Сучасний блогінг
Чи звернули ви увагу на що перетворився тепер процес наповнення і ведення блогів? Це суцільні перегони, для одних, хто перший перекопіпастить трендову новину, для інших, хто більше коментів збере, ще хтось, як то постових побільше, банерів, твітів-ретвітів, тощо. І виходить, що з кожним днем процес блогінгу стає таким синтетичним і натягнутим, думаю це відлякує.
Пригадую як було раніше, блін прям якийсь старий пердун знайшовся, як то звично чути від старших людей, "а от в наш час...", щось відволікся. Отже, до теми, колись 99,9999% блогів чи щоденників були більш від душі написаними, щирими, справді про життя. Але і писак до віртуальних щоденників було мало. Всі якось гуртувались, зустрічались, спілкувались.
За деякий час прийшла ера автономних блогів і період поголовного захоплення блогінгом. Тепер всі, хто більш-менш здатен ділитись із світом своїм життям, заводить собі блоги, реєструється в соціалках і товче воду в ступі, тобто блозі. Тепер ми маємо мільярди однакових постів, ще більше маємо блогів сеошних, про заробіток, та і ще на ряд "модних" тем, а душевності дуже мало.
Може поділитесь лінками на просто блоги, де є щирість і безпосередність? Дякую.
Реклама в блозі: Цікаво, а як багато iPhone с Китая завезено в Україну? Чи зможемо ми скоро розрізнити де оригінал, а де його клон?
Всі відомі і невідомі вам пабы Киева зібрані в одному ресурсі. Інформація може бути корисною.


ти правий… я тому й хочу писати про/від себе на блозі.. зміню трішки тематику
Це варто змінювати якщо справді цього сам бажаєш, а не коли інші кажуть
Всякі є і всякі треба. Одні шукають заробіток в мережі інші про електроніку, інші для дрочерів, а є і душевні.
Кожен з таких блогів знаходить свою аудиторію. А природній відбір, пошукові системи і попит-пропозиція і визначать майбутнє різних блогів.
Як на мене то тим природнім відбором можна легко маніпулювати
може створити клуб душевних блогерів? мене візьміть коли будете створювати)
http://facebook.com
А мені ось бракує професійних ресурсів, де б люди говорили і вирішувули проблеми не на макро, а на мікрорівні.
А конкретніше?
Не лише писали “в країні бардак”, “система прогнила”… а конкретно де: у такій-то лікарні, цеху, школі, фірмі…
тепер зрозуміло. це вже велика праця.
А що Політіко не підходить під це?
під що конкретно?:)
має бути тоді один глобальний ресурс макро рівня, який посилатиметься на локальні ресурси, щоб керувати усим цим.
уявіть що буде якщо з”явитсья купа сайтів місцевого значення? має бути якась структура
Згоден, душі не вистачає, сам вже замисленням над створенням “душевного блогу”
а для чого?
Для себе, для творчості, ну і для читачів, які захочуть читати…