⇓

Український інтернет – це дивна система. Ось як вона виглядає. В українському сегменті є два клани, україномовний і російськомовний. Останній переважає і навіть створює собі домени в зонах Ру, проте вони таки залишаються українськими інетчиками, котрі орієнтуються на РФ. Є ще і маленькі поселення – це складніші комбінації поглядів. Їх не розглядаємо.

Пишемо в юейнеті переважно про: заробіток (вже давненько пишемо і хвалимось мільярдами, котрих немає, товчеться вода в ступі, обертається в коловороті блогерства), просування і розкрутку (сео, смо, чмо, бздо, і т.д.), ай ті і глобально інтернетові новини, всяке-різне (кіно, фото, музика, бандура), життя-буття (переважно жж і подібні блогохостинги). Більшість робить вигляд страшенних знавців своєї справи, корчать із себе просунутих звірів нетового всесвіту.

Реальна ситуація наступна. Заробіток в мережі, в uanetі, в україномовному сегменті – десь так на рівні, коли можна попити пива на вихідні дні. Парадокс, що порівняно з декількома роками назад, зараз інет більше став розвинутий, проте в плані комерції опустився. Допомогли у цьому різні гівноблогери, дорвейщики, сателітчики, політики і мавпи з гранатами. Тепер всі круті і готові вчити кожного, особливо тішать супер блогери, котрі на другий день існування свого блога вже мають сто прайсів на рекламу в себе.

Існуюча ситуація, а також перспектива на майбутнє для українських блогерів – це масове направлення талантів і зусиль на створення унікального контенту, в котрому відсутні такі поняття як нажива і монетизація. Потрібно створити мережу перфектного українського матеріалу, котрий продукується професіоналами нашої блогосфери, котрих немає до речі. Зараз потрібно створювати виключно благодійні проекти, орієнтовані на нове покоління блогерів, українських блогерів.

На ці роздуми мене підштовхнула розмова з керівником Української Онлайн Спільноти про розвитки наших проектів.

Переглядаю я новини сьогодні і бачу шалений сюжет про Полтавських терористів. Ну тепер точно можна розповідати анекдот:

Сьогодення. Україна. Над полем літає кукурузник і орошує його.
Двоє дядьків уважно стежать за літачком. Раптом літачок губить контроль і вдаряється в житлову двоповерхову споруду обабіч поля. Збиває балкон і з поламаними крилами падає перед під’їздом. Хвилина мовчання, після якої дядьки перезирнулись:
– І що ви на це скажете, куме?
– Та що тут казать! ЯКА КРАЇНА – ТАКИЙ І ТЕРАКТ!!!

Якісь кумедні в нас терористи виявились, СБШників вирішили нажухати. Знали кого. Але якщо подивитися вік терористів – це взагалі. Так цікаво, вони насправді хотіли щось серйозне придумати, чи це черговий мультфільм на підтримку наших державних героїв?

А цікавіші пости на тему України, читайте на

З появою персонального блога в іменному домені taras.ambroz.me тепер все особисте чи якісь глупства власні буду писати там. Цей домен прикручений до posterous.com, досить зручна і гарна система. Паралельно буду розвивати фамільний, родинний домен, пошту, тож дорога родино звертайтесь якщо що.

Тут тепер почнеться процес перебудови. Але триватиме він довго і нудно, у вільний час. Зараз закрито розділ “Про Автора” для того щоб зробити його іншим і більш загальним. Та й тематика буде тепер досить широкою, частина тем сюди мігрує з блокса. Цікаві перетрубації, раніше звідси тематика втікала, тепер сюди повертається, ото людина дивне створіння, а думки її непередбачувані. Ще не знаю чи знищувати і перейменовувати категорії. Адже щезне багато лінків і багато постів змінить свої посилання. Думаю як краще все здійснити.

Підтримую українське: shnick.com.ua – щоденний електронний журнал про дизайн, мистецтво, архітектуру.

Містерія танцю – це міжнародний дитячо-юнацький фестиваль-конкурс.

Свою історію фестиваль починає з 2007 року. Тоді у відбіркових турах, що тривали з лютого по березень змагалися 159 колективів з різних куточків України. І 29-30 березня відбувся фінал, куди приїхали представники з 16 міст України. Змагалися діти в напрямках сучаснйи танець та народний танець. Нагороду отримали вісім колективів.

ІІ міжнародний дитячо-юнацький фестиваль-конкурс “Містерія танцю” відбувся в 2008 р. Відбір тривав в чотирьох регіонах України: Східний, Південний, Центральний і Західний. 16-18 квітня відбувався півфінал і фінал конкурсу, де змагались переможці відбіркових турів та колективи з Австрії, Білорусі, Болгарії, Грузії, Греції, Іспанії, Росії, Румунії, Угорщини, тощо. Переможців визначали у номінаціях: кращий танцювальний колектив; пластичність образу; приз глядацьких симпатій; оригінальність; найкращий костюм; найкращий колектив на думку головного спонсора; найкращий музичний супровід; найкращий іноземний колектив.

ІІІ фестиваль відбувся 17-18 квітня 2009 року в м.Києві у приміщенні БК “Більшовик” (проспект Перемоги, 38). У фестивалі взяли участь понад 50 кращих хореографічних колективів України, а також представники ближнього та далекого зарубіжжя – Німеччини, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Білорусі, Узбекистану, Азербайджану, Південної Кореї.

IV Міжнародний дитячо-юнацький хореографічний фестиваль-конкурс “Містерія танцю” мав лише один відбірковий тур у Львові 17-18 квітня 2010 року. А більшість уасників взяли участь в змаганнях в фіналі 14 травня 2010 року, що відбувався в Києві. 15 травня 2010 року призери фестивалю виступили на Гала-концерті у Національній музичній академії ім. Петра Чайковського (вул. Архітектора Городецького, 1/3, Майдан Незалежності).

Щось сьогодні Укртелеком мене підводить. Маю таку швидкість нету, що нет з мобілки набагато кращий. Оскільки є можливість порівняти швидкості аналогічного пакету на інших АТС, то висновок випливає, що проблема десь на моїй АТС. А оскільки сьогодні вихідний, думаю проблеми вирішаться не раніше понеділка. Дзвонити в підтримку – це марна справа.
Ось ілюстрація, в мене пакет той, що має один мегабіт на вхід, і 512 кілобіт на вихід:

І це ще прикольно бо було в два рази менше:)

Українські блоги (безкоштовно розміщую постові з посиланнями на молоді, і не тільки, українські блоги):
Ticapac’s blog – Нічого, окрім цікавого.
Блог Романа Голубовського – життя online / життя offline.

Самоорганізація – гарне слово, корисна і потужна річ. Вона допомагає абсолютно у всіх справа і відіграє добру роль впродовж нашого життя. Як вам відомо, в мене ціла купа всяких блогів і недоблогів, а от похвалитись немаю чим. Все тому, що займаюся цим ділом спонтанно і неорганізовано, коли співпадають такі речі як наявність часу і натхнення. Але цього є замало для серйозної роботи на ниві графоманства і викладення інформації в нет. Такий механізм підходить лише тоді, коли ведеш персональну сторінку на мейл.ру.

З чого я почав? Перше – це оптимізація. Треба вибрати, що вартує продовжувати наповнювати, а що закрити. Варто добре подумати, чи потрібно писати в декілька блогів вузьконаправлених, чи в один багатотемний. Чим я і займаюсь. Розпорошеність – погано, а салат з різних тем – зло. Важкий вибір.

Найважливіший крок – це графік написання постів. Зробив просто – табличка з днями тижня і сайтами, відмітив в які дні в які блоги писати. Просто і наглядно. Але писати через примус – погано, треба так скласти графік, щоб писати в ті дні було цікаво саме на ці теми. Також треба визначити для себе, в які дні можна буде відшукати найбільше інформації для кожного з блогів чи розділів одного сайту.

Тепер найважче. Спробувати виконувати поставлені задачі сумлінно і віддано

Підтримую українське: playmp3.org.ua - сервіс вставки mp3 плеєрів у блоги та збору детальної статистики прослуховування ваших треків на кожен день.

• 81 % людства говорить «нешкідливу брехню» щодня;
• Більшість людей брешуть як мінімум 3 рази за 10 хвилин розмови;
• 65 % людей переконані, що часто або хоч іноді корисно брехати, щоб не образити чиїсь відчуття;
• 75 % студентів визнають, що неминуче брешуть, коли справа стосується грошей або влаштування на роботу;
• 62 % людей свідомо брешуть, щоб прикрасити розповідь або представити себе у вигіднішому світлі.