⇓

Розхристаність – принаймі так можна охарактеризувати моє перебування в блогосфері. А все тому, що я прагну охопити всі відомі, невідомі і щойно відриті сервіси. Люблю щось нове, щось незвичне і цікаве. Спочатку занурююсь повністю, а далі запал спадає і сторінка загниває.

Відкрив я багато блогів і сторіночок в соціальних мережах. Здавалось би, що заважає зосередитись на чомусь одному в кожній ніші, але ні, мені цього замало. І тому дію за декількома принципами. Один з них – це заповнення всіх пунктів в сторінці соціалці, далі залучення всіх друзів, створення кроспосту з цього блога, а потім забуття. Другий – це створення тематичного блога, персонального блога, а інколи і блога, котрий зовсім є нетиповий для мене, частина з цих блогів є зациклені один з одним або кроспостами, частина це наповнення копіпастно-коментне від мене, а ще частина – це повний сумбур. Ось так і живемо.

Я ніколи не дію за правилами інтернет розкруток, сео, смо і просувань. Все інтуїтивне, ліниве, базоване десь почув-щось зробив. Часами спрацьовує, часами ні. На теперішньому етапі, я повернусь до такої схеми, що існує персональний блог, мультитематичний, комерційний, недоблог, соціалка і твіттер. Раніше було, хоча вони ще і будуть надалі існувати у вільному плаванні, багато тематичних (існує думка, що в тематиці сила, особисто я дуже в цьому сумніваюсь; от дайте відповідь, а як ви ставитесь до заучок і фанатиків якоїсь справи?) записничків, суть яких була в рерайті і копіпасті, а також псевдоперсональних блогів побудованих на комерції. Тепер же, думаю об’єднати ряд блогів і повернути їх назад в цей щоденник, в їхні розділи. Я буду і надалі робити записи глупсько-прибабахані в якомусь блогохостингу, в деякі буду писати часто але прагну на них щось заробити ще. Сподіваюся, що зможу розвинути свій posterous і перенаправити на нього ряд щоденників з блогохостингів. Але там вже небуде комерційних постів. Соціалка, котра б могла мати в собі сумiщеним твіттер, блог і записну книжку друзів, для мене є Facebook, проте там я лише кроспощу блог і спілкуюсь з друзями беручи участь в деяких дискусіях, тобто використовую на 20% приблизно. Моментні думки, місця перебування, фото – це Twitter.

А ще є така ніша як фото. Зареєструвався я майже у всіх відомих ресурсах. Зараза для персональних фото використовую picasaweb, а для своїх фотоекспериментів – flickr. Останній дуже гарний але халявщиків нелюбить. Тому вже маю два еккаунти і бачу, що потрібно ще один. Якось я не потоваришував з російськими сервісами, хоча той же яндекс досить цікавий. Українські взагалі нестабільні.

Зовсім забув (можна сказати, що спеціально це роблю, оскільки тема заслуговує окремого посту) про свої глобальні проекти. Про ті, які претендують на якісь звання і мають далекоглядні плани. Також не згадую про ті події, що згуртовують інтернетчиків в реальному житті. Вони, фактично, займають основну частину вільного часу.

Ну що скажете? Заплутав я вже вас і заставив деякі речення перечитувати щоб зрозуміти їх суть? Вибачайте, інколи прагну відійти від власних стандартів інтернет-публікацій.

Цей місяць це суцільні свята. ось вже на носі “зелені свята”, Трійця. Таки християнству не вдалось повністю витіснити язичництво. Ви “замаїли” хату, подвір’я? Чи у вас таке не прийнято? З дитинства гарно запам’яталось це свято. Масові забави і гуляння – фестини. Гарно було, можливо воно і є так далі але сприймаю я це вже інакше…

А на наступний тиждень чекає на мене два ювілейчики. Буду вітати тестя і дружину. Будуть забави.

Сьогодні знайшов в неті чергову цяцьку, фотофіксація кожного дня життя. Подивлюся чи вийде тримати цей сервіс в актуальному для себе стані. Хапаюся зав се цікаве, ніби інвестиція на майбутнє. А що за інвестиція і яке майбутнє – не знаю . Доки цікаво буду бавитись, а пропаде інтерес – знайдеться щось нове. Ось.

p.s. А теги і категорії ще модні? Бо дістали вони вже мене

Помітив, що серед нашого українського блоголюду знову набирають обертів так звані пости із серії “365 днів мого життя”. Фотографії, життєві моменти, цікаві сюжети – це класно, але навіщо акцентувати, що це от я під мікроскопом? Ось дивіться, мій блог вже досить довгий час в ефірі і завжди тут щось є із життя. Остання його реінкарнація набула навіть назви “про життя”. Проте чомусь його ніхто і ніколи не порівнює їз 365-ком. Правда і записи тут не є щодня, тепер не щодня. Але суть таж. До чого я це веду? А до того, що майже кожен приватний блог підпадає під вищезгадану категорію.

Тепер про поділ блогерів. Є стара школа, а є нова школа. Стара – це проста писанина, графоманство. Нова – seo, манімейкерство і т.д. Свого часу, коли я загруз в блогосфері ми писали для себе і для друзів, тепер же – пишуть для індексації і для ботів. А де душа і щирість? Роздуті пости про правила гри на ринку віртуальних грошей приносять переважно копійки. А звичні записи – лише настрій. Хоча цікаві щоденники дозволяють заробити але для цього потрібно яскраво засвітити себе.

Не приховую, я також намагаюся монетизувати свій блог. Часами успішно, часами ні. Останніми часами абсолютно не успішно. Напевно тому, що тема моя не є комерційною, не є особливою. Ця тема – про життя, часто про моє життя або про те, що має зв’язок із мною.

Хочу зазначити, що нашим інтернет магнатам, інтернет ангелам, інтернет інвесторам треба звертати увагу на активних писак, на відданих блогерів, на їхні перли і творіння. Адже ці люди здатні повністю викладатись в інтернет проектах і компаніях. А набравши в новостворені чи вже існуючі, такі що прагнуть більшого розквіту в віртуальному світі, людей, що віддалено знають про інет, ви не зможете досягнути вершин. Ось. Філософія і мрії закінчились. Повернемось до віртуальної реальності чи то до реальної віртуальності. Все буде добре

Українські блоги: AKHE.INFO – блог про українські блоги.

Сьогодні, можна сказати, стався ребрендинг цього блога. Чи ще правильніше – вперше офіційно прикручено логотип. Велике дякую за створення лого, одному з авторів Блогдозера, що входить в вільне об’єднання Залоза – Віталію Мельнику. Віталій зробив весь пакет логотипної продукції для мого сайту. Зверніть увагу, фавікон також змінився. Черга лише за аватаром і банерами, стаканами, прапорами, футболками і т.д. і т.п.

Також хочу подякувати за допомогу з кодами і дизайнуваннями, автору проекту Blogoreader, він же організотор UA Webstar 2009 – це Сергій Пішковцій.

Всім дякую. При нагоді віддячусь .

Спостерігаю за Інтернетом вже досить давно. Приблизно з кінця 1999 року я в інтернеті щодня, за виключенням вихідних і відпусток. Так от. Раніше Інтернет був якийсь більш наївніший, можна навіть сказати романтичніший. Люди в ньому просто спілкувались, знайомства переносили в реальний світ. І все. Далі настала ера захоплення комерцією. Але вона полягала в читанні мейлів чи перегляді реклами. Потім почали виростати сайти знайомств, наповнені проститутками і сексом але всетаки більшість була за простими людьми. Один період в мережі почав домінувати сексуальний напрямок в розвитку сайтів але повного захоплення ними віртуального людства не вдався. Сайти були просто сайтами – домашніми сторінками, потужніші ресурси створювали портали. На персональних сторінках було модно мати гостьові книги, в котрих зароджувалось спамерство. Поряд із домашніми сторінками, улюбленим місцем тусовок були чати. Там зависали всі. Перші реальні зустрічі – це були чатівки.

Йшли роки. Політ думок ускладнювався. Почав розростатись Веб 2.0. Зароджувались соціальні мережі. З’явились такі новомодні слова як сео, смо, розкрутка, просування, вебкомерція, постові, біржі лінків, контекстна реклама, стартапи, блоги, дорвеї, тощо. Інтернет втратив свою благородність, романтику, якщо можна так сказати. Почалась гонка за псевдозаробітками. Мережа роздулась і розрослась, в основному завдяки суто технічним блогам, котрі не мають суті лише ключові слова. І ці бездушні сайти задусили, вже колишню, душу інтернету. Тобто тепер дійсно маємо пластмасу, котра захопила нашу свідомість. То що? Залишається чекати на народження термінатора? Чи повернемо собі колишню інтернетові наївність?

Спонсори посту:
Інтернаціональна russian community new york знає і про запорожье, також не забуває про обувь опт киев для власних потреб.

Цей процес зараз діє в інтернеті. З однієї сторони маємо те, що щодня створюється кілька маленьких проектів, а з іншої, що великі розширюються поглинаючи слабших, котрі є також далеко не найпростіші. Приклад ґуґл, котрий зжер вже багато автономних і потужних ресурсів, а зовсім недавно фейсбук причастився френдфідом. Таке враження, що чим більше нового створюється, тим активніше йде процс укрупнення ітак вже великих проектів. Все йде до того, що буде щось одне, глобальне і помпезне, котре буде задовольняти потреби кожного і у будь-яких питаннях. В інтернеті створюється бог. Віртуальний бог, котрому так чи інакше будуть поклонятись. До речі, а ще нема якоїсь секти віртуальної ?:) Думаю, це був би дуже успішний комерційний проект.

Для любителів цифр. Зовсім скоро на нас чекає 09:09:09 09.09.09. Симпатична і одночасно негарне поєднання цифр. Хто не знає, “9″ це те ж саме, що і “6″ в плані містики і впливу на людину. Більше інформації можна напорпати в віртуальних тенетах.

Спонсори посту:
Новий педикюр одесса там же де і гостиница пассаж одесса, а поряд vip телефоны для кожного.

Якщо Ви належите до гільдії людей, що мають знання в галузі створення у всесвітній мережі чогось нового і прогресивного – прошу відгукнутись.

Мене цікавить абсолютно все, що має зв’язок із цим напрямком. Цікаво буде поспілкуватись з Вами. Не виключено, що можна і в реалі гуртом зустрітись, для плідного спілкування і обміну досвідом або для його здобуття. (Нагадаю, що моє місце дислокації – Львів).

Зовсім недавно я вже згадував про задумку, котра має дещо комерційну сторону, хоча в ній має бути присутня і благодійна сторона і все це направлено на розвиток уанету, розвиток блогерських здібностей у наших людей, за що б мало бути винагорода. Але для її втілення треба спочатку створити майданчик, представництво, котре можна гідно показати для подальшого розвитку і повного висвітлення задуму. Самостійно я не можу зробити так, як я це бачу і як би хотілось, тому пишу ось цей пост для згуртовування профі своєї справи, котрі не будуть вимагати із самого початку оплат і нагород. Повторю, що цей “проект” спрямований на представлення уанету. А він, як відомо, є зовсім слабеньким і закинутим.

Я завжди відкритий для перемовин на дану тему. Але спочатку, напевно, більше запитань буде від мене до Вас. Ви готові поділитись досвідом і долучитсиь до нової справи? Чекаю відгуків. І не забувайте ділитись даною інформацією з іншими. Дякую