Ото сипануло снігом. Але про це говорили, писали, показували всі прогнози погоди. Люди як завжди все пропускають повз увагу. От і сьогодні бачив картини довжелезних черг на шиномонтажах. А ще вчора ввечері я без проблем змінив шини і не бачив черг на сервісах. Чому люди завжди рухають лише як припече.

Ранній сніг повалив дерева. Листя не злетіло, площа велика. Ось і сталася масакра. Ті гілки і дерева завалювались на лінії електропередач, що вело до аварійних відключень. Оскільки вибрики погоди були на всій території нашої області, львівської, то можна уявити, які кількості сіл, міст, підприємств були відімкнені. Це дуже добре проілюстровано сьогодні на прикладі нашого водоканалу. Без води більша частина міста Львова, а інша з мінімальним тиском. І нема жодних резервних джерел водопостачання, жодних систем розподілу води між районами. Але дивує, чому на вузлових точках немає автономних систем електроживлення, що можуть забезпечити енергією ці станції. Напевно у нас ще все попереду.

І звісно подією дня сьогоднішнього була заміна формату набору телефонних номерів. Про це знає кожен. Особисто напарився поки дописав на більше ніж 400 номерів “+3″. А яким для Вас був процес? Болісним чи ні?

Як багато людей вміють критикувати будь-що. Вірніше кожна людина здатна оцінити чиюсь роботу. Особливо смакуємо, коли є якісь недоліки в чужих доробках. Обсирати набагато легше ніж хвалити. Не заперечую, що дати певні оцінки ми можемо, інколи навіть дуже добре і грамотно. Але от створити щось самостійно - це дуже важко і вимагає значних вкладень праці. І це лякає абсолютно кожного. А ті хто таки наважується щось робити, не зважаючи на критику - це всім нам відомі люди в різних галузях нашого існування.

Тому не варто боятись творити і розкривати себе. Не варто брати близько до серця критику. Але варто прислуховуватись до слів критиканів, щоб уміло покращити власні напрацювання і здобутки. Тож. натхнення всім і позитивної критики з вкрапленням різких зауважень до Вашої праці.

Ворожі настрої – це найпопулярніший вид стосунків людей в нашій державі. Все просувається і створюється завдяки ворогуванню певних груп людей чи просто людей. Не розумію в чому сенс. Люди працюють над створенням проблем але зовсім не займаються їх вирішенням. Якби змінити хід думок з песимізму на оптимізм настали б добрі часи.

Наша держава має величезні потенціали. Проте їх не освоюють, а успішно знищують. Заздрість. Скупість. Ці речі породжують зло і антипатію. Вони плодять всі проблеми. Більшість людей чинить негативні речі вже механічно, звикнувши так роботи за багато років свого існування в режимі ворогування і підозр.

Чому тільки і чути як є погано і які всі козли? А хіба важко взятись за роботу і не заважати працювати іншим? Навіщо завжди ставити палки в колеса іншому лише тому, що тобі ця робота не вдалась або ти не будеш мати з цього зиск? Лише тоді, коли такі ментальні думки і побудова існування виродиться, тоді почнемо процвітати. Ми маємо для цього все. Але ще не навчились співіснувати і допомагати одне одному.

Бажаю швидкого одужання душ, розумів, думок. Хай кожен заживе щасливо і допомагає у цьому іншим!

Щось раніше не звертав уваги на суть цього фільму. Це лише в Америці можуть з маніака-вбивці зробити позитивного героя. Показати його у гарному світлі і прирівняти до ангелів. Це називається - приїхали.А можливо це так у всьому світі все обертається догори ногами і моральні цінності тепер інші?

Якою повинна бути психіка в творців цього серіалу і автора книги за мотивами якої відзнято кіно? Цей фільм може стати пропагандою серед людей, котра дає дозвіл на вбиства в особливо збоченій формі. І фішкою цього перекошеного світогляду мало б стати показ фільму в час коли діти приходять зі шкіл і сідають біля телевізора.

Що заважало зробити таке ж відео але щоб головний герой не був психом, котрий розчленовує тіла, а наприклад був людиною з якимись позитивними дарами?

Не цікавився цим фільмом але здається, що я не перший, хто починає щось роздумувати про цей “перл” і не останній. І вже сотні слів сказані і обговорені. Маю такі відчуття.

Dexter - нова мода і сучасні погляди на життя людства?

Є у Львові мережа харчевень Де МАНДЖАРО. Мають вони гасло:

“Ви спробуйте нашу піцу, – і Ви зрозумієте, що вона українська!”.

Вчора спробував. Відчув, що це дійсно справжня українська піца. Замість ковбаси там була шкіра з неї. Така смакота, чомусь та вся шкіра потрапила в перший же кавалок, який довелося їсти. Мене просто причарувала нова рецептура. Довший час я кайфував від цього і очікував на фрі. Час тік, а фрі не було.  Думаю піду спитаю де моя бульба. Заодно і з менеджером було бажання поспілкуватись.

Дівчина-менегер здивувалася, що я хочу взагалі. А коли почула про смачнющу піцу - розвернулася і втікла на кухню.

Очікування картоплі нічого не дали. Так і покинув цей мегакрутий заклад без свого фрі.

Дуже давно там не був. Раніше навіть подобалось. А тепер буду всіх відмовляти від ригалівки де “Висока якість страв приводить до ресторанів багато батьків з дітьми.”

Розумію, що раз на раз не припадає і це, можливо, прикре співпадіння але для “ресторану” де “страви готуються та подаються відвідувачу в межах 7 хвилин” і де все побудовано на “кваліфікованій роботі працівника кухні, майстра своєї справи” - це не припустимо!

Щороку це свято стає щоразу більше непомітним. Перші роки незалежності були більш емоційно піднесеними. А зараз народ все більше і більше стає байдужим.

Наразі не знаю чи правильно роблю але особисте, ось такого плану як зараз пишу, тепер буде публікуватися на іншому сервісі блогів. Їх тепер хватає і широко доступні.

Щоденник - це найпростіше, що може бути. Завжди просто писати про свій день але чи легко? Все залежить від людини. Моя натура - відкрита людина. Відкритий в межах розумного. А є певний тип людей, котрі нізащо не напишуть про свої переживання чи погляди, навіть більше, ті люди в реальному світі ніколи не показують свого бачення.

Поділіться, пліз, власними лінками на делішизі? Завжди найпростіше є найкращим. Наразі для мене немає найкращого сервісу збереження закладок онлайн. Не знаю чому але притягує та штука капітально. Можна довго лазити лінками. Лаконічно і інформативно. А може є ще щось краще?  Не керуюсь різними модними висновками з оглядів чи порівнянь. Прислуховуюсь лише до власних висновків.

Щойно витер всі ЖЖ (LiveJournal) фіди власної стрічки друзів з ґуґл рідера. Повертаюсь до стрічки друзів  в середині жж. Правда там можна прочитати лише 1000 останніх постів. Паралельно йде очищення стрічки друзів від закинутих щоденників, котрі не ведуться більше місяця. Також відписуюся від різних дурнуватих спільнот.

Зробив висновок. Що чим більше коментуєш чужі блоги, тим більше спаму появляється у власному. Так може невірно пишуть ті люди, котрі кажуть, що коменти в різних блатних блогах додають авторитету? Спаму додають точно :).

Дивився це кіно. Нічого цікавого там нема. Не раджу йти в кінотеатр щоб його побачити. Не вартує. Та й перечитавши критику і різні форуми, можна побачити, що всі кажуть про це кіно - фігня повна.
http://www.thehappeningmovie.com/ - сайт цієї стрічки

Мій найулюбленіший футбол на чемпіонатах європи чи світу починається з півфіналу, інколи з чвертьфіналу Тоді найцікавіша гра. Хоча я не є фанатом цієї гри, а грав її ще як в політесі вчився але вболівати при гарній грі люблю От сьогодні отримав такий кайф. Був на стороні Іспанії. Чому за них? Бо це профі, а Росія халявно попала в півфінал. Але клас себе показав і перемогла сильніша команда, що принесло страшенне задоволення:)