Тости і привітання
Листопад 13th, 2007 | by ELECTRIC |Чомусь ніколи не любив таких застольних лобзань задниці всіма гостями ювеляру. Навіть будучи уродинником, іменинником чи поводником свята - це напрягає. Відсутність незаїзджених фраз для побажань - також гнітить.
Поясню чому. У 99,9% - це все сказано не щиро. Коли є багато людей - нема що вже і побажати, починається жування-пережовуванння і співання од і псалмів. Всі дружно підтримують та посміхаються хоча насправді були б раді і ноги повитирати у Вас.
Здається справжні друзі, можуть сказати одне слово і це буде набагато приємніше.
Ще смішно виглядає ситуація, коли колектив різного віку. От тоді невідомо хто і що має казати і як себе поводити. Тоді починається забулькування горіляки - всі переходять на однакову частоту і починається все те, що описано вище.
Не дістаю задоволення від наших загальноприйнятих і стереотипних правил святкувань і поведінки на цих заходах. Все має бути легко і литися як водоспад - потужно і впевнено.
p.s. для поповнення тостового запасу - http://vitau.org.ua/ та http://lucl.lucl.kiev.ua/start/tosti.html
























Коментарів аж 2. Запис - “Тости і привітання”
Автор коментаря: Мар'яна. Написано в Лис 15, 2007 | Відповісти
еге ж… знайома картина. Хоча з такими от колективними святами, так чи інакше, в суспільстві треба миритися. Скоро Новий Рік і мені вже про то трохи страшно думати :)…. Ну, нічо… сподіваюсь близькі люди завжди зможуть розігріти і розгорнути ту лавину фальші, яку ми наслухуємся і блиснути в наш погляд приємним усміхом, попри ті всі америкоського типу посмішки, за якими навіть нічого не стоїть…
Автор коментаря: ELECTRIC. Написано в Лис 17, 2007 | Відповісти
Мар’яна, будем вірити:)