Чи підтримуєте ви думку, що соціальні мережі - це хороші засоби для піару власних ресурсів?
Як на мене, то найлегше “розкрутити” свій сайт в connect.ua, далі йде facebook.com і потім vkontakte.ru.
Конект легко дозволяє набрати велику кількість читачів, фейсбук при певній мінімальній кількості людей в групі - дає ряд допоміжних інструментів і легкий для налаштувань, а Вконтактє - ну зовсім пустишка, тут грає роль лише велике коло власних знайомств. Хоча я можу помлятись, тоді порадьте інші мережі чи вкажіть на помилки у вищеназваних соціалках. А може, взагалі соціальні мережі не дозволяють на даний момент щось прорекламувати? Як вважаєте?

Шановні читачі, скажіть будь ласка, а як ви сюди потрапляєте?

1. Читаєте RSS? (А де саме?)
2. Бачите нові повідомлення з лінками в Twitterі? (Ми друзі в твіттері?)
3. Я є в списку друзів на блогосервісах чи соціалках де транслюється (кроспоститься) цей блог? (Наприклад LiveJournal, Liveinternet, etc.)
4. Регулярно заходите за прямим посиланням? (electric.org.ua)
5. Хтось рекомендує дану сторінку? (Хто? Де?)
6. Інший варіант. (Опишіть будь ласка)

Наперед дякую. Прокоментуйте обов’язково.

От мені цікаво, кому ще цікаво заходити сюди? Нові пости щоразу то рідше пишуться. Набридло просто, відпустку творчу треба :).  Все ніяк не вийду на той рівень, що був раніше… Але воно і не турбує, проте по це пишу :).

Помітив цікаву річ. Хватає в соціальній мережі порекомедувати лінк на власну сторінку з постом, відразу відвідуваність росте і не зупиняється. Ще б коментували люди.

А у Вас є цікава інформація про Львів? Поділіться лінками. І вони потраплять на MyLviv.blogspot.com. А якщо є цікаві рецепти кави - заходіть на KAVA.blox.ua.

Цікаво спостерігати за прогресом інтернет розробок. Колись найпершими речами були електронна пошта, далі аська. Потім люди почали масово створювати сайти. Паралельно існував псевдо заробіток - читання пошти і клікання по рекламі, не знаю чи хтось хоч щось там заробляв. Далі пішла мода на замовлення в неті різних халявних рекламних матеріалів, інколи навіть досить гарні речі можна було видряпати, пригадую одного разу, через якийсь збій, компанія НР надіслала мені декілька тисяч пластикових вкладишів, завбільшки як четверта частина візитки, для вклеювання їх в принтер, щоб листки краще подавались в відсік для друку - так і залишились ті пакунки на пошті (там упаковка була як дві відео касети завбільшки, а таких упаковок було пару сотень :)).

Повернусь до більш глобального спостереження за інтернет речами. Люди почали відкривати для себе блоги, інтернетові щоденники і писати про своє життя. Великі інет портали почали видумовувати  сайти знайомств, дошки оголошень. Модними штуками на сторінках персональних сайтів були гостьові книги - хлам різний туди писали. Але інет крокував далі. Пішов сильний розвиток мессенджерів, що заставило почухати голову власників аськи. От був давно гарний замінник аськи - Одіго. Але доля його зашурувала в небуття.  Форуми і чати почали виводити людей в реальний світ на зібрання і пиятики.

Тепер же існує навколо лише один вебдвануль. Іноді дуже не зрозумілий і заплутаний, насичений і різноманітний. Твіттери, соціалки, діги і т.д. і т.п. Отак і живемо, щодня видумуємо щось нове, щодня вивчаємо нове. Інтернет речі захопили всі покоління і весь наш час. Але добрим є те, що це не наркотик, з нього можна зіскочити дуже легко. А може я помиляюся і це таки наркотик. В певні проміжки життя інетчика, мережа є то іграшкою, то наркотиком, то засобом для існування, то мегадовідником. В кожного своя історія з власними інтернет речами

Якщо досконало вивчити цю соціальну мережу, залучити всіх друзів, що розкидані по всьому світу, тоді ця система була б ідеальною. Навіть пошти не треба. Фотоальбомів не треба. Блогів не треба. Додатків до фейсбука дуже багато.

А ви користуєтесь Facebook? Давайте дружити:) Чекаю на лінки.

Розпочав перший етап видалення екаунтів з різних соціальних сайтів. Спочатку видалятиму свої анкети з тих ресурсів, якими вже не користуюсь. От наприклад спочатку знищив анкети на сайтах знайомств типу мамба і лавпланет. Нема потреби для нових знайомств такого плану. Причину знаєте. Далі потрібно передивитись різні свої забуті екаунти і зробити їм харакірі. Ті сервіси, які мають вже багато контактів будуть мати зачистки, а з часом можливо також закрию. Не бачу потреби і доцільності їх існування. Хоча контакти  - це корисна річ, проте знайти мене можна і написавши на пошту:).  І з такими темпами залишаться лише блоги і декілька найвідоміших соцмереж.

Задумуюсь і про різні мессенджери, хоч і користуюсь декількома але реєстрація є напевно на всіх можливих балаболках. І навіщо всю цю кагорту тримати? Хто захоче, той знайде мене там де я буваю найчастіше.

А тепер маю питання-прохання до майстрів локалізації вордпреса і тем до нього. Знайшов собі тему але вона чомусь не працює. Також в ній немає української мови, як і в моєму вордпресі, хоча і поставлена укр. версія. Допоможете?

Таким чином, результат соціальної оптимізації - це зменшення до потрібного, кількості анкет і подальша їх тематична направленість та задіювання для конкретних цілей.

Лікбез для самого себе закінчено.

Сьогодні мене запросили приєднатися до соціальної мережі “АСОЦІАЦІЯ ВИПУСКНИКІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ”. Навіть не сподівався, що політехніка зробить такий прорив в соціалки і створить свою окрему мережу:) Хоча, маю таке враження, що все це створено під зустріч, котра має відбутися 18-19 жовтня 2008 року.

В світлі останніх позитивних моментів це відео пішло просто на “УРА”!!!