ELECTRIC VIRTUAL WORLD

Дружба

Листопад 2nd, 2007 | by ELECTRIC |

У всі часи про дружбу складались приказки, прислів’я та пісні. Висоцький співав про те, що друзі провіряються в горах, в труднощах та екстремальних ситуаціях. Дитяча пісенька з мультику вчить нас, що вірній дружбі ніщо не страшно, вона не зламається і не зруйнується, а ні від дощу, а ні від бурі. Всі ці приклади вказують на те, що дружбу цінували завжди.

Але по мірі того, як рухається наше суспільство, якими цінностями воно керується, здається, що дружба, як взаємні безкорисні відносини довіри перестає існувати. Правда це чи ні ми вирішили дізнатись відвідавши школу і поговоривши з нашим підростаючим поколінням – старшокласниками.

А почали ми із найпростішого запитання: - Скажіть, що таке дружба?

Ліля – Дружба це не лише те, що люди ходять або проводять разом час, це щось значно більше. Вони повинні бути вірними, помагати один одному в біді та не покидати один одного.

Аліна –Я думаю, що дружба це коли друзі підтримують один одного, мають взаєморозуміння, повагу.

Тарас - Це близькі взаємини між людьми. Друзі постійно мають між собою спілкування, один одного виручають і не кидають в біді. Якщо людина залишила тебе в біді, то вона не була твоїм другом, можливо знайомим, але не другом!

- А от Висоцький співав у своїй пісні, що коли хочеш провірити хто та людина котра називає себе твоїм другом: чи дійсно друг, чи просто знайомий, то бери його у гори. Якщо іншими словами: друзі пізнаються в труднощах. Чи було у вашому житті, що людина, яку ви не вважали другом, саме в труднощах була поряд і підтримала вас, тобто повела себе як справжній друг?

Ліля – Так, дійсно, друзі перевіряються саме в труднощах. В мене був такий випадок, коли майже всі від мене відвернулись, і навіть ті, яких я вважала своїми друзями. Але та людина, яку я ніколи не вважала своїм другом, і навіть не віталась з ним, підтримала мене і допомогла в труднощах. Зараз я розумію, що це справжній друг.

- Є така приказка: „ти мені, а я тобі”. Чи можна це примінити до дружби?

Ліля – Я думаю, що для дружби це не припустимо. „Ти мені, а я тобі” – це навіть не відносини, а якась вигода. А дружба це зовсім друге. В дружбі люди повинні допомагати один одному безкорисно.

Сергій – В дружбі не можна керуватись такими принципами. Інакше це зовсім не дружба. Друзі це ті, хто допомагають один одному не очікуючи нічого взамін. - А що потрібно робити, щоб мати друзів? Як ми повинні себе вести, щоб у нас були друзі?

Тарас – Ми не повинні вважати себе кращими за інших і вести себе ніби ми вище когось. Тому що, коли ти себе ставиш так: „от я хтось, а ти ніхто”, - то, по – перше, тебе не будуть поважати, а по – друге, ти сам себе робиш недоступним для інших, хто міг би стати твоїм другом.

Ліля – А я думаю, що друзів не потрібно спеціально шукати. Друзі знайдуться самі. Знайдеться людина, яка тебе розуміє, з якою будуть спільні інтереси. Звичайно, ти повинен працювати над своїм характером. Тому що, якими б не були спільними ваші інтереси, але якщо не буде поваги, щирості, то ця дружба скоро закінчиться.

- Скажіть, чи можлива в теперішній час справжня безкорисна дружба?

Ліля – Можлива, чому ні. Але напевно рідко це буває.

Тарас – Справжня чоловіча дружба є. Також можлива дружба між хлопцем і дівчиною, вони як брат і сестра. А от жіночої дружби, мені здається, не буває. Вони постійно сваряться, „примхав” у них більше.

Ліля – Я теж згідна, що дружба між хлопцем і дівчиною можлива. Саме хлопець може дати хорошу пораду дівчині(навіть кращу, ніж дівчина дівчині), як людина протилежної статі, також і дівчина хлопцеві. Чому б ні.

- А яким повинен бути друг?

Сергій – Друг це той, на кого можна покластись, кому можна довіряти.

Тарас – Друг повинен розуміти. Має вміти дати гарну пораду. І обов’язково повинен говорити правду про мої помилки та недоліки. а не лише хвалити мене. Було надзвичайно приємно слухати ці відповіді.

Я зрозуміла, що наша молодь знає і розуміє, що таке справжня безкорисна дружба і цінує її, на відміну від нас дорослих. Можливо ми всі просто стали надто турботливими про себе – дорогих і зрадили ті пріоритети та стандарти, якими і самі колись керувались в дитинстві та юності? Правду кажуть, що є речі, котрі пам’ятають і цінують лише діти, а підростаючи забувають. Напевно так сталось саме з нами? Ми забули, що саме в дружбі є сила, що саме для друзів, справжніх друзів, немає нічого неможливого…Забули!…Інакше, якби пам’ятали, то поступали б зовсім по – другому, та й країну будували б усі разом, дружно! Пригадую дитячу пісеньку, яка показує силу дружби: На медведя я друзья выйду без испуга, если с другом буду я, а медведь без друга! То може спробуємо?!