Сьогодні писати багато не буду. Сьогодні день ностальжі за українською естрадою 90-х років. Сьогодні в ютубі в мене з’явилась нова підписка. А там на першому місці цікаве відео. Розвеселило, зачіпило, торкнуло аж всплакнув. В кінці посту долучаю відео. До речі, найоперативніше інфо з моїх вус, тобто пальців , що стукають по клавіатурі і набивають символи, що перетворюються в текст, можна знайти в моєму Твіттері - @Taras. Фоловте

Не можу стриматись, щоб не опублікувати ось це відео. Істина. Йо-ма-йо :). Причому сказана парканадцять років назад. Тут навіть аргументів нема.

Вже сьогодні виходжу на роботу. Але я вже звик відпочивати-лікуватись. Думаю, ця звичка швидко мине, оскільки надоїло вдома сидіти:). Думав, що за час лікарняного вирішу всі питання інтернетові, ага, аж два рази, лише відсотків на два вдалося все залагодити. Тішить, що проект #lvivtwevent набрав достатніх обертів, проте ці оберти потребують більших затрат і праці, але захід вартує цього.

Вихідні пройшли без великих емоцій. Відвідували батьків, а також пішли по магазинах - вибираємо диван для щоденного сну. Не легка це праця, особливо в плані фінансів :). Але комфорт і краса потребують жертв. Всі хочуть жити в гарних умовах.

А насамкінець пропоную переглянути ролик із світу природи. Про сексуальні задоволення однієї рептилії.

Реклама в блозі: Всім дівчатам згодиться визаж одесса. А проблема з назвою ремонт ноутбуков цены відпаде, якщо придбаєте macbook air superdrive.

Щось сьогоднішній день в мене був дуже напружений. Робота вимотала. Релакс почався вже з супермаркета “Арсен”. Заїхав закупитись після роботи. Почав спостерігати за людьми. Переважно всі ходять стадом, переважно всі беруть один і той же набір продуктів і одночасно підходять до кас. На касах очікують смішні продавці, з пов’язками на писках, а ніс над намордником. Ще смішно те, що в тих пискозатикачках неможливо впізнати навіть добре знайомих людей. І лимони, цибуля і часник вільнодоступні :).

Вчора писав про neocube. А сьогодні нарешті подолав складну головоломку і склав ось таку чарівну штуку:

Скажете фігня? Раджу спробувати спочатку:). В твіттері досить велике зацікавлення викликала ця цяця. Готові купити?:) Може бізнес неокубний відкрити, чи що:).

Колективний щоденник “Львів - перлина України“, крім того, що відкритий для творчості кожного, став ще і партнером путівника подій у місті Львові - . Отак от.

І на останок, трошки церковного ковбаснячка.

Сьогодні нарешті отримав на руки свій неокуб (neocube). Це така головоломка з потужних магнітних кульок. Гарний вбивач часу. Правда от ще не пойму, воно заспокоює нерви чи навпаки їх розтріпує. Спочатку все виглядає дуже мило і просто, а як берешся до справи то шляки трафляють, бо та зараза не складається так як треба:). Аоле думаю трошки практики і фантазії і можна буде складати різні фігурки і майстерно володіти магнітиками:). Ось гляньте на один із простіших елементів:

Грип і пневмонія - це два слова, котрі сьогодні є дуже популярними в Україні, особливо в західній її частині. Всі новини тільки і трублять про епідемію і смерті. Але чому не розказують про вакцини, про народні методи, що мали б вберегти від простуди, а найголовніше, чому нема пропаганди і соціальної реклами, котра б доносила до людей, що потрібно звертатись до кваліфікованої допомоги, до лікарів відразу, як виникне підозра на хворобу? А мало б бути так в нас, щоб люди довіряли лікуванню і лікарям. Щоб не запускали свою хворобу настільки, що потім жодні ліки і методи не здатні побороти летальних діагнозів. Завжди шукають винних в комусь, а не в собі. Думаю, що багато з того всього негативу можна змінити ще в нашому житті і державі.

Для підняття настрою хочу поділитися з вами цікавим відео. Хлопець використовує себе як музичний інструмент застосовуючи діджейські здібності. Хто кине йому виклик з вас?

З тими всіма переведеннями годинників стало набагато гірше. Не люблю повертатись з роботи, коли вже темно. В темну пору відразу до сну є бажання йти, а не до активних дій. Нема бажання чимось займатись, думки лише про відпочинок без напрягів. І все через оту годину. Не я один такий, спостерігаю за оточуючими мене людьми і бачу, що на них не в кращу сторону ця штука впливає, вони як біомашини. Одні механічно все виконують і надалі, інші наповнюються злими настроями, ще інші мають збиті життєві ритми. Може нарешті пора відмінити цю традицію, що покликана на псевдоекономію енергоресурсів?

А тепер роботи. Хто казав, що такі речі - це фантастика? Ось відео, котре підгледів в mobinews.pp.ua:

Залишається лише здогадуватися, які технології впроваджено в закритих військових лабораторіях.

В них є один найгірший момент. Це неділя. Не люблю її. Ніби і вихідний день, а вже не так відпочивається як в попередні дні. Вже думки про роботу. Але сьогодні гарний день. Тепло і сонячно.

Сьогодні подумав, що реклама в блогах в різних її проявах - це потужний стимулюючий до творчості засіб. Як би її не критикували але погодьтесь, що ті блоги, що мають рекламу, частіше поновлюються, більше розвиваються і пишуть в рази більше. Вже інша сторона про якість. Але якість приходить з кількістю. Тут є замкнуте коло, багато праці йде на продаж сторінки для рекламодавця, а вже як сторінка продана, вона вимагає ще більше праці, щоб реклама не забула про блог. То виходить реклама - рушій розвитку блогінга. Проблема українських блогерів - відсутність інструменту просування власних здобутків. Ми, українські блогери, є мультикомбайнами, самі пишемо, самі просуваємо, самі шукаємо. Все самі. В цьому і клас. Але світ цього не знає. Тож треба інстрмент, що дозволить працювати не всюди потрохи, а в одному напрямі але на всю силу.

Ви маєте профайл на ? Мій - linkedin.com/in/taraselectric. Додавайте :).

Мультфільм “Їжак в тумані” отримав новий трейлер:

Просто мушу запостити це відео. Воно хоч і баянисте але вартує щоб увіковічнити його на сторінках блога. Рішення прийняв після перегляду новин в фейсбуці від пана з ніком stefcjo :).

Акція. Україномовні блоги:
Домашня Псих’а - приватний блог про дизайн, уроки Photoshop, WordPress та трішки ігор.

Гарно автор побачив аналогію. Вміла реалізація. За наводку в google reader‘і подяка mr.petruccio.