Опубліковано: 31-08-2009 | Автор: ELECTRIC | У катеґорії: Мої слова, Новина
15
Сьогодні, можна сказати, стався ребрендинг цього блога. Чи ще правильніше - вперше офіційно прикручено логотип. Велике дякую за створення лого, одному з авторів Блогдозера, що входить в вільне об’єднання Залоза - Віталію Мельнику. Віталій зробив весь пакет логотипної продукції для мого сайту. Зверніть увагу, фавікон також змінився. Черга лише за аватаром і банерами, стаканами, прапорами, футболками і т.д. і т.п.
Також хочу подякувати за допомогу з кодами і дизайнуваннями, автору проекту Blogoreader, він же організотор UA Webstar 2009 - це Сергій Пішковцій.
Опубліковано: 19-08-2009 | Автор: ELECTRIC | У катеґорії: Мої слова, Різне
13
Спостерігаю за Інтернетом вже досить давно. Приблизно з кінця 1999 року я в інтернеті щодня, за виключенням вихідних і відпусток. Так от. Раніше Інтернет був якийсь більш наївніший, можна навіть сказати романтичніший. Люди в ньому просто спілкувались, знайомства переносили в реальний світ. І все. Далі настала ера захоплення комерцією. Але вона полягала в читанні мейлів чи перегляді реклами. Потім почали виростати сайти знайомств, наповнені проститутками і сексом але всетаки більшість була за простими людьми. Один період в мережі почав домінувати сексуальний напрямок в розвитку сайтів але повного захоплення ними віртуального людства не вдався. Сайти були просто сайтами - домашніми сторінками, потужніші ресурси створювали портали. На персональних сторінках було модно мати гостьові книги, в котрих зароджувалось спамерство. Поряд із домашніми сторінками, улюбленим місцем тусовок були чати. Там зависали всі. Перші реальні зустрічі – це були чатівки.
Йшли роки. Політ думок ускладнювався. Почав розростатись Веб 2.0. Зароджувались соціальні мережі. З’явились такі новомодні слова як сео, смо, розкрутка, просування, вебкомерція, постові, біржі лінків, контекстна реклама, стартапи, блоги, дорвеї, тощо. Інтернет втратив свою благородність, романтику, якщо можна так сказати. Почалась гонка за псевдозаробітками. Мережа роздулась і розрослась, в основному завдяки суто технічним блогам, котрі не мають суті лише ключові слова. І ці бездушні сайти задусили, вже колишню, душу інтернету. Тобто тепер дійсно маємо пластмасу, котра захопила нашу свідомість. То що? Залишається чекати на народження термінатора? Чи повернемо собі колишню інтернетові наївність?
Цей процес зараз діє в інтернеті. З однієї сторони маємо те, що щодня створюється кілька маленьких проектів, а з іншої, що великі розширюються поглинаючи слабших, котрі є також далеко не найпростіші. Приклад ґуґл, котрий зжер вже багато автономних і потужних ресурсів, а зовсім недавно фейсбук причастився френдфідом. Таке враження, що чим більше нового створюється, тим активніше йде процс укрупнення ітак вже великих проектів. Все йде до того, що буде щось одне, глобальне і помпезне, котре буде задовольняти потреби кожного і у будь-яких питаннях. В інтернеті створюється бог. Віртуальний бог, котрому так чи інакше будуть поклонятись. До речі, а ще нема якоїсь секти віртуальної ?:) Думаю, це був би дуже успішний комерційний проект.
Для любителів цифр. Зовсім скоро на нас чекає 09:09:09 09.09.09. Симпатична і одночасно негарне поєднання цифр. Хто не знає, “9″ це те ж саме, що і “6″ в плані містики і впливу на людину. Більше інформації можна напорпати в віртуальних тенетах.
Якщо Ви належите до гільдії людей, що мають знання в галузі створення у всесвітній мережі чогось нового і прогресивного - прошу відгукнутись.
Мене цікавить абсолютно все, що має зв’язок із цим напрямком. Цікаво буде поспілкуватись з Вами. Не виключено, що можна і в реалі гуртом зустрітись, для плідного спілкування і обміну досвідом або для його здобуття. (Нагадаю, що моє місце дислокації - Львів).
Зовсім недавно я вже згадував про задумку, котра має дещо комерційну сторону, хоча в ній має бути присутня і благодійна сторона і все це направлено на розвиток уанету, розвиток блогерських здібностей у наших людей, за що б мало бути винагорода. Але для її втілення треба спочатку створити майданчик, представництво, котре можна гідно показати для подальшого розвитку і повного висвітлення задуму. Самостійно я не можу зробити так, як я це бачу і як би хотілось, тому пишу ось цей пост для згуртовування профі своєї справи, котрі не будуть вимагати із самого початку оплат і нагород. Повторю, що цей “проект” спрямований на представлення уанету. А він, як відомо, є зовсім слабеньким і закинутим.
Я завжди відкритий для перемовин на дану тему. Але спочатку, напевно, більше запитань буде від мене до Вас. Ви готові поділитись досвідом і долучитсиь до нової справи? Чекаю відгуків. І не забувайте ділитись даною інформацією з іншими. Дякую
Шановні читачі, скажіть будь ласка, а як ви сюди потрапляєте?
1. Читаєте RSS? (А де саме?)
2. Бачите нові повідомлення з лінками в Twitterі? (Ми друзі в твіттері?)
3. Я є в списку друзів на блогосервісах чи соціалках де транслюється (кроспоститься) цей блог? (Наприклад LiveJournal, Liveinternet, etc.)
4. Регулярно заходите за прямим посиланням? (electric.org.ua)
5. Хтось рекомендує дану сторінку? (Хто? Де?)
6. Інший варіант. (Опишіть будь ласка)
Опубліковано: 12-04-2009 | Автор: ELECTRIC | У катеґорії: Мої слова
16
Питання просте. Мені цікавий критерій відбору сайтів в дмоз. Я не розумію за якими пунктами йде оцінювання і приписування - смітник і не смітник.
Бачу лише упередженість і елементарне відслідковування де є біржолінки чи адсенс і особиста якась не приязнь і все. Жодного якісного відбору там нема. Також нема поваги до користувачів.
Пихатість і упередженість - це дмоз. Є ще багато епітетів але немає бажання їх писати.
Цікаво спостерігати за прогресом інтернет розробок. Колись найпершими речами були електронна пошта, далі аська. Потім люди почали масово створювати сайти. Паралельно існував псевдо заробіток - читання пошти і клікання по рекламі, не знаю чи хтось хоч щось там заробляв. Далі пішла мода на замовлення в неті різних халявних рекламних матеріалів, інколи навіть досить гарні речі можна було видряпати, пригадую одного разу, через якийсь збій, компанія НР надіслала мені декілька тисяч пластикових вкладишів, завбільшки як четверта частина візитки, для вклеювання їх в принтер, щоб листки краще подавались в відсік для друку - так і залишились ті пакунки на пошті (там упаковка була як дві відео касети завбільшки, а таких упаковок було пару сотень :)).
Повернусь до більш глобального спостереження за інтернет речами. Люди почали відкривати для себе блоги, інтернетові щоденники і писати про своє життя. Великі інет портали почали видумовувати сайти знайомств, дошки оголошень. Модними штуками на сторінках персональних сайтів були гостьові книги - хлам різний туди писали. Але інет крокував далі. Пішов сильний розвиток мессенджерів, що заставило почухати голову власників аськи. От був давно гарний замінник аськи - Одіго. Але доля його зашурувала в небуття. Форуми і чати почали виводити людей в реальний світ на зібрання і пиятики.
Тепер же існує навколо лише один вебдвануль. Іноді дуже не зрозумілий і заплутаний, насичений і різноманітний. Твіттери, соціалки, діги і т.д. і т.п. Отак і живемо, щодня видумуємо щось нове, щодня вивчаємо нове. Інтернет речі захопили всі покоління і весь наш час. Але добрим є те, що це не наркотик, з нього можна зіскочити дуже легко. А може я помиляюся і це таки наркотик. В певні проміжки життя інетчика, мережа є то іграшкою, то наркотиком, то засобом для існування, то мегадовідником. В кожного своя історія з власними інтернет речами
Сьогодні мене запросили приєднатися до соціальної мережі “АСОЦІАЦІЯ ВИПУСКНИКІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ”. Навіть не сподівався, що політехніка зробить такий прорив в соціалки і створить свою окрему мережу:) Хоча, маю таке враження, що все це створено під зустріч, котра має відбутися 18-19 жовтня 2008 року.