⇓

Цікаво спостерігати за прогресом інтернет розробок. Колись найпершими речами були електронна пошта, далі аська. Потім люди почали масово створювати сайти. Паралельно існував псевдо заробіток – читання пошти і клікання по рекламі, не знаю чи хтось хоч щось там заробляв. Далі пішла мода на замовлення в неті різних халявних рекламних матеріалів, інколи навіть досить гарні речі можна було видряпати, пригадую одного разу, через якийсь збій, компанія НР надіслала мені декілька тисяч пластикових вкладишів, завбільшки як четверта частина візитки, для вклеювання їх в принтер, щоб листки краще подавались в відсік для друку – так і залишились ті пакунки на пошті (там упаковка була як дві відео касети завбільшки, а таких упаковок було пару сотень ).

Повернусь до більш глобального спостереження за інтернет речами. Люди почали відкривати для себе блоги, інтернетові щоденники і писати про своє життя. Великі інет портали почали видумовувати  сайти знайомств, дошки оголошень. Модними штуками на сторінках персональних сайтів були гостьові книги – хлам різний туди писали. Але інет крокував далі. Пішов сильний розвиток мессенджерів, що заставило почухати голову власників аськи. От був давно гарний замінник аськи – Одіго. Але доля його зашурувала в небуття.  Форуми і чати почали виводити людей в реальний світ на зібрання і пиятики.

Тепер же існує навколо лише один вебдвануль. Іноді дуже не зрозумілий і заплутаний, насичений і різноманітний. Твіттери, соціалки, діги і т.д. і т.п. Отак і живемо, щодня видумуємо щось нове, щодня вивчаємо нове. Інтернет речі захопили всі покоління і весь наш час. Але добрим є те, що це не наркотик, з нього можна зіскочити дуже легко. А може я помиляюся і це таки наркотик. В певні проміжки життя інетчика, мережа є то іграшкою, то наркотиком, то засобом для існування, то мегадовідником. В кожного своя історія з власними інтернет речами