Мівіна
Я думав, що цього продукту вже давно не існує але цими вихідними на власні очі бачив з яким смаком їдять її діти. Вони самі собі йдуть і купують в магазині цю смачну штуку. Її вживають як розмочену кип’ятком, так і в сухому виді. Що ж там такого смачного?
Про Мівіну ходить купа легенд, одні кажуть, що це суцільний хіматоз з спецдобавками і тому так діти люблять, а інші кричать, що супер шняга на основі натуральних продуктів. До речі, слово "мівіна" - це скорочений переклад словосполучення "в’єтнамська локшина". Але, думаю, що якщо "смакувати" цим крутим мучним виробом регулярно - можна і до скруту кишок дожитися.
Але маю один факт, а висновки вже зробите самі і поділитесь думками. В 2010 ту кантору викупило Нестле. Ніби гучна назва і за якість стараються але маємо декілька прикладів, де власником став даний монстр, більшість людей впевнено кажуть, що з новим власником все змінилося в гіршу сторону.
Отже, подумавши логічно, думаю, що без харчових добавок тут не обійшлося. Ці добавки повинні впливати на людину так, щоб вона хотіла ще і ще локшину але не звикала до неї як до наркотика. Напевно діти менш стійкі до цих додатків і тому так полюбляють тріскати мівіну. Правда десь на межі, між критикою і хвалою.
Реклама в блозі: Все наше життя - це грандіозна рулетка. І дана забава чекає на нас щодня та дарує нові сюрпризи.
Нема нічого кращого за прості італійські макарони! Втім, китайська лапшичка теж непогана, як не дивно. Що цікаво, у оригінальній українській кухні такої страви взагалі нема – найближчий аналог хіба що галушки.
Зато в нас є сало
))
Угу, італійські макарони найкращі, останім часом тільки їх і купляємо.
А стосовно Нестле, то це великий харчовий монстр, а чим більшеий монстр, тим більші масштаби хімікатизації.
Колись на парах економіки, де в нас викладав економіст який довго працював на Світочі, нам розказували. Коли світоч випускав смачні цукерки, де вміст какао бобів був майже 100%, то одного перкрасного дня, світоч вирішив взяти кредит і модернізувати свої старі лінії. Це і було успішно зроблено, але раптом прийшла криза і світоч не зміг виплатити кредит, і оголосив себе банкрутом, і тут прийшли рятівники з Нестле. Налагодили виробництво, але максимальний вміст какао-бобів тепер не більш е як 40%.
А правди ніхто знати ніколи не буде.
Пам’ятаю часи буму мівіни. Тоді купували одразу десятками пачок )))
І суху як чіпси їли:)))
Ага, памятаю як в школі кожен учень, кожен день їв по 2-3 пачки (крім мене, я тоді її нелюбив, і зараз також)
просто герой)))
От я ся волочу з наших “харчових ексППертів”…Стосовно спецдобавок важко відповісти, але сумніваюсь, що Нестлє внесе їх більше, ніж вже є, хіба менше…сам продукт, думаю, здорожчає з часом, бо фабрики автоматизують і зроблять для персоналу…зара там “зонівські” умови: вентиляція в гарячих відділеннях у вигляді відкритих вікон, майже над кожним працівником камера і т.п.
Стосовно взагалі політики “монстра Нестлє” і погіршення “всього”…бачив я фотки того Світоча – вишуканого шарму продукції додавали, мабуть, щурики (живі, які всюди ганяли) і не зовсім (лежали прямо всередині обладнання). Стосовно бобів в плитках – можу запевнити, жодних бобів в Світочанських шоколадах нема, є какао-масло, какао-терте…їх кількість також не може бути близькою до 100% – ви б тою чоколядою заплювали всьо, вона така гірка…а в молочних сортах апріорі не може бути високою (саме ці сорти користуються попитом в більшости українців)
А Торчин, він також нестлівський…також поганий???
Як правило, автоматизація здешевлює ціну за рахунок звільнення персоналу:)
Щурі – це показник натурпродукту. відсутність – хіматоз:)
А торчин не приймає помідори на переробку:Р
І взагалі, Макс, ти б підписався, що ти працівник Світоча і корпоративна гордість перш за все.
Але я також часто переконую люедй, що а світочі немає таких страшилок як розказує бібісі:) Був,бачив. працював там і ще задовго до одного пана але як підрядник + працювали там родичі дружини:) І найсмачніший шоколад – це той сирець з першого поверху де в млинках все перетирається.
До чого тут карпаратівна гордість…абсолютно ні!
Автоматизація здешевлює, і то не завжди, собівартість, але в умовах Мівіни її тре надто багато…скорочується переважно дешева робоча сила, а набираються кваліфіковані працівники, які обслуговують обладнання
Щурі гризуть не лише натуральне, а й всяке гидоття – от питання їх наявності/відсутності є вагомішим…
Торчин не приймає помідори, бо не займається переробкою сировини… :Р
А смак змінюється бо з”являється дешевша сировина….яку в більшості випадків доводиться завозити з-за кордону, враховуючи наші реалії (цукор – в “сторонній” корпорації, якість української сировини, нажаль, переважно не дотягує до харчових норм Європи)…
о, а про цукор – це окрема тема, той закордонний цукор – це є той же наш цукор, що тупо вийшов в відкрите море і назад повернувся. буває і таке.
нєнє – цукєр наш, але купувати доводиться “в канкурєнтів”, які є власниками цукрозаводів
ну як я казав, “нам розказували на парах”, а чи правда чи ні хз
А очка навіщо? Той препаскудний Світоч бере й на кожній пачці декларує “вміст какао-ПРОДУКТІВ”. Та й властивості какао давно відомі – гіркий дуже…. Для перевірки купіть пачечку какао-порошку і скуштуйте (хоча порошок це взагалі ахтунг – те шо лишається з бобів після їх переробки на какао-терте та какао-масло…;)
І я колись таке хавав. часом з ностальгією дивлюсь в магазині на полки з “Мівіною”
а чого на них дивитися?:)
Згадую свій перший курс і вечори в гуртожитку на Пущі-Водиці (один з найзеленіших і найвіддаленіших районів Києва). Мівіна була одним із найрозповсюдженіших продуктів харчування. Я її готував так: брав два пакети вермішелі мівіна (одного голодному студентові не вистачало), заливав окропом, але без надлишку (щоб води не залишалося), після того, як настоялася, заливав це все чвертю пачки стандартного майонезу. І наминав з хлібом. Тоді мені це здавалося надзвичайно смачним…
А наші гуртожитські дівчата навіть пісню про мівіну склали, на мотив пісні “Я піду в далекі гори”.
Треба буде згадати її, бо зараз пам’ятаю лише уривками:
Зранку лиш розплющу очі
І халатик свій накину -
Знову я мівіну хочу
Лиш її, її єдину.
Мила моя, люба моя
Прямо як черв’як
Хочу намотать на вилку
Та не знаю як.
Краще з’їм її руками
Вже мені плювать…
Можна буде ще й ночами
Пальці облизать…
Заберіть супи й котлети
Диня гидка, хоч і спіла.
Повернімось до куплету
Там де я мівіну їла…
А святковий варіант цієї страви був такийже + ковбаса чи шинка нарізана в ті макарони
))