⇓

Спостерігаючи за інтернетом кожен може помітити таку модну фішку як написання постів про різні фарми, біржі статей, лінків, тощо. Всі пишуть, всі кидають реферальні посилання, ніхто за ними не реєструється, нема прибутків. А всі пишуть далі і далі. Циклічність дивує. Ось помітиш новий блог, читаєш його, а за декілька місяців бум і є пост про якусь біржу. І таке захоплення в описі можна прочитати, що аж дух захоплює. Це що, принцип крутого інет-заробітчанина?

Мені також була цікава ця тема. Але тепер це щось таке примітивне і дурне, як то представник гербалайфу чи втулятор всякої фігні, котрі ходять по офісах і тулять барахло. Це все примітив і перші кроки в мережі. Треба захламити свій блог кодами всіх існуючих систем заробітку, завдяки чому ви даєте бонуси лише їм, а не собі. Особливо це актуально для україномовних блогів, оскільки всі заробітки крутять навколо російської мови, то рейтинг не вам додається, а лише їм. Не вони вам приносять заробітки, а ви безкоштовно піарите їх. Тому, що російськомовні копійкові рекламодавці дуже рідко звертають увагу на україномовні блоги, тож ринок замовних статей фактично закритий. Єдине, що актуальне – це постові, а їх дають лише одиниці. Маємо дуже вузьку сферу праці для українських блогерів. Ждемо рекламного прориву на теренах української блогосфери.

Про англомовний сегмент інету мовчу. Нам не дано. Не впустять до себе, ми так не вміємо

Найкращий варіант для україномовного блогера – це стати піарником в крутій торговій марці на українському ринку.