Вже сьогодні виходжу на роботу. Але я вже звик відпочивати-лікуватись. Думаю, ця звичка швидко мине, оскільки надоїло вдома сидіти:). Думав, що за час лікарняного вирішу всі питання інтернетові, ага, аж два рази, лише відсотків на два вдалося все залагодити. Тішить, що проект #lvivtwevent набрав достатніх обертів, проте ці оберти потребують більших затрат і праці, але захід вартує цього.
Вихідні пройшли без великих емоцій. Відвідували батьків, а також пішли по магазинах - вибираємо диван для щоденного сну. Не легка це праця, особливо в плані фінансів :). Але комфорт і краса потребують жертв. Всі хочуть жити в гарних умовах.
А насамкінець пропоную переглянути ролик із світу природи. Про сексуальні задоволення однієї рептилії.
Ото сипануло снігом. Але про це говорили, писали, показували всі прогнози погоди. Люди як завжди все пропускають повз увагу. От і сьогодні бачив картини довжелезних черг на шиномонтажах. А ще вчора ввечері я без проблем змінив шини і не бачив черг на сервісах. Чому люди завжди рухають лише як припече.
Ранній сніг повалив дерева. Листя не злетіло, площа велика. Ось і сталася масакра. Ті гілки і дерева завалювались на лінії електропередач, що вело до аварійних відключень. Оскільки вибрики погоди були на всій території нашої області, львівської, то можна уявити, які кількості сіл, міст, підприємств були відімкнені. Це дуже добре проілюстровано сьогодні на прикладі нашого водоканалу. Без води більша частина міста Львова, а інша з мінімальним тиском. І нема жодних резервних джерел водопостачання, жодних систем розподілу води між районами. Але дивує, чому на вузлових точках немає автономних систем електроживлення, що можуть забезпечити енергією ці станції. Напевно у нас ще все попереду.
І звісно подією дня сьогоднішнього була заміна формату набору телефонних номерів. Про це знає кожен. Особисто напарився поки дописав на більше ніж 400 номерів “+3″. А яким для Вас був процес? Болісним чи ні?
Опубліковано: 14-09-2009 | Автор: ELECTRIC | У катеґорії: Мої слова, Різне, Фото
2
В мене теща - любителька квітів і різних рослинок. Ось саме зараз в неї на балконі дозрівають кущі з помідорами. Цікавим є те, що великі і пишні кущі із смачними плодами виросли в маленьких відрах на балконі відкритому ніж на грядці. Напевно вони люблять бути ближче до людей.
Сьогоднішній день приніс мені обривання чорної смородини. Для тих хто не знає:
Смородина чорна (Ribes nigrum L.) Місцеві назви - порічки чорні, смородина. З родини ломикаменевих - Saxifragaceae.
Її в нас вродило багато. Обривало нас троє з половиною, половинка на дітей припадає, з 11 ранку до 6 вечора. Тепер маєте уявлення про кількість. В процесі нас загризли цілі рої комарів і іншої подібної кусючої нечисті. Паралельно сонце забезпечило згорівшу спину і руки мені. Особливо ефектно виглядає ліва рука, там де був в мене годинник, білий браслет на рум’яній кисті додає шарму. Ось пишу зараз ці рядки, а на спині моїй, дружина смажить картоплю . Але сподіваюся, що до завтра опіки і кайфові відчуття пройдуть. Задачу виконали, всі кущі смородини зачищені від ягід. Тепер їх доля – морозильна камера і частина на варення піде.
Ввечері ми поїхали на «Байкал». Маємо гарне місце де завжди є місце , навіть у вихідні дні. Приїхали, народу майже нема, одиниці, вода тепла, правда трошки закипала після того як наші тіла-шкварки окунулися в обійми озерних хвиль. Кайфово і легко стало. Правда як повернулися додому спина далася чути знову, про це я писав трошки вище, якраз щойно бульба запеклась повністю.
І з відчуттям виконаного обов’язку буду готуватися до сну і зустрічати новий день мого відпусткового відпочинку .
З приходом літа. А ще коли літо тепле і сонячне. Єдиними темами розмов навкруги є лише відпочинок. Вода, ліс, море, сонце. Люди, що живуть близько до гір, прагнуть утекти до моря, а жителі дотичних до моря територій вириваються в гори. Колись я вважав, що відпочинок влітку вдаєтьcя лише тоді, коли потрапиш на море. Тепер мені стали подобатись гори. Але гори цивілізовані - ліжко, дах над головою, туалет, ванна, проте щоб ті гори були не залюднені. Тиша, спокій, повітря, краєвиди, прогулянки. Стосовно моря, я його не ігнорую, просто в нашій країні, вважаю, що його ще нема або вже нема. Те, що пропонується у нас, зовсім не порівняється з тим, що є у них, закордоном.
Ще не навчилися наші люди цінувати власного клієнта, не вміють використовувати ресурси України. Маючи таке природнє багатство, такі площі, ми лише губимо, а не розвиваємо. Звичайно є і поодинокі місця відпочинку, котрі відповідають світовим нормам. Але їх так мало і доступні вони обмеженому колу людей. А при нашому потенціалі, весь народ міг би гарно відпочивати та ще й мати з цього всього прибуток на туристах-відпочивальниках. Все впирається в державу? Чи в її населення?
Довгоочікувана вона настала. Якось легше жити стало. Веселіше. Натхнення додалось. Вам ні? Ви зауважуєте за собою підняття духу і оптимізм? Бачите величезні плани і знаєте як їх досягнути? Ні? Значить Вам або вітамінки поїсти, або закохатися треба :). Останній метод набагато дієвіший за будь-які існуючі. А якщо те кохання взаємне - гори перевертаються лише від Вашого погляду. Ті хто не мають половинки - зовсім скоро знайдуть, а ті хто вже в парі - підкиньте дров у полум’я любові :). І без скептичних відмазок і саркастичних посмішок. Слухайте не тільки власне его, а і поради інших.
Прокиньтесь від сну. Йдіть до природи. Вона додасть вам енергії для здійснення мрій. Подумайте як класно зараз посидіти в лісі біля ватри і посмажити шашлик, сосиски, зварити юшку на березі ріки чи озера, випити вина. Дихайте нарешті на повні груди, на всю Вашу здавлену асфальтом грудну клітку.
Беріть до рук ваші фотокамери і майструйте фотопрезентації, робіть їх доступними для інтернету, розповідайте про світлину з усім завзяттям, що є в середині, в глибині душі. Скажете фігня і це легко? Ану спробуйте. Ага:) Спочатку все не те і все не так. Але зато як потім прорве. Кайф гарантовано відчуєте. Доречі, а коли Ви востаннє знимкували своїх дітей, дружину, кохану, рідних? А про що говорять їх очі на портретах? Вдивіться.
Весна накручує вашу пружинку життя. Не давайте їй іржавіти. Ви заслуговуєте на те, щоб жити щасливо. І починати потрібно вже і негайно. Мені б було цікаво в коментах побачити Ваші роботи, на котрі надихнула весна. Поділіться позитивом зі всіма. Чекатиму :).
Їхали ми до батьків дружини в Миколаїв (Львівська обл.) і в кінці с. Липники біля лісу, при дорозі бігла собі лисиця. Було приємно побачити “дикого звіра”.
А кого з представників дикої фауни ви бачили востаннє і за яких обставин?
Опубліковано: 08-12-2008 | Автор: ELECTRIC | У катеґорії: Мої слова, Подорож, Світ
4
Склалося так, що у шлюбну подорож ми поїхали в Єгипет, в Табу. Виліт зі Львова супроводжувався снігом, а приїзд в Шарм ель Шейх - +25 Так незвично. Вперше побачив пустелю. З літака в автобуси і пиляти ще з три години довелося.
Поселилися ми в готелі Hyatt Regency Taba Heights. Така собі оаза серед пустелі. Найзеленіший готель в Єгипті. Червоне море. Кораловий риф. Краса навколо. Немає жодних поселень. Одні готелі. З берега видно Йорданію, Ізраїль, Саудівську Аравію. Фото готелю.
Постояльці: 90% - англічани, європейці; ще є і інші раси, рускіх і українців дуже мало. І дуже