Загублений інтернет
Спостерігаю за Інтернетом вже досить давно. Приблизно з кінця 1999 року я в інтернеті щодня, за виключенням вихідних і відпусток. Так от. Раніше Інтернет був якийсь більш наївніший, можна навіть сказати романтичніший. Люди в ньому просто спілкувались, знайомства переносили в реальний світ. І все. Далі настала ера захоплення комерцією. Але вона полягала в читанні мейлів чи перегляді реклами. Потім почали виростати сайти знайомств, наповнені проститутками і сексом але всетаки більшість була за простими людьми. Один період в мережі почав домінувати сексуальний напрямок в розвитку сайтів але повного захоплення ними віртуального людства не вдався. Сайти були просто сайтами - домашніми сторінками, потужніші ресурси створювали портали. На персональних сторінках було модно мати гостьові книги, в котрих зароджувалось спамерство. Поряд із домашніми сторінками, улюбленим місцем тусовок були чати. Там зависали всі. Перші реальні зустрічі – це були чатівки.
Йшли роки. Політ думок ускладнювався. Почав розростатись Веб 2.0. Зароджувались соціальні мережі. З’явились такі новомодні слова як сео, смо, розкрутка, просування, вебкомерція, постові, біржі лінків, контекстна реклама, стартапи, блоги, дорвеї, тощо. Інтернет втратив свою благородність, романтику, якщо можна так сказати. Почалась гонка за псевдозаробітками. Мережа роздулась і розрослась, в основному завдяки суто технічним блогам, котрі не мають суті лише ключові слова. І ці бездушні сайти задусили, вже колишню, душу інтернету. Тобто тепер дійсно маємо пластмасу, котра захопила нашу свідомість. То що? Залишається чекати на народження термінатора? Чи повернемо собі колишню інтернетові наївність?
Спонсори посту:
Інтернаціональна russian community new york знає і про запорожье, також не забуває про обувь опт киев для власних потреб.
“Чи повернемо собі колишню інтернетові наївність?”
“колишню наївність” потрібно було б повернути насамперед нам – користувачам інтернету, а це дуууже складний процес.
Вартість інтернету утримують персональні сторінки, блоґи на яких є Блоґроли, де можна знайти цікаві сайти.
P.S. Я й сам планую написати свої думки про інтернет але якось не виходить,наразі.
Roman, та нема чого відкладати на потім:) взяв і написав – це ж просто
Прийде натхнення (настрій) тоді напишу.
Інтернет це теж життя тільки віртуальне.
Колись в реальному житті було багато наіності і душевності. Зараз фільми в основному бойовики та мильні опери. Діти грають в ігри і це в основному стрілялки.
Нема того що було раніше.
Roman, можна довго чекати:)))
Роман, а раніше в що грали? тепер і ігор не грають – за компом сидять
Я про те і говорю що шпарать стрілялки на компі.
Як було раніше вже і не памятаю. Малими грали жмурки, лови, футбол ганяли, ігри з мячем, різні настольні ігри були. Це були колективні ігри. В походи ходили. Якщо посидіти можна ще багато згадати. Було активне, рухливе життя.
Правда і була інші сторона. Були такі які по барах тинялись … Але це меньша частина.
Про комп тоді і не мріяли.
Роман, недавно про це був сюжет на тсн
ELECTRIC, можливо, не бачив.
Інтернет – це звичайнісіньке дзеркало суспільства. А що взагалі можна вимагати від дзеркала? Воно чесно демонструє всіх тих, хто в нього заглядає. І якщо інтернет стає бездушним, то тільки тому, що суспільство, яке його створило нічим не краще.
Цінитель, в інтернеті собі дозволяють таке, про що в реальному житті лише мріють. Це не дзеркало. Це транслятор прихованих бажань
«Інтерет втратив свою благородність» — виправ описку.
І зараз є багато файних «романтичних» сайтів, але й сміття набагато більше.
Стас, дякую, виправлю. А стосовно романтичних сайтів, мова йшла що дух інтернету був зовсім іншим ніж є зараз і технології були інакші.