Принесене вітром
Почався цей день не зовсім вдало. Довгого сну не було. Розбудили. Прибирання. Купання. Спокій. Але жодних гостей не було. Тому скукота. Вибіг лиш за пивом. А навіколо вітер. Дощ. Якась не королівська погодка.
Дуже часто особи, протилежної одне до одного статі, кажуть - давай будемо друзями. В цьому слові є два значення. Одне - це коректне відмазування від стосунків з подальшою можливістю використати "дружбу" заради своїх потреба. І дійсно дружба. Теплі стосунки. А якої дружби більше у Вас? Чи часто пропонуєте дружбу і чи часто отримуєте дружбу від когось?
Відкрию одну таємницю. я дуже часто пишу пости заднім числом чи кілька годин назад. Якісь такі бздури.
Вітер скажений. Що він принесе на ранок? І яким буде новий день? Відомо лише йому.
Сьогодні мав якесь таке неприємне відчуття весь день. Невдало щось все. Але буде краще. Відчуття - це дивні властивості людського розуму. Дуже дивні, котрі описати важко, а осмислити ще складніше.
Деколи буває, що думаєш, що пішов не тою дорогою... І починається метання в пошуках нового шляху. але це не вартує робити. Шлях вибраний нам давно. І сходити з нього не треба.
Все замкнуте і рухається по колу. Цей сум, що даємо іншим, завжди вернеться до нас. Тому посміхайтеся і радійте.
Гроза почалася на вулиці. Вітер. Грім. Блискавки. Зараз пропаде нет...
почну з кінця: впевнена, що не варто сумніватися в собі і попри здорову самокритику та скромність треба частіше собі повторювати: “я задоволений собою, бо…” – і тут перерахувати всі свої вміння, таланти, досягнення і т.д.
щодо дружби теж останнім часом міркую, але виникає більше питань, ніж відповідей, бо в житті не все так гарно, як в теорії: чи можна, наприклад, назвати другом близьку по духу людину, з якою не спілкуєшся роками, чи невидимого співрозмовника в інтернеті…
закругляюся, а то ти знову скажеш, що мені треба свою сторінку
а вітер завжди на зміни
ira, а тобі її треба:)))
і я щось подібне і писав:)
щоб не шкодувати за тим, чого не зробила, я зробила; примітивно – капєц, але поки що мені це треба, а там дасться чути
ira, так який сайт?)
Якщо відчуваєш, що пішов не тією дорогою, можна просто зупинитися та почекати, коли новий шлях з’явиться сам собою. Часом це буде краще рішення, ніж витрачати сили не на свою дорогу. А щодо дружби, то мені ніколи не казали “Давай будемо друзями”, бо навіщо щось казати, дружба вона просто є
та чекаючи можна дуже багато часу потратити… і перетворитись на камінь.