⇓

Сьогодні погода була гарна. Не пекло, не дощ, а якраз в сам раз. Правда комарики то який капєц повний, атакують полчищами, жеруть нещадно. Хоча якщо вкритись за пеленою димової завіси від мангалу, то все нормальок.

Святкували сьогодні, попри день конституції, ще і день народження друга. Вивіз він нас, вже традиційно за межі міста, неподалік Жовкви. Ось як виглядає місцина:

Реклама в блозі: Організація дитячих свят. Якісна організація корпоративних свят в Києві. Агенція Bestholidays.com.ua.

Вже минув тиждень, а все якось немає часу написати (ніколи так не пишіть в своїх блогах, це негламурно і некошерно ). Що сталося за цей час. Та ніби нічого такого аж такого. Майже тиждень назад я потрапив на прогулянку лісом. Десь 30 км відмарширували. Гарно побачити величезну сову, сліди кабана, а ящірок цілі полчища, розпалити вогонь і посидіти в хащах, а ще цікаво назбирати трав на чай і до страв. Заряд енергії отримуєш колосальний. Ліс додає потенціалу і заряджає наші внутрішні батарейки на довший час. До речі, на полях цвітуть суниці, буде їх багато цього року.

Відвідали з дружиною наш Оперний, слухали концерт Павла Табакова. Зал був заповнений десь на 80%. Програма, на мою думку, досить складна була. Багато класики і хітів, попурі групи Queen. Повна відсутність попсових українських пісень. Лише одну власну заспівав. Загалом цікаво. В залі основна маса слухачів – жінки.

Сімейні справи заставили взяти відпустку на два дні. І ті дні в клопотах просто пролетіли, не встиг і оглянутись, як вже скоро треба знову збиратись на роботу. Хоча частина питань так і не закрилась .

Лікарні – це згусток напруги і нема там жодної краплі добрих емоцій. Людина потрапляючи в стіни лікувального закладу повинна лікуватися, а не добиватися. Для цього треба щоб позитивні думки були. А як вони виникнуть якщо навколо все обшарпане і розламане, як після операції може додаватись сил, коли всюди прихована комерція і гнітюча аура? Я вважаю, що за лікування потрібно платити гроші. Проте, чому це все так приховано, чому лікарі виконуючи свій обов’язок, показують, що роблять тобі велику послугу? В Україні потрібно відмінити державну медицину, відмінити податки з нас на так зване безкоштовне лікування, запровадити страхування і вивішувати прейскуранти. Бо немає в нас нічого безкоштовного. Для одиноких і незахищених – робити соціальні медичні установи, гроші держава має, тільки йдуть вони самі знаєте куди.

А на дворі вже літо. Зелено, аромати наповнюють повітря. Правда в місті, в царстві бетону і асфальту цього не відчуєш на всі 100%. Раджу всім їхати за межі квартир до природи. Там вже глід починає цвісти, пахне капітально, особливо ввечері.

Вже сьогодні виходжу на роботу. Але я вже звик відпочивати-лікуватись. Думаю, ця звичка швидко мине, оскільки надоїло вдома сидіти:). Думав, що за час лікарняного вирішу всі питання інтернетові, ага, аж два рази, лише відсотків на два вдалося все залагодити. Тішить, що проект #lvivtwevent набрав достатніх обертів, проте ці оберти потребують більших затрат і праці, але захід вартує цього.

Вихідні пройшли без великих емоцій. Відвідували батьків, а також пішли по магазинах – вибираємо диван для щоденного сну. Не легка це праця, особливо в плані фінансів . Але комфорт і краса потребують жертв. Всі хочуть жити в гарних умовах.

А насамкінець пропоную переглянути ролик із світу природи. Про сексуальні задоволення однієї рептилії.

Реклама в блозі: Всім дівчатам згодиться визаж одесса. А проблема з назвою ремонт ноутбуков цены відпаде, якщо придбаєте macbook air superdrive.

Ото сипануло снігом. Але про це говорили, писали, показували всі прогнози погоди. Люди як завжди все пропускають повз увагу. От і сьогодні бачив картини довжелезних черг на шиномонтажах. А ще вчора ввечері я без проблем змінив шини і не бачив черг на сервісах. Чому люди завжди рухають лише як припече.

Ранній сніг повалив дерева. Листя не злетіло, площа велика. Ось і сталася масакра. Ті гілки і дерева завалювались на лінії електропередач, що вело до аварійних відключень. Оскільки вибрики погоди були на всій території нашої області, львівської, то можна уявити, які кількості сіл, міст, підприємств були відімкнені. Це дуже добре проілюстровано сьогодні на прикладі нашого водоканалу. Без води більша частина міста Львова, а інша з мінімальним тиском. І нема жодних резервних джерел водопостачання, жодних систем розподілу води між районами. Але дивує, чому на вузлових точках немає автономних систем електроживлення, що можуть забезпечити енергією ці станції. Напевно у нас ще все попереду.

І звісно подією дня сьогоднішнього була заміна формату набору телефонних номерів. Про це знає кожен. Особисто напарився поки дописав на більше ніж 400 номерів “+3″. А яким для Вас був процес? Болісним чи ні?

В мене теща – любителька квітів і різних рослинок. Ось саме зараз в неї на балконі дозрівають кущі з помідорами. Цікавим є те, що великі і пишні кущі із смачними плодами виросли в маленьких відрах на балконі відкритому ніж на грядці. Напевно вони люблять бути ближче до людей.

Більше фоток з мобілки: один, два, три.

Акція. Україномовні блоги:
Персональний блоґ. Дописи на цікаві теми – WeRteR’s Blog

Сьогоднішній день приніс мені обривання чорної смородини. Для тих хто не знає:

Смородина чорна (Ribes nigrum L.) Місцеві назви – порічки чорні, смородина. З родини ломикаменевих – Saxifragaceae.

Її в нас вродило багато. Обривало нас троє з половиною, половинка на дітей припадає, з 11 ранку до 6 вечора. Тепер маєте уявлення про кількість. В процесі нас загризли цілі рої комарів і іншої подібної кусючої нечисті. Паралельно сонце забезпечило згорівшу спину і руки мені. Особливо ефектно виглядає ліва рука, там де був в мене годинник, білий браслет на рум’яній кисті додає шарму. Ось пишу зараз ці рядки, а на спині моїй, дружина смажить картоплю . Але сподіваюся, що до завтра опіки і кайфові відчуття пройдуть. Задачу виконали, всі кущі смородини зачищені від ягід. Тепер їх доля – морозильна камера і частина на варення піде.

Ввечері ми поїхали на «Байкал». Маємо гарне місце де завжди є місце , навіть у вихідні дні. Приїхали, народу майже нема, одиниці, вода тепла, правда трошки закипала після того як наші тіла-шкварки окунулися в обійми озерних хвиль. Кайфово і легко стало. Правда як повернулися додому спина далася чути знову, про це я писав трошки вище, якраз щойно бульба запеклась повністю.

І з відчуттям виконаного обов’язку буду готуватися до сну і зустрічати новий день мого відпусткового відпочинку .

З приходом літа. А ще коли літо тепле і сонячне. Єдиними темами розмов навкруги є лише відпочинок. Вода, ліс, море, сонце. Люди, що живуть близько до гір, прагнуть утекти до моря, а жителі дотичних до моря територій вириваються в гори. Колись я вважав, що відпочинок влітку вдаєтьcя лише тоді, коли потрапиш на море. Тепер мені стали подобатись гори. Але гори цивілізовані – ліжко, дах над головою, туалет, ванна, проте щоб ті гори були не залюднені. Тиша, спокій, повітря, краєвиди, прогулянки. Стосовно моря, я його не ігнорую, просто в нашій країні, вважаю, що його ще нема або вже нема. Те, що пропонується у нас, зовсім не порівняється з тим, що є у них, закордоном.

Ще не навчилися наші люди цінувати власного клієнта, не вміють використовувати ресурси України. Маючи таке природнє багатство, такі площі, ми лише губимо, а не розвиваємо. Звичайно є і поодинокі місця відпочинку, котрі відповідають світовим нормам. Але їх так мало і доступні вони обмеженому колу людей. А при нашому потенціалі, весь народ міг би гарно відпочивати та ще й мати з цього всього прибуток на туристах-відпочивальниках. Все впирається в державу? Чи в її населення?