фікція, що від розмов в соціалках користі нема, і взагалі все це фікція і самозаспокоєння. Парадокс в тому, що все це оголошується саме в інтернеті. Як на мене, то ці заклики є простою модою, засобом привернення увагу. Бо пару років назад. всі кричали, що потрібно пошир...

Ото просто бомба. Особливо це гарно сприймають мешканці заходу України. Реальні приколи маленьких містечок і сіл. Все в однмоу флаконі. Так реалістично і життєво .

Наше життя, воно якесь таке дике. Ви хоч раз дивились на нього зі сторони? Думаю, що більшість навіть не задумувалось над цим питання. Просто живемо і вирішуємо проблеми. Часто десь летимо, часто щось викручуємо, а все для чого? Щоб задовольнити короткочасні моменти власного задоволення. Хоч саме життя як таке є короткочасним і відносним. Ми спочатку ставимо собі якусь задачу, потім витрачаємо всі...

Навколо нас зараз пропагують якусь повну фігню. Ось погляньте новини. Суд на Юлею, суд над Луценко. Депутати і сини депутатів як не дівок б’ють, так міліцію товчуть, теракти в світі, люди знищують людей. Часто показують аварії і якісь трагічні моменти людства. Ну просто не Світ, а суцільна проблема. І ці всі трафунки мають якусь логічну повторюваність, котру, здається, можна математично вирахувати...