Зима була гарна, морозяна, сніжна. але щось вона так довго затягнулась, що набридла і втомила. І тепер, коли світить сонце і тане сніг - це додає позитивних емоцій. Хоча для екстремалів зимових все виглядає не так позитивно і радісно :). Маю надію, що вже не буде снігових заметілей, хоча ще має буде завершальний акорд зими. А яким він буде, невідомо.

Часу зовсім мало, робота, приготування до lvivtwevent - наразі ці речі є важливими. Закинув блоги, взагалі не пишу в bloxівські, хоча інколи вдається виділити секунду часу. Але це вже не той об’єм, що був раніше. А тепер природа йде до тепла, дні стають довшими, взагалі відпаде бажання писати в мережі. Єдиний стимул - це можливість заробити :).

Реклама в блозі: Прогресивні юридичні послуги у Львові надає Тарас Бачинський.

На роботі збільшилось навантаження, то вдома якось менше сидіти за компом хочеться. Більше повалятись на дивані і тіві переглянути. І доведеться якось оптимізувати свій час. Можливо, відмовитись від якихось блогів, видалити 90% потоків з рідера, анулювати декілька соціалок і так далі і просто відпочивати :). Зараз виходить, що з роботи на роботу йдеш. Остання робота якась доброчинно-благодійницька, напрягаєшся лише щоб задовільнити власне погляди і мрії чи то бачення. Хоч би ще підтримка була. Більшість того просто не розуміє. А навіщо? А що це таке? Ну ти даєш…

Сьогодні модним словом було - Google Buzz. Цяцька як цяцька, погоди сильної не робить, розвагу дає, можливо з часом стане незамінним помічником в неті. Якось забули всі за Google Wave, а ажіотаж був шалений, колись сам просив інвайтик, тепер маю свої, проте нема кому віддати:), є ще інвайти на Gmail :). Якщо треба то поділюсь.

Сьогодні отримав презент від Mail.ua за залучення нових користувачів до сервісу.

Симпатична, маленька за розмірами і формфактором, 4 гігабайти, побачимо якою вона буде в роботі.

Долучився сьогодні до акції від nic.ua до дня Валентина. Поставив лінк на їх акцію (дивіться в колонку з правого боку в розділ “Посилання”, а там є love.nic.ua, переходіть за лінком і я отримаю шанс на подарунок :))

Цікаво але це факт. Вчора не було світла. А сьогодні не було води. Це починає керувати новий президент?:) Частково до теми, потішила ось ця картинка.

А часто ви зіштовхуєтесь з електричними проблемами в домашньому побуті, а може на роботі? Виникають запитання, проте не маєте до кого звернутись. Електрика проста, хоча і потребує багато безпеки і точності. З більшою кількості електричних заморочок зможе справитись кожен, потрібно лише вдало підказати. Звертайтесь, допоможу чим можу, професійний електроенергетик як ніяк:). Це початок чогось, що, можливо, переросте в щось самостійне і більше.

П’ятниця - це супер день. Так солодко усвідомлювати, що робота позаду, а відпочинок попереду. Ввечері ми з дружиною потрапили в кіно. Дивились фільм - “Як все заплутано“. Це сімейна комедія, проте цікавішою вона буде для тих кому вже за 40, терпимо дивитись для тих кому в районі 30 але зовсім буде нецікаво для тик кому 20 (плюс/мінус).

Але найважливішою подією п’ятниці стало отримання чергового експоната до ведмежої колекції дружини:

Цей ведмедик, Амігурумі, приїхав з Києва і його подарувала власниця блога “Щоденник Kенгуру“. Все почалося із поста про Амігурумі, а завершилось постом “головне шоб вони були добрі і теплі:)))“. Імені майстрині не називаю, щось не узгодив цього питання, але всі лінки маєте, тому слідкуйте за новими шедеврами. Оскільки Кенгуру відмовилась від матеріальної винагороди, кажу велике ДЯКУЮ і раджу всім слідкувати за оновленням щоденника Кенгуру :).

Ось і сьогодні руки нарешті дійшли до змін у цьому блозі. Тепер шаблон майже повністю українській, за локалізацію вдячний Юркові Червоному. Правда через особливості теми дещо довелося робити, як то кажуть, через задницю. Проте завжди можна знайти вихід і думаю, що мені це вдалося. А подяка за допомогу з виправленням мого FED на FEED припадає Христині Максименко, до речі, вона робила лого і на Кулемет.com. Досить довго пробавився з назвами сторінок, а оскільки, довгі назви ламають дизайн шаблону, то результат самі бачите, зізнаюся, він мене не задовільняє на всі 100%. Зміни будуть тривати і далі але сьогодні вже нема бажання і сил щось виправляти та вдосконалювати.

Зима атакує своїми морозами. Хочеться сидіти в затишній кімнаті, відпочивати і дивитись як горить вогонь в каміні. А заодно можна і написати щось в свій блог чи блоги. У вас один блог чи декілька? Встигаєте? А що з комерційною стороною такої діяльності?

Спілкування з читачами – це круто, особливо, коли читачі коментують твій пост. Але більшість відвідувачів сайтів є випадковими перехожими, а їх важко заставити щось написати.

В п’ятницю у Львові був черговий кінець світу на дорогах. Перцю додала тусовка Тимошенко в центрі Львова. Той захід ще і телебачення транслювало. А Янукович також зжене своїх людей зі всієї України до Львова? Хоча сумніваюся, що вони зможуть доїхати таку далеку дорогу в тверезому адекватному стані, а потім ще і мітинг відстояти, плюс відбити атаки патріотичних сил. За кого будете голосувати люди? Чому?

Українські блоги: Гммм… Є про що поміркувати…

Сьогодні було Івана. Як то кажуть: “Предтеча - забрав свята на плечі”. Предтеча - це хреститель. Іван Хреститель. Саме він хрестив Ісуса Христа в річці Йордан. Але я трошки відійшов від теми. Сьогодні фініш у масових гуляннях. Український рамадан добіг до фінішу. Тепер настала пора відпочинку від святкувань.

Сьогодні погода сказилася. Сніг - це гарно, романтично, казково. Але сніг на вулицях Львова - це смерть автомобілістам. Особливий кайф викликають язди по бруківці під гору. Це така насолода, що хочу щоб її шляк трафив і щоб вона ніколи більше не приходила. Буксування і спалювання бензини дістає шалено. Непогода мала б консолідувати всі комунальні служби на розгрібанні завалів, проте в нашому царстві комунальники залягають в сплячку. От пишу ці слова і думаю, їхати трамваєм чи таки брати автівку. Трамвай - уе просто і нема проблем, а авто - це комфорт і вільні руки :). Навіть не знаю як поступлю зранку.

А ще. Я колись говорив про новий інтернетовий проект. Ось він:

Цей рік буде, я так думаю, насичений змінами в моєму інтернет житті. Є декілька задуманих ідей, котрі маленькими кроками починають реалізовуватись, є декілька вже діючих - їх будемо розвивати, а ще будуть такі, до котрих я буду приєднуватись, проте ролі будуть всюди різні.

Сьогодні я перестаю писати в своєму блозі “Твіттер в Blox.ua“, а починаю в .

Щоб створити щось цікаве і якісне, потрібно мати гарний колектив однодумців, тоді вийде шедевр

Підтримую українське: «Рожевий слоник» - це передусім портал для молодих авторів, що надає можливість публікації творів та їх широкого обговорення. Жанри, в яких можна публікувати свої твори, найрізноманітніші: ілюстрації, фото, кінорецензії, публіцистика, критика, музика, драматургія, переклади, відео-арт та різноманітні мистецькі експерименти.

Сьогодні минув той другий празник. В нас його шанують. Особливо в мене в родині. Я ж Васильович, син Василя. Збираємось за столом з рідними. Нас не багато. Але на свята гуртуємось.

За кермом тепер треба бути віртуозом. Слизько. Дивишся на дорогу, ніби асфальт асфальтом, а почнеш гальмувати - фігурне катання. Добре, що АБС є в машині, залишається лише дистанцію зберігати. Дістають лише ектстремали на своїх антикварих “тазіках”, котрі не мають голови на плечах. Зранку на власні очі бачив, як “Таврія” не вписалась в поворот і від стовпа її спас бордюр. Запитання. А навіщо було гнати? Щоб розбитись? Ви як керуєте своїм авто в таку погоду?

Страхові компанії - це зло. В нас ще баригі прагнуть нажитись на щирих і довірливих українцях. В них закон, що треба віддати всі сили на те, щоб довести, що тобі неможна виплатити гроші бо це не страховий випадок. А мали б навпаки, робити все, щоб забезпечити твоє існування максимальним комфортом. Ви застраховані? А де? Які враження?

Переглянули “Аватар” з дружиною. Сподобалось. Правда дивились вдома і не 3D, проте вразив цей плід фантазії Камерона і майстерність компутерників. Оригінально і захоплює. Новий етап розвитку кіноіндустрії.

Українські блоги: Тренінги продажу - нотатник тренера Деревицького.

І знову цей день настав. Знову новий рік. Але кожного року ці святкування старого-нового все менше і менше відбуваються. Ще декілька років, чи десятків років і всі забудуть про календарні різниці, про минуле і воно відійде в небуття. А чи святкуєте Меланки?

Чи відчуваєте ви ще свято? А то таке враження, що люди не мають зараз такого піднесення і бажання свята. Може це здається лише, хочу щоб так і було. А може я перестав помічати людські веселощі. Але ні, із спостереженнями навколишнього світу ніби все ок. Так що кажіть, де свята поділи? Чи просто втомилися?

Українські блоги: Odarchuk dot Com - Блог про життя, IТ, SEO, Україну та багато іншого.