⇓

Весна дарує пробудження всього. Особливо радує природа. Зеленіє все навкруги. А щось розцвітає. Мав гарну прогулянку в парку. От тільки якась зараза цвіте і маю соплі відрами, пчихання, ще ждуть мене червоні очі:) але це скоро мине і буде дальше насолоджування теплом. Як природним, так і душевним:)

Джерело: Освітній Портал

Почуття страху, дискомфорт або шок може значно загострювати чутливість людини до запахів. Такого висновку після серії експериментів дійшла група вчених з Північно-західного університету міста Еванстон (штат Іллінойс, США).

Вчені піддавали випробуваних електрошоку невеликої сили, після чого ті змогли розрізняти такі тонкі відтінки запахів, які, як раніше вважалося, можуть розпізнавати лише тварини.

В експерименті, який проводили у лабораторії нейрології Джея Готтфріда, відомого своїми дослідженнями в галузі нюху, випробувані повинні були розрізняти за запахом речовини енантіоміри, що складаються з молекул, які є дзеркальними відбиттями один одного. Тільки пацюки можуть розрізняти такі речовини, люди, як правило, на це не здатні.

Шлях людини – це довга дорога в невідоме. В час цієї мандрівки трапляються роздоріжжя і марева. Трапляються оази але на початку дороги вони або висихають, або належать іншим людям, котрі також в дорозі чи, можливо, вже дійшли до мети подорожі. Людина – створіння, котре йде і шукає, створіння, котре відчуває, радіє, переживає, думає, страждає. Ми здатні багато відчути і пережити, багато осмислити і зрозуміти. Ми міцні і незламні, слабкі і крихкі. Ми різні. Кожен своїми методами долає життєвий шлях. Але найкраще, найкомфортніше нам бути з кимось. Нам потрібні друзі, кохані, рідні. Ми доповнюємо одне одного, даємо і забираємо енергію. Це – життя. Життя непередбачуване. Воно як зебра чи синусоїда. Його вибрики дають унікальні можливості відчувати суть існування, порівнювати і переконуватись, знати і навчати. Нікому невідомо скільки ми живемо. Чи ми досягаючи певного рівня продовжуємо свою подорож в іншому образі, чи досягаючи зупиняємось? Кожен про це довідається самостійно, кожен досягне поставленої мети. Життя – це щастя, котре може зробити боляче щоб ми відчули повною мірою радість від доброго? Хтось задумувався над цим? За чорним йде біле, а за білим?… ще біліше

Виникають раптово і несподівано. Захоплюють і оволодівають. Вони не дають рівномірно дихати. Дають багато енергії і проростають крила чи виростають ікла. Вони керують нашим настроєм від мегапозитиву до супер депресії. Почуття кохання – це найскладніше, що можна придумати. Ці почуття, чи то відчуття, немають чіткого початку і немають кінця, в них немає визначень і формул. Завдяки їм – ми прогресуємо, ростемо, здобуваємо нові вершини. Почуття кохання – це найкращі ліки від всіх недуг. Вони завжди дають нам висновки, що все, що було до них, було пустим, несерйозним, дитячим. Почуття заставляють розцвітати навіть висохлі дерева.

Проте, більшість людей не вміють їх берегти, не вміють цінувати. Багато плюють навіть на власні почуття заради інших цілей. І від щастя до депресії скочуємось зі швидкістю світла. Марними є обдумування та осмислення чому все так сталося. Які причини того. Ці думки лише відмуровують від справжньої істини.

Почуття треба відчувати. Їх не можна вивчити. Їх не можна пояснити. Вони є. І ми це відчуваємо. Добре – сміємося, погане – плачемо. Всі ми знаємо як це бути щасливими і як бути знедоленими. А хтось пробував описати ці почуття? Думаю пробували всі. Але чи хоч одній людині вдалося показати іншим, що вона відчуває і яким є це відчуття? Напевно нікому.

Почуття – це дар, котрий належить лише нам. Почуття вічні. І вони єдині і неповторні у кожної живої істоти.

Вихідні пройшли цікаво. Можна сказати в житті почався цікавий період. Насичений новими знайомствами і особистими переживаннями. Дивно це все. Багато цікавого подарував сайт однокласники. Багато цікавих знайомств появилося, а також відновлено контакти втрачені. Вже вдруге пишу про цей ресурс. Точно наркотик. Всі знайомства досить теплі:) Мені це подобається. Можливо і душа скоро загріється:) Треба лише відчути і правильно відчути…
Так я про вихідні. Було возіння з машиною і очікування подорожчання бензини. Були цікаві зустрічі і гарні посіденьки. От лише небуло супермегадовгого сну:)
Дивує мене поведінка деяких людей в інтернеті. Ця пластмаса це інше ніж реальне життя і навіщо все загострювати і ускладнювати. Тут треба привітніше бути. Дивує, коли тебе ігнорують без всяких причин чи мило поспілкувавшись відправляють в ігнор. Можливо це все сприйняття але для мене все має бути чітко розписано і поставлено на місця. А ще, тепер стало якось злити фамільярність в мережі. Вважаю, що дорослі і незнайомі люди повинні на ви бути. Але кожному своє.
Стосовно особистого, здається уся ця суперовість в житті заганяє мене чи то на роздоріжжя, чи то в глуху стіну. Але і одне, і друге це погано.
А хтось зауважує як люди появляються у вашому житті, чому щезають з вашого шляху, чому знову пересікаєтесь, чому ті, а не інші? Запитань такого плану є напевно багато…

Автор: Інна КИРІЄНКО

Ми часто намагаємося знайти причину своєї апатії чи суму, не підозрюючи, що депресія – наслідок нестачі ендорфінів – “гормонів щастя”. Боротися з цим нескладно, іноді достатньо з’їсти щось смачненьке, головне – знати що саме. Річ у тім, що ендорфіни починають посилено вироблятися у разі вживання певних продуктів харчування. БАНАНИ Й АВОКАДО ПРОТИ СУМУУ бананах містяться речовини, завдяки яким ми відчуваємо радість і спокій. Одна з них триптофан – амінокислота, яка стимулює вироблення серотоніну в мозку. Для підтримки гарного настрою достатньо з’їдати один банан щодня. За вмістом поліненасичених жирних кислот плоди авокадо перевершують усі інші овочі та фрукти. Крім того, вони багаті на провітамін А, вітаміни С, Е, D і групи В, містять тонізувальні речовини. Достатньо половинки авокадо на день, щоб відчути приплив позитивної енергії. СОЛОДКИЙ ПЕРЕЦЬ – ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ СИЛ Солодкий перець відрізняється високим вмістом вітаміну С, бета-каротину, вітамінів групи В, міді, заліза і цинку. Ці речовини активізують обмін речовин у мозку, а тому швидко відновлюється працездатність. КАРТОПЛЯ ВІД СТРЕСУ Картопля надзвичайно багата на калій. Кількість калію в людському організмі особливо швидко знижується у випадку стресових ситуацій. Як наслідок, можуть з’явитися апатія, сонливість, поганий апетит. 250 г картоплі в мундирі відновлять втрату калію й усунуть наслідки стресу. БУРЯК – ДЛЯ ГАРНОГО НАСТРОЮ Буряк багатий на мінеральні речовини: калій, магній, залізо, мідь, марганець. Крім того, він містить фолієві кислоти, які розщеплюють гомоцистеїн – речовину, що входить до складу крові і може спричинити депресію та пригнічений настрій. Тому бажано з’їдати один варений буряк щодня. МОЛОКО – ДЛЯ ГАРМОНІЇ ОРГАНІЗМУ Пийте молоко і будете здорові та щасливі. Адже в процесі перетравлювання молока утворюються біологічно активні речовини – пептиди, котрі підвищують рівень серотоніну в мозку. Для досягнення позитивного ефекту бажано випивати півлітра молока на день.

Ця та ніша цікава інформація була знайдена в: Медична газета України “Ваше Здоров’я”

Автор: Кость ГАРБАРЧУК

Майже 130 років у селі Куткір Буського району на Львівщині росте липова алея — як символ, як свідок кохання. Її називають «Липова алея втраченого кохання». Я не згоден з такою назвою. Кохання не буває втраченим. Варто назвати цю пам’ятку «Алеєю вічного кохання».

Директор місцевої школи Надія Кучма зголосилася бути нашим екскурсоводом і розповіла драматичну історію, яка може стати сюжетом для роману.

У другій половині ХІХ століття село Куткір належало польському графу Генріху Лончинському. На правому березі річки Полтви стояв панський палац, збудований ще в першій половині ХVІІІ століття фундатором монастиря капуцинів Юрієм-Антонієм Лончинським. Перед палацом був природний парк з великим ставком. У 1877 році сюди приїхали на маневри війська цісаря Австро-Угорщини, адже тоді цей край входив до складу імперії.

За переказами старожилів, між Веронікою, молодою дружиною 37-річного графа, та 23-річним офіцером Станіславом Міцевським виник роман. Подробиці невідомі, але ситуація склалася досить серйозна. Розлючений та ображений граф Генріх викликав молодого офіцера на дуель. Станіслав виклик прийняв. Домовилися стрілятися із зав’язаними очима. Поєдинок проходив на узліссі за два кілометри від палацу. Секунданти підіграли графові Лончинському — так зав’язали йому очі, що він добре бачив свого суперника. За жеребом графові випало стріляти першому, тому в цьому поєдинку пролунав лише один постріл — Станіслав Міцевський був убитий наповал.