⇓

Сьогодні переглянув гугл рідер і прочитав в одному пості про сайт де є колекція старих електронних прибамбасів. Ось як виглядав мій супер крутий медіацентр в дитинстві:

Кожен чоловік повинен вміти все. Так нас вчать батьки. Я не проти такого. Кожен має знати як зробити багато речей. Але неможливо розвиватись відразу у всіх напрямках. Знання повинні бути присутні у всьому, а супер знання і професіоналізм має бути лише в тій галузі, котра приносить задоволення не тільки матеріальне, а і для душі.

Можливість орієнтуватися у всьому, не дасть шансу іншим обдурювати вас. А відданість улюбленій роботі – принесе великі здобутки. Проте більшість нас йде не за покликанням, а так як склалося, когось батьки направили, хтось сам схибив, комусь не те підказали. Так і живуть все життя, зомбі, а може краще сказати рослини, за графіком хата-робота-хата і без жодних емоцій.

Багато з нас мають прибуткове місце праці, а мріють зовсім про інше. Але зайнятись тим, іншим заважає страх і невпевненість у віддачі. Переламати ті жахи може лише підтримка друзів або людей, що прагнуть також займатись чимось улюбленим.

У Вас улюблене заняття, що приносить задоволення? А яке? Можливо Ви лише мрієте про таке?

Цього хлопця звати Остап Синьковський. Дитина потребує термінової операції з пересадки печінки. На все потрібно 106 000 євро, наразі є лише 10% суми.

Всю необхідну і повну інформацію ви можете дізнатись на сайті допомоги хворим дітям або зателефонувавши мамі Остапа, Світлані:

Тел.моб.:+38 067 2723107 :: Тел.дом.:+38 032 2219973

Залишаються години до завершення року. Для мене цей рік був дуже цікавим і різноманітним. Життя подарувало різні моменти. Різні події. Але з усіх є лише одна єдина. Повторюсь – це одруження. Ця подія принесла багато позитиву і піднесення. На задній план відішли неприємні моменти, можна сказати вони взагалі щезли. Відрубано негативні згадки про минуле. В душі і серці поселилося майбутнє і радість. Життя стало з голови на ноги. Саме так. Все налагодилось і стало в своє русло. Несподівано. Не жданно. Не гадано. Ці моменти подарували нові знайомства, нових друзів, нові враження і відчуття, поїздки, відкриття, гарні переживання. Почалось нове життя, чи то почався новий етап мого життя, кращий етап.
Минулий рік дав повну перебудову власного світосприйняття і ставлення до оточуючого світу. Змінилось його бачення і підхід до вирішення усього.
Отак знайомство з однією людиною здатне змінити світ. Це підтверджує, що таки є вищі сили. Як тоді пояснити, що люди, несподівно для себе і оточуючих, знаходять одне одного? Не маю пояснень інших. Вірю, що однакові люди, половинки одного цілого притягують до себе одне одного. І це притягування кероване вищими матеріями.

Дивлюся на своїх друзів. У більшості цей рік став роком кардинальних особистісних змін. Змін власного існування. У більшості це позитивні зміни. Були і трагічні моменти у них. Але вони завжди перекриваються чимось добрим. Черговий раз підтвердив теорію, що, коли помирає в родині старша людина – відразу народжується її заміна.

Ви не повірите але я вперше цього року потрапив за кордон. Вперше відпочивав не в Україні. Мені сподобалось.

Доречі про вперше. Цей 2008 приніс багато оцих “вперше” і я цьому шалено радий. Нові відчуття наповнюють позитивом перших переживань і досягнень.

Тож хочу побажати у новому році всім легких злетів на вершини поставлених цілей. Побудувати задумані замки з монолітного граніту знань і обігріти їх теплом запалених коханням сердець. Зберегти тепло і затишок в душах. Оберігати вже здобуте і примножувати досягнене. Усмішок. Піднесення. Усього найкращого. Хай новий рік буде в рази приємнішим. Нехай світлі моменти не оминають стороною. Віри у власні сили. Радійте життю – воно прекрасне!!! З НОВИМ 2009 РОКОМ!!!

Як довго триває такий пошук? Напевно вічно. Тільки вічність для кожного різна. Хтось з дня народження знає свій шлях (майже фантастична версія), хтось лише в свідомому віці, а хтось і після смерті шукає, я так думаю.

Дехто знайшовши себе через деякий час вирушає на нові пошуки. А дехто зупиняєтсья і насолоджуєтсья тим, що вже має.

Своє, для комфортного життя, у одних це робота, інших – хоббі, хтось віддається своїй половині, хтось придумовує додаткові заняття.

А чому не можна з перших кроків виховувати людей в напрямку пошуку власної дороги, без нав’язування вподобань збоку. Дуже рідко можна зустріти дітей, що самостійно усвідомлюють і знають, що потрібно їм від життя. І чим молодше покоління, тим ситуація складніша. І хто тут винен? Схема проста. Прогресія. Слабші породжують ще слабших і вимирають…

Але у кожного, навіть у тих, хто не може оцінити важливість отримання власного місця в світі, є своя дорога, шлях і власне Я у існуванні тут чи там.

Приходить певний вік (в кожного він свій) і починаєш усвідомлювати, що діти – це світлий момент життя. Вони повинні бути бажаними і очікуваними. Вони дарують багато позитивних емоцій не зважаючи на проблеми. Коли знаєш, що вдома на тебе чекає син чи донька – це додає потенціалу і запалу. Є для кого жити і здобувати вершини.

Дитині 2 роки і 5 місяців. Діагноз – пухлина головного мозку, гідроцефалія.

Мама Ірина +38(095)458-00-74
Волонтер Марина +38(066)765-64-17

Детальна інформація в щоденнику Ука Дідич, в щоденнику meimuna та на сайті http://www.donor.org.ua/