Наше життя, воно якесь таке дике. Ви хоч раз дивились на нього зі сторони? Думаю, що більшість навіть не задумувалось над цим питання. Просто живемо і вирішуємо проблеми. Часто десь летимо, часто щось викручуємо, а все для чого? Щоб задовольнити короткочасні моменти власного задоволення. Хоч саме життя як таке є короткочасним і відносним. Ми спочатку ставимо собі якусь задачу, потім витрачаємо всі...

Сьогодні перейшовся вулицями нашого міста, я про Львів говорю, хоча написане далі підходить і до будь-якого іншого населеного пункту. Так от. Поглянувши на вулиці можна помітити, що вони наповнились дітьми, автівками, а у Львові ще і смородом. Місто зазвучало, місто стало молодшим. Проте, є і гірша сторона, зараз бідні батьки, що спали все літо, бігають як скажені корови і скуповують всі причанд...

Навколо нас зараз пропагують якусь повну фігню. Ось погляньте новини. Суд на Юлею, суд над Луценко. Депутати і сини депутатів як не дівок б’ють, так міліцію товчуть, теракти в світі, люди знищують людей. Часто показують аварії і якісь трагічні моменти людства. Ну просто не Світ, а суцільна проблема. І ці всі трафунки мають якусь логічну повторюваність, котру, здається, можна математично вирахувати...

Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо насправді, на сьогоднішній день, "блогерів" є більше ніж пенсіонерів в Україні. Кожен, хто більш-менш активно використовує інет, може так себе називати. Всі мають блоги, щоденники, а якщо їх нема, то є безліч соціальних мереж, в яких активність зашкалює і завжди щось пишуть люди. Але всі вони, крім задов...

А що для вас означає фраза "робота вдома"? Думаю для більшості читачів - це прибрати квартиру, посидіти за компом. А знаєте чому так думаю? Бо ті хто справді роблять на повну котушку, фактично дуже рідкі гості в інтернеті, а може взагалі не знають про його існування. Більшість з інетчиків люблять голосно кричати як напрацювались, що немає сил, кінець світу. А насправді, люди, що сидять за монітор...