⇓

Спробую розпочати нову еру стимулів до розвитку цього блога. Записів більше, тем цікавіших, монетизації, можливе повернення до sape. Часу тепер буде більше, а отже і можливостей. А заодно нарешті треба буде оптимізувати методи кроспощення в інші блоги, категорії зачесати чи взагалі їх позбутися. Якось буде.

З появою персонального блога в іменному домені taras.ambroz.me тепер все особисте чи якісь глупства власні буду писати там. Цей домен прикручений до posterous.com, досить зручна і гарна система. Паралельно буду розвивати фамільний, родинний домен, пошту, тож дорога родино звертайтесь якщо що.

Тут тепер почнеться процес перебудови. Але триватиме він довго і нудно, у вільний час. Зараз закрито розділ “Про Автора” для того щоб зробити його іншим і більш загальним. Та й тематика буде тепер досить широкою, частина тем сюди мігрує з блокса. Цікаві перетрубації, раніше звідси тематика втікала, тепер сюди повертається, ото людина дивне створіння, а думки її непередбачувані. Ще не знаю чи знищувати і перейменовувати категорії. Адже щезне багато лінків і багато постів змінить свої посилання. Думаю як краще все здійснити.

Підтримую українське: shnick.com.ua – щоденний електронний журнал про дизайн, мистецтво, архітектуру.

Саме цього літа відчутна гаряча пора торгів в сфері блогів України і не тільки. Якось саме зараз і цього року це особливо відчутно. Це не криза, це просто блогери досягли критичної межі кількості блогів, котрі можуть утримувати.

Долучаюсь і я. Хочу зосереджуватись на автономних блогах, започатковую персональний, а найбільше уваги і часу витрачаю на LvivTwEvent.

Отже, продаю, віддаю, міняю бартером всі блоги на blox.ua. Спеціально створено перелік всіх блогів: BILLBOARD.blox.ua. Пишіть і ми точно домовимось яким чином до вас перейдуть всі ці блоги.

Реклама в блозі: Блоґ Vade_maaR`a – блог тернополянина Вадима, майбутнього комп’ютерного спеціаліста.

Відпочиваю я зараз у відпустці і думки цікаві в голову приходять. Мені набридло сюди писати. Колись нік ELECTRIC був візиткою, а тепер мені вигідніше підписуватись справжнім іменем і прізвищем. Проте написавши свої справжні дані я неможу вже писати все, про що думаю насправді, неможу писати всіх деталей свого життя. Занадто багато людей читає цей блог, а ще той же ґуґл все викидує на перший же запит. Відверто писати – це шкода передусім, а не прибуток. Бувають моменти, що треба вилити свої переживання і отримати коментарі, а оскільки всі тепер в неті, від друзів, співробітників, до батьків, виникне багато зайвих запитань і розмов. То ж де вихід? У тому щоб писати анонімно? Чи просто мовчати? Найкраще, це писати щось тематичне сюди. Але немає тут тематики. Незважаючи на те, що назва цього блога electric.org.ua, тут нема жодного посту на дану тему, а це моя професія. Проте чомусь негорю бажання описувати електрику. Може ще не дозрів.

Незнаю навіть і що відповісти на це запитання? З однієї сторони – тут (electric.org.ua) є мій персональний блог, котрий мав різні етапи свого розвитку, від копіпасту до серйозних постів, тематика котрих отримала окремі домени. А тепер якось воно все скотилось до особистого. Хоча особисте, що є таким простим і житейським, тепер пишу в posterous. Задумуюсь, а може прикрутити до того постеруса цей домен? Що тоді робити з кроспостами в різні блогохостинги? Але думаю, що таки неварто робити такого рішення, там якщо і буду окремий домен додавати, то зовсім інший. Тут хай і надалі буде блог про життя але якось серйозніше описано ніж на халявних блогохостингах.

Останнім часом почав заглядати і писати в ЖЖ. Там поряд із кроспостом тепер є і власні пости. Можливо блогун стимулює до написання. Взагалі блогохостинги дають відчуття меншої відповідальності перед читачами, а також розслаблення і загублення в просторі. Там тебе сприймають інакше і ти по іншому до всього ставишся. Автономні блоги – це відповідальність.

Розхристаність – принаймі так можна охарактеризувати моє перебування в блогосфері. А все тому, що я прагну охопити всі відомі, невідомі і щойно відриті сервіси. Люблю щось нове, щось незвичне і цікаве. Спочатку занурююсь повністю, а далі запал спадає і сторінка загниває.

Відкрив я багато блогів і сторіночок в соціальних мережах. Здавалось би, що заважає зосередитись на чомусь одному в кожній ніші, але ні, мені цього замало. І тому дію за декількома принципами. Один з них – це заповнення всіх пунктів в сторінці соціалці, далі залучення всіх друзів, створення кроспосту з цього блога, а потім забуття. Другий – це створення тематичного блога, персонального блога, а інколи і блога, котрий зовсім є нетиповий для мене, частина з цих блогів є зациклені один з одним або кроспостами, частина це наповнення копіпастно-коментне від мене, а ще частина – це повний сумбур. Ось так і живемо.

Я ніколи не дію за правилами інтернет розкруток, сео, смо і просувань. Все інтуїтивне, ліниве, базоване десь почув-щось зробив. Часами спрацьовує, часами ні. На теперішньому етапі, я повернусь до такої схеми, що існує персональний блог, мультитематичний, комерційний, недоблог, соціалка і твіттер. Раніше було, хоча вони ще і будуть надалі існувати у вільному плаванні, багато тематичних (існує думка, що в тематиці сила, особисто я дуже в цьому сумніваюсь; от дайте відповідь, а як ви ставитесь до заучок і фанатиків якоїсь справи?) записничків, суть яких була в рерайті і копіпасті, а також псевдоперсональних блогів побудованих на комерції. Тепер же, думаю об’єднати ряд блогів і повернути їх назад в цей щоденник, в їхні розділи. Я буду і надалі робити записи глупсько-прибабахані в якомусь блогохостингу, в деякі буду писати часто але прагну на них щось заробити ще. Сподіваюся, що зможу розвинути свій posterous і перенаправити на нього ряд щоденників з блогохостингів. Але там вже небуде комерційних постів. Соціалка, котра б могла мати в собі сумiщеним твіттер, блог і записну книжку друзів, для мене є Facebook, проте там я лише кроспощу блог і спілкуюсь з друзями беручи участь в деяких дискусіях, тобто використовую на 20% приблизно. Моментні думки, місця перебування, фото – це Twitter.

А ще є така ніша як фото. Зареєструвався я майже у всіх відомих ресурсах. Зараза для персональних фото використовую picasaweb, а для своїх фотоекспериментів – flickr. Останній дуже гарний але халявщиків нелюбить. Тому вже маю два еккаунти і бачу, що потрібно ще один. Якось я не потоваришував з російськими сервісами, хоча той же яндекс досить цікавий. Українські взагалі нестабільні.

Зовсім забув (можна сказати, що спеціально це роблю, оскільки тема заслуговує окремого посту) про свої глобальні проекти. Про ті, які претендують на якісь звання і мають далекоглядні плани. Також не згадую про ті події, що згуртовують інтернетчиків в реальному житті. Вони, фактично, займають основну частину вільного часу.

Ну що скажете? Заплутав я вже вас і заставив деякі речення перечитувати щоб зрозуміти їх суть? Вибачайте, інколи прагну відійти від власних стандартів інтернет-публікацій.

Я знову розчарувався в Бегуні. Спробував поставити його знову і бачу, що там переходів фактично немає. Вже Ад-сенс гуглівський дає в сотню раз більше прибутку , а от Бегун чомусь ні. Можливо його ріжуть всі блокувальники реклами? Чи там транслюють якусь непотрібну рекламу не знаю. Але знову видаляю його із сайту і починаю новий експеримент з монетизації, котрий помітно з правого боку цього блога. Це партнерські посилання. Особливо активно готовий підтримати реферальні лінки з українських ресурсів. Маєте магазин – пишіть мені і 100% домовимось.