Квашена капуста

з http://smolensk-art.keytown.com/

Традиція квашеної капусти прийшла до нас з давніх давен. Щороку в середині осені більшість прогресивних людей відриває собі руки мішками з капустою.

Процедура починається зранку, коли людиська марширують на глобальні пункти продажу капустяних голів. Вони там сваряться і торгуються, а також дуже довго вибирають. Потім одне одному кажуть, що вони купили найкращі капустини саме от в цієї цьотки. Хоча всі продавці беруть товар з однієї фури, машини чи городу. Але, коли капуста потрапляє в квартиру, хату, замок - починається дорікання і наїзди одне на одного, чого ти таке гімно викупив, на що йде відповіть, а курва мать твоя засрана ти де була і на наступний раз підеш сама бо я маю всьо в дупі.

Цей ритуал, капустянський, є обов'язковим до виконання. Це як молитва самурая перед діставанням катани з полки. В даному випадку розчехляються шатківниці, котрі попередньо клянчаться в сусідів, друзів, родичів і трагаються за сотні кеме.

Коли капуста збоку і ти сидиш на шатківниці. Починається час мегасварок, котрі правда закінчуються взаємним ремигання першорубленої головки чи партії головок, все солиться, додається кмин, сіль, морква і трамбуються бочища, бочки і бочечки чи баняки і виварки. Розмір посудини залежить від фантазії її власника. Дуже часто посудина орендується в когось. І чим менше людей є тим більше тої капусти кваситься. В подальшому половина згниває на смітниках чи купах гною. Але то таке. Шо там буде то пофіг, головне процес і процедура і шо сусіди скажуть якщо я не наквашу капусти.

Вертаючись до теми сварок. Бувають вони за таких причин. Мало солі, врізаний палець і заляпання кровю половини бідона капусти або крутіше - коли палець не ріжеться, а зрізаються всі нігті і то добро падає вже в нарізану капусту, і його відшукати нереально. Воно звісно ж знайдеться. Зимою. Коли будуть пригощати дорогих гостей. Ну нічого. Хтось сплюне, хтось пережує але яка ням-нямка буде. Також в процесі трамбування капусти гарно відмиваються руки і вимивається все, що є під нігтями. Ууууммммм це супер приправи.

Все. Капуста почищена. Пошаткована. Натрамбована. Хата засрана. Люди втомлені. Ждітє. Попри накваску, ще ж звичайно з залишків і відходів робляться голубці і тушена капуста, приблизно місяць часу ще жеруть ото шо залишилося. А чого має пропадати. Доречі качани теж треба їсти, щоб глисти не плодилися.

Скоро починаються перші смороди. Вода булькає. Так має бути. То почався процес гниття і розкладання та накопичення колоній мікроорганізмів.

Фсьо. Капустка готова. Воду не виливайте. Її пити можна. Так, пити, коли голова зранку болить. Після того як ввечері гарно закусили цією ж капустою.

Капуста згуртовує сімейки "адамсів" по всій західній Україні. А, ні, по всьому світу затяті капустомани виконують ці складні процедури і танцють танці з бубнами навколо бочок з капустою.

А ти любиш квашену капусту? Я люблю. Як без неї:) Смачного.

p.s. гортайте сторінки, там більше серйознішої інформації про капусту є:)



Джерело: http://www.misto.vn.ua

Корисний продукт, який подобається всім,.. квашена капуста

І на стіл не соромно поставити, і не жалко, що гості з’їдять... Це про неї, про кислу капусту — смачнющу і не дуже дорогу.
Цю страву їли царі, селяни, вельможі та їх піддані, бо у світі ще не вигадали кориснішої та більш смачної закуски. Дуже любив її князь Потьомкін, який міг з’їсти цілу діжку квашеної капусти з журавлиною (клюквою), чи брусницею.
Без квашеної капусти й нині не обходиться ані сімейний обід, ані святкове застілля. У кожної господині є свої особливі секрети її приготування. До речі, в селах заготівля квашеної капусти на зиму зазвичай перетворювалася на колективне дійство та своєрідні вечорниці: газдині рубали капусту спеціальними ножами, їхній стук та веселі пісні звучали по всьому селу. Але робилося це не в будь-який день, люди знали напевно, коли саме капуста вийде найсмачнішою. Цей секрет розкрила “Місту” астроном, керівник Вінницького планетарію Марія Левченко: “Капусту краще квасити при повному місяці, оптимальніший день для цього — середа, 16 листопада”.
Квашена капуста — справжня скарбниця вітамінів. Лише 200 грамів цього продукту забезпечує майже половину денної потреби у вітаміні С. Щоби зберегти вітамін, капусту варто трішки підігріти, ще найліпе з’їсти сирою (не тушеною) в салаті. Крім того, квашена капуста містить багато заліза, вітаміна В6, фолієвої кислоти та кальція. Також капуста допоможе стати стрункішим: у 100 грамах є лише 20 ккал і безліч життєво необхідних речовин. Так, клітковина сприяє травленню та позитивно впливає на флору кишківника. Квашена капуста зміцнює імунну систему. А ще фахівці стверджують, що овоч лікує біль у шлунку та порушення обміну речовин. Отже, на вихідні — по капусту, а наступної середи — квасимо та співаємо!
Без капусти — рослини, яка відноситься до одного чи декількох видів роду Brassica не обходиться практично жодна кухня світу. Що цілком природно — культура капусти відома з раннього неоліту. Припускають, що одними з перших капусту стали обробляти древні ібери — жителі Піренейського півострова, відкіля вона переселилася в Єгипет, Грецію і Рим, а потім і в решту Європи, куди її завезли римляни, які вважали начебто безневинний овоч могутнім афродизиаком. І вони не помилялися — капуста постачає організму калій, вітамін С та фолієву кислоту, що дуже корисні для сексуальних забав. Римляни вірили, що капуста заспокоює головний біль (у це теж вірять українці, коли ранком п’ють капустяний розсіл), виліковує глухоту, рятує від безсоння і різних внутрішніх захворювань.
Історики завзято стверджують, що квашену капусту придумали китайці, швидше за все, разом з порохом, порцеляною і папером. Достеменно відомо, що ще в III столітті до н.е. робітники, що зводили Велику китайську стіну, щосили уплітали капусту, ферментовану (тобто квашену) у рисовому вині. Не підвело винахідливих китайців чуття — значно пізніше вчені розібралися в процесі квашення і докладно пояснили його. Виявляється, основний процес квашення — бродіння цукру, що міститься в капусті, молочнокислими бактеріями й утворення молочної кислоти, що, будучи надійним консервантом, не тільки сприяє схоронності продукту, але і придушує життєдіяльність сторонніх мікроорганізмів. Досить накопичення 0,5% молочної кислоти, як усі мікроби, що потрапили в продукт, гинуть. Крім того, молочна кислота разом із сіллю бере участь в утворенні складного кисло-солоного смаку нашої квашеної капусти... Це майже те саме, як сказав Чехов: “Учені думали-думали, а нічого розумнішого солоного огірка так і не придумали”. Між іншим, про солені огірки. Дехто свідомо вибирає їх, нехтуючи процес квашення капусти. Наприклад, заступник міського голови Анатолій Ворона на зиму заготовляє огірки і помідори, причому сам. Ну, а головний спиртовик області “Поділляспирт” Василь Мамчур квасить... часник, капусту, правда, теж їсть і каже, що дуже добру, але сам не готує — “користується чужою працею”. Можливо, корейською, адже їхня традиційна страва — “кімчі” дуже схожа на нашу квашену капусту.
Цей вид надзвичайно гострої квашеної капусти, неймовірно розповсюджений у Кореї, є найпоширенішою і найуніверсальнішою приправою. Для готування “кімчи” листову китайську капусту (нам підійде і звичайна білокачанна) нарізають смужками шириною 2-3 см, пересипають сіллю і залишають на кілька годин. Потім дрібно ріжуть цибулю, часник й імбирний корінь, пересипають їх пекучим червоним перцем, змішують з капустою, укладають у керамічний чи глиняний посуд і витримують під вантажем протягом 3-5 днів.
Корейці називають вогненну страву “еліксиром життя”, тому горшечок кімчі є в кожнім будинку. Вона прекрасно підходить до всіх місцевих блюд, добре заповнює відсутність вітамінів узимку і звичайно подається на закуску, але може також супроводжувати суп (наприклад, “кімчіте” — суп зі свининою) чи основне блюдо обіду. Кімчі для корейців — деякий, майже священний продукт, і держава посилено підтримує це сформоване століттями представлення. У Кореї навіть існує Інститут кімчі, а в Сеулі щоосені проводяться змагання з заквашування кімчі. Про дітей, що відмовляються від кімчі, знімають повчальні телепередачі, додаючи проблемі національно-патріотичний відтінок і розробляючи привабливі “дитячі” рецепти кімчі з додаванням, наприклад, ананасів і лимонів.
Не ми квашену капусту придумали, та ще й слово “капуста” теж не наше.
Деякі мовознавці вважають, що воно походить від древньокельтського “кап” — голова, так само як англійське cabbage звичайно зв’язують із французьким caboche — голова (хоча самі французи чомусь називають овоч chou і навіть умудряються іноді називати своїх улюблених mon chou — душечка). До речі, на Вінниччині теж є село, у назві якого, напевно, не просто так згадується цей овоч — Капустяни Тростянецького району. І для нас більш близька інша версія появи капусти — у IX столітті потрапила вона до південних слов’ян не з Західної Європи, а з грецькими колоністами, що облаштувалися в Криму й інших районах Причорномор’я. Одним з перших джерел, де згадується капуста на Русі, вважають “Збірник” Святослава, який датується 1073 роком. До капусти з давніх часів наші предки відносилися майже з релігійним обожнюванням. День свята Спорудження (27 вересня) практично повсюдно вважався датою початку збору врожаю капусти. Її квасили, солили, у цей пісний день з неї готували різні страви. Якщо про квашення капусти раніше говорили, як про народний звичай, то тепер “капустою” ще й гроші у народі називають.
У Німеччині, Австрії та французькому Ельзасі кращим способом заготівлі капусти вважається квашення. Про ті ж німецькі свинячі ніжки з тушкованою кислою капустою навіть і писати не будемо — цілком достатньо того, що німці подарували світу красиве слово “шукрут” (choucroute), із властивої їм прямотою об’єднавши в ньому і кислоту, і капусту — таке собі поняття “кислокапуста”. Це може бути кисла капуста, приправлена часником, кмином і білим вином. Все це викладається шарами — чергуючи із копченою свининою, свинячими ніжками, шинкою, сосисками... Їдять вони це, попиваючи світле пиво.
Не відали про східні корені квашеної капусти американці під час Першої світової війни та в патріотичному пориві намагалися замінити “вороже” німецьке sauerkraut на власне liberty cabbage (дослівно: “звільнена капуста”).
А чого вартий легендарний бігос — символ польської кухні! У суворі зими ним рятувалися солдати в походах і ченці в монастирях, шляхта в замках і селяни в хатах. Розкішний бігос з дичини — доля щасливого мисливця, бігос на телятині-свинині-колбасці — страва солідного, багатого будинку, пара сосисок і тушкована магазинна квашена капуста — порятунок бідного варшавського студента. Готування бігоса, як, утім, і його наступне поїдання, не терпить метушні, а винахідливість у його готуванні тільки вітається. І хоча дотепер триває споконвічна суперечка, яка капуста повинна бути в бігосі — свіжа чи квашена, для нас з вами це питання навіть не стоїть. Звичайно ж, квашена! А яка ж ще?
Єдине, що у нас відрізняється від їхнього іноземного, — капустою українці закусюють горілку, а не пивом запивають. Недаремно ж древні греки і римляни вважали капусту випробуваним засобом проти сп’яніння... Утім, і отут не всі так просто. Головний нарколог Санкт-Петербурга Володимир Ніколаєнко у своїй книзі “Історія алкоголізації людства” стверджує, що п’яницями стають ті, хто в дитинстві недоодержав кефіру, ряжанки і квасу. На Русі, на його думку, найпоширенішою їжею були квашені овочі і ягоди. І от у часи “загального квашення” організм людей настільки звик до алкоголю (його незначна доза завжди є в кислій капусті), що тепер вимагає потреби зовсім не в горілці, а в тих самих продуктах бродіння, які недоотримав у дитинстві. Сам учений ранок починає зі склянки кефіру, а можна ж просто з’їдати на сніданок тарілку квашеної капусти. Якщо не допоможе, згадаєте давньоримську приказку: “Якщо раба не вдалося вилікувати капустою, його прийдеться просто убити”...

Джерело: Бершадський край

ЧАС КВАСИТИ КАПУСТУ

Наприкінці вересня усі господарі та господині беруться квасити капусту. Її на зиму заготовляють значно більше, аніж солених огірочків, маринованих помідорчиків, фаршированих баклажанчиків... І не дивно – адже квашена капуста, це, по-перше, найпростіший і дуже смачний салат, який треба лише приправити олією і можна подавати до будь-якої другої страви, а по-друге, це справжня скарбниця вітаміну С. А він, як відомо, наш найперший помічник у боротьбі зі застудами та грипом.
Для квашення використовують капусту пізніх сортів, яка містить велику кількість цукру. Капустини повинні бути свіжі, чисті, з білими і негрубими листками. Зелені, брудні, пошкоджені, зів'ялі листки треба знімати, качанець зрізати. Після цього головку розрізають на 4 частини, качан видаляють, а капусту шаткують – ножем чи шатківницею. Що далі? А далі обираєте той з рецептів, який вам найбільше подобається, і вже за ним готуєте далі.

КАПУСТА, КВАШЕНА У БОЧЦІ
На 50-літрову бочку: 46 кг шаткованої капусти, 1,3 кг нарізаної моркви, 800 г солі.
Дно бочки вистелити цілими листками капусти. Сіль має бути чиста і дрібна. Моркву ретельно вимити, обібрати, нарізати на шматочки або нашаткувати. Шатковану капусту одразу ж перемішати із сіллю і морквою та укласти в бочки. У капусту можна додати лавровий лист, насіння кмину й анісу (20-З0 грамів на 100 кілограмів капусти). Прянощі розподіляють у міру заповнення бочки.
Кожен шар капусти ретельно утрамбовують дерев'яним товкачиком або руками. При цьому виходить повітря і краще виділяється сік. Бочки можна заповнювати вище бортів, тому що при шумуванні капуста осідає. Потім її покривають цілими листками, зверху кладуть 2 шари чистої марлі, поверх якої – дерев'яне коло та ретельно вимитий і обшпарений вантаж, вага якого повинна становити приблизно 10 відсотків від ваги капусти (наприклад, 10 кілограмів на 100 кілограмів капусти). Найкращий гігієнічний вантаж у домашніх умовах – скляні банки, наповнені водою. Вапняні камені, піщаник, а також залізний вантаж використовувати не можна, тому що вони роз'їдаються молочною кислотою і псують квашений продукт. Під дією вантажу капуста поступово осідає і через кілька годин покривається розсолом. Якщо цього не сталося, вантаж потрібно збільшити, тому що без розсолу капуста зіпсується.
Шумування капусти починається на другий чи третій день. Найбільш сприятлива температура для цього – плюс 18-20 градусів. При такій температурі шумування триває 9-12 діб, а при плюс 25-З0 градусах – 7-8 діб. Однак занадто швидке або занадто повільне шумування погіршує смакові якості капусти. У першому випадку в ній з'являється слиз, а в другому, при температурі нижче 15 градусів, – капуста робиться гіркою. Під час шумування у ній утворюються гази з неприємним запахом, щоб уникнути цього, капусту необхідно через 3-4 дні протикати до дна бочки в декількох місцях загостреним дерев'яним кілком. Піну з поверхні треба знімати, тому що в ній є мікроорганізми, які псують капусту. До кінця шумування розсіл стає світлим, втрачає гіркоту і має приємний солонокислий смак. Готова капуста має бути соковитою, хрумкою, кислувато-солонуватою на смак, з приємним запахом. Стежте,.щоб розсіл постійно покривав капусту. Цвіль, яка з'являється на поверхні, теж необхідно видаляти, а коло і вантаж повторно ошпарювати. Бочки з капустою тримають у підвалах, льохах при температурі від 0 до 6 градусів вище нуля.

квашена у банках
На 10 кг капусти: 300 г моркви, 250 г солі.
Шатковану капусту і нарізану моркву ділять на чотири частини. Порцію капусти і моркви змішують із сіллю, перемішують, укладають у банку і за допомогою дерев'яної планки утрамбування обережно ущільнюють. Те саме роблять із рештою порцій. Заповнювати банку треба на 10 см нижче горла. Поверх капусти кладуть чисту ганчірку, потім установлюють дерев’яну планку й вантаж – вимиту пляшку, наповнену водою.
Процес шумування капусти починається відразу ж після її укладання. Оптимальна температура для цього 18-20 градусів. Через 14-20 днів капуста буде готова до споживання.

Капуста "триденка"
Розсіл: на 1 л води – 1 ст. л. солі, 1 ст. л. цукру.
Капусту пошаткувати, перемішати з тертою на великій тертці морквою, без солі. Щільно укласти в трилітрову банку і залити гарячим розсолом. Прикривши банку, поставити її в миску, тому що під час шумування розсіл буде витікати. Капусту періодично протикати шпичкою, щоб вийшов газ. Через 3 дні капуста буде готова. Зберігати в холодному місці.

квашена каЧанами
Капуста – 12,3 кг, сіль – 170-200 г.
Капусту обібрати від верхніх листків, промити. Качани діаметром понад 18-30 см розрізати на дві чи чотири частини. На дно бочки укласти промиті листки капусти, а потім качани, кожен шар яких покрити шаткованою капустою чи листками, щільно заповнюючи порожнини між ними. Наповнену бочку залити розсолом (на 10 л води – 170-200 г солі), накрити марлею чи полотном, зверху покласти коло і вантаж.

з Яблуками
10 кг капусти, 500 г яблук, 25 г насіння кмину чи кропу, 200-250 г солі.
Зрілі здорові кислі яблука (найкраще антонівку) обібрати, нарізати скибками і змішати з нашаткованою капустою. Далі готувати, як звичайно. Можна класти цілі яблука – але тільки після того, як вся капуста утрамбована і пустила сік.
Капуста, квашена з морквою І Яблуками
10 кг капусти, 300 г моркви, 150 г яблук, 25 г насіння кмину чи кропу, 200-250 г солі.
Готувати як звичайну капусту, тільки з додаванням натертих яблук і моркви.

Капуста, квашена з бурЯком
Капуста – 8 кг, часник – 100 г, хрін – 100 г, зелень петрушки – 50-100 г, буряк – 300 г, перець – 3-4 стручки.
Для розсолу: вода – 4л, сіль і цукор – по 200 г.
У капусти вирізати качани, розрізати головки на шматки по 200-300 г. Посікти часник і петрушку, натерти на тертці хрін, буряк нарізати великими пластинами. Щільно скласти продукти шарами в емальовану каструлю, зварити розсіл, дати трохи охолонути і ще теплим залити капусту, покласти вантаж. Через тиждень капуста буде готова. Зберігати в прохолодному місці.

Гостра квашена капуста
Обібрані качани розрізати на 4 частини. Окремо приготувати мисочки із сіллю, червоним меленим перцем і дрібно нарізаним часником. Брати по одній четвертинці качана, розсувати листки, посипати сіллю, перцем, часником, а потім сильно мнути, поки не виступить сік. За бажанням можна фарширувати капусту морквою, натертою на тертці.
Фаршировані качани щільно укласти в емальовану каструлю, не залишаючи великих порожнеч. Зверху покласти вантаж. Якщо капуста не дуже соковита і сік, який виступив, не покриває качани, їх потрібно залити слабким розсолом – на 10 л води – 200 г солі.

Джерело: Ваше здоров'я

ПОРАДИ

ПИЙТЕ РОЗСІЛ КАПУСТИ - ДЛЯ ЗДОРОВ'Я

Квашена капуста в зимовий сезон - один з найпотужніших продуктів. Їсть її здорова людина і не помічає, як вона впливає на здоров'я і довголіття. А коли людина нездужає, у багатьох випадках капуста допомагає організму боротися.
Приміром, знижену кислотність шлункового соку народна медицина рекомендує лікувати капустяним розсолом: вживати по 100-150 мл за 15-20 хв перед їдою. Лікування тривале - не менше місяця, а буває, що через 2-3 тижні треба курс повторити.
У разі жовчнокам'яної хвороби розсіл слід вживати по 0,5 склянки за півгодини до їди. Лікування так само тривале.
Виявлено лямблії в печінці - теж пити по 100 мл розсолу за півгодини до їди. При цьому ще й нормалізується робота селезінки, кишечнику.
Такі хвороби, як радикуліт та ревматизм, за народними рецептами лікують комбіновано: вживаючи по 100-150 мл розсолу за 15-20 хв перед їдою і накладаючи компрес з розсолу.
Загальновідомо, що капустяний розсіл допомогає вагітним позбутися проявів токсикозу, а випитий на похмілля послаблює прояви похмільного синдрому.
Капустяний розсіл - добрий підручний засіб догляду за ураженою шкірою: невеликими опіками, ранами, зокрема гнійними, треба промивати їх чи прикладати полотнину, змочену розсолом. Якщо до рани пристає пов'язка, варто спочатку змочити її розсолом, через деякий час вона легко відділиться.
Якщо сталося зараження коростою - часто промивайте уражене місце розсолом.
Лікування квашеною капустою показане у разі таких захворювань:
- глисти у дітей: з'їдати по 100-200 г у перервах між їдою 2-3 рази на день;
- бронхіальна астма: більше вживати салату - квашена капуста, цибуля, часник;
- кровоточивість ясен: їсти більше капусти, старанно пережовувати, щоб тривалішим був контакт із яснами;
- імпотенція: більше квашеної капусти в раціоні;
- проблемна шкіра на обличчі: накладати 1-2 рази на тиждень капусту товстим шаром на шкіру, прикладати салфеткою. Результати стануть відчутними через 1-1,5 міс. Щоб бути красивою, таку маску слід робити за будь-якого типу шкіри;
- мігрень: на скроні та за вуха покласти загорнуту в полотнинку квашену капусту, поверх обв'язати рушником.

КАПУСТА ПРОТИ РАКУ

У 70-х роках минулого століття вчені багатьох країн стали вивчати залежність їжа-рак. Вони дійшли висновку, що фрукти та овочі - потужна профілактика цієї грізної хвороби. Серед овочів друге місце після часнику посідає капуста. З огляду на те, що в квашеній капусті вміст одного з протиракових чинників - вітаміну С - зростає приблизно в 1,5 разу, зростає її незамінність у раціоні. Тим більше, що доведено: вживання квашеної капусти, як і свіжої, частіше 1 разу на тиждень, знижує ризик раку товстої кишки та передракових поліпів утричі проти того, як вживати її 1 раз на місяць. Так само ефективно захищає капуста від раку молочної залози, легень, зокрема у курців.
Салати. 125 г капусти, 100 г вареної картоплі, 0,5 цибулини, 1,5 ст. л. олії. Можна додати 1 ст. л. журавлини.
- 400 г квашеної капусти, 0,75 склянки вареної квасолі, 0,25 цибулини, 3 ст. л. олії. Змішати капусту, квасолю та нарізане малими шматочками філе оселедця. Цибулю дрібно нарізати, підсмажити на олії, полити салат. Можна додати на смак сіль, перець, прикрасити зеленню.
Приправа. Корінь хрону середньої величини натерти на тертці з дрібними вічками, залити 2 ст. л. холодної перевареної води, настояти 2-3 год. Додати 2 ст. л. капустяного розсолу та 1 дрібно натертий сирий чи варений буряк.

КОРИСТЬ ВІД ЯБЛУК У ЛЮТОМУ МІНІМАЛЬНА. ЇХ ЦІЛКОМ ЗАМІНЯТЬ СУХОФРУКТИ

Узимку і навесні сушені фрукти - не просто дешева, але найчастіша і найкорисніша заміна свіжих. Чи багато користі від несмачного зимового яблука чи водянистої груші? Чи не краще, поки не дозріють свіжі, звернути увагу на курагу, чорнослив, родзинки, інжир?
Якість для сухофруктів має вирішальне значення. Не купуйте тьмяні, залежані чи неприродно блискучі, маслянисті на дотик. Занадто вологі, підмочені теж не годяться: розмочувати сухофрукти треба вже безпосередньо перед вживанням.
Робити це слід у значній кількості окропу: рідини має бути вдвічі більше, ніж фруктів. Потім залишіть їх на 15-45 хвилин - залежно від сухості чи вологості фруктів. Є ще один добрий спосіб: залити сухофрукти яблучним соком і залишити на ніч.
У яблуках сушених добре зберігаються всі вітаміни та мікроелементи, тому вони узимку можуть замінити свіжі яблука.
Курага корисна для головного мозку. Цей сухофрукт багатий на фосфор, магній, кальцій, що беруть активну участь у передаванні нервових імпульсів, в обмінних процесах. Для поліпшення пам'яті та підвищення працездатності корисно з'їдати приблизно 50 г кураги щодня.
До того ж цей сухофрукт - відмінний постачальник калію, що має цілющу дію на серцево-судинну систему і потрібний тим, хто страждає від ішемічної хвороби серця, аритмії, гіпертонії. Курагу корисно вводити до раціону у разі хвороб нирок, ожиріння.
Абрикоси сушені (курага, кайса, урюк) - винятково корисний продукт, багатий залізом, бета-каротином і клітковиною. Їх можна їсти на десерт, використовувати в компотах, пловах, як начинку для пирогів.
Чорнослив не повинен мати димного й горілого присмаку. Гарно пружний, не сухий, але і не вологий, із природним блиском. Заслужену славу приніс чорносливу його виражений проносний ефект. Але це не єдине з достоїнств: він також є чудовим джерелом заліза і бета-каротину.
Чорнослив дають не лише на десерт. Його додають у м'ясні страви: плов, печеню. Ним фарширують птицю.
Родзинки бувають різних сортів: світлі, темні, з кісточками і без них. Ті, що з кісточками, годяться лише для компотів, без кісточок додають у випічку, сир, каші, запіканки, а також у плов і фруктові супи. Родзинки багаті на залізо і підвищують поживну цінність будь-яких страв.
Для кращого "товарного вигляду" продавці іноді додають родзинкам блиску за допомогою олії. Це можна відчути на дотик, але особливо це помітно під час промивання, коли на воді з'являються олійні плями й райдужні розводи. Такий товар краще не купувати.
Інжир (фіги) буває великий, у великих коробках, і дрібний, спресований у брикети. Кращими вважаються турецькі фіги: у них прекрасний смак та аромат. Інжир багатий на калій, залізо і клітковину; до того ж це єдиний фрукт із досить значним вмістом кальцію.
Інжир з гарячим молоком корисний у разі кашлю, особливо дітям.
Фініки - найсолодший сухофрукт і найкалорійніший. Цей фрукт багатий на калій, корисний для серця. Якісні фініки досить м'які, з вираженим природним блиском, темного золотаво-коричневого кольору. Тьмяні, сухі, нерівно забарвлені плоди купувати не слід.
У фініках вміст вуглеводів - джерела енергії - до 90%. Цей сухофрукт відновлює сили, поліпшує працездатність, а отже, потрібен тим, хто багато працює й активно займається спортом.
Корисні фініки і для зубів - завдяки високому змісту заліза, фосфору, кальцію, вітамінів А і групи В. Ці речовини зміцнюють ясна та зубну емаль, запобігають розвитку карієсу й пародонтиту. Вони позитивно діють на зоровий і слуховий нерви, сприяючи збереженню зору і слуху. А ще фініки містять особливу речовину, який призупиняє ріст ракових клітин.

КОРІНЬ, ЩО МАЄ 9 ЧАРІВНИХ СИЛ

Дивосил, а саме про нього піде мова, згадується як лікарська рослина ще Гіппократом. По-різному називали його в народній медицині (наукова назва - оман): дивосилом, дев'ясилом, підкреслюючи, що лікує він від багатьох хвороб.
Широко використовують кореневище з коренями оману для приготування настоїв та відварів, які мають протизапальну та відхаркувальну дію. Так лікують грип і захворювання верхніх дихальних шляхів, туберкульоз. Настій: 1 ст. л. сировини залити 200 мл окропу, настояти, приймати теплим по 0,5 склянки за 1 год до їди.
Відвар кореня (1 ч. л. сировини залити 1 склянкою окропу, кип'ятити 15 хв на слабкому вогні, настояти 4 год) п'ють по 1 ст. л. 3-4 рази на день за нерегулярних і болісних місячних та в разі ризику передчасних пологів.
Зняти головний біль допомагає настій (1 ч. л. подрібненого кореня залити 1 склянкою холодної води, настояти 10 год, процідити), пити по чверті склянки 3-4 рази на день до їди.
Хвороби шлунка (гастрит, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки), мляве травлення, відсутність апетиту, розлад шлунка здавна лікують напаром кореня оману: 30 г сировини залити 1 л окропу, настояти в духовці протягом 6 год, охолодити і процідити. Вживати по 0,5 склянки тричі на день.
Для полоскань у разі хворих ясен, для примочок, компресів, промивання ран використовують такий відвар: 100 г коренів відварити в 1 л води, настояти 4 год, процідити крізь ватку. У разі шкірних хвороб до ванни додають відвар оману.

ЯК ПОЗБУТИСЯ КАТАРАКТИ

Допомагає долати катаракту мокрець - з нього готують чай, додають у суп, роблять салати, а також прикладають до очей у вигляді аплікацій. А ще не забувайте про корисні властивості кропу запашного, фенхеля, гісопу, нагідок, подорожника, полину гіркого, очанки. Очанка не лише допомагає у разі катаракти, а й лікує глаукому. Її застосовують тоді, коли є хмарки в очах, чорні мушки літають перед очима або бувають затемнення.
Здавна відомий такий рецепт. Брали свіже яйце добової давності від домашньої курки. Варили на слабкому вогні 20 хв, чистили, потім зрізали верхівку, видаляли весь жовток. Внутрішню порожнину білка промивали від залишків жовтка перевареною водою. Потім засипали порожнину цукровою пудрою, накривали зрізаною кришечкою і вертикально ставили в духовку або піч - на слабкий дух - до повного розчинення цукру. Коли пудра розчинялася, цією рідиною закапували очі по 1 краплі один раз на ніч. Зберігати такі ліки можна 2-3 дні в холодильнику. Але кожні 2-3 дні треба готувати нову порцію.
У такий же спосіб готували ліки з черв'яків. Цей рецепт прийшов до нас зі Сходу - від китайців та корейців. Після першого весняного дощу збирали дощових черв'яків, як тільки вони виповзуть. Клали в банку, заливали дистильованою водою і тримали не менше 4 годин. Потім засипали цукровою пудрою і витримували в духовці чи печі 3-4 години. Черв'яків викидали, сироп проціджували і використовували для лікування катаракти - закапували в очі по одній краплі перед сном.

Google пошук: "Квашена капуста"

top of hotblogs.org.ua

Коментарі

  1. Євген коментує:

    Інформація цікава. Хочу виготовляти шатківниці. До початку сезону встигну. Кожному хто купить шатківницю подарую вашу статтю.

    1. Юрій коментує:

      А скільки коштує Ваша шатківниця?
      Якщо гарна – куплю.

  2. electric_adm коментує:

    Євген, це мегабізнес:))) тоді мені 5% від прибутку:))

  3. Євген коментує:

    Я згідний! Допоможіть зробити рекламу і реалізацію
    Шатківниця букова 3-х ножева з кареткою.Шатківниця прпитана натуральною олією для запопігання короблення Габаритні розміри 220х620х60 Ножі виготовлені із сталі 65Г загартовані. Передбачено легке регулювання товщини різа. Вартість 120 грн. Чим ближче до початку сезону тим ціна буде зростати. Спішіть придбати вже. Євген.

  4. electric_adm коментує:

    Євген, і як успіхи?:)

  5. Євген коментує:

    Продаю шатківниці букові. Три ножі, проста в користуванні, велика продуктивність при шаткуванні капусти для заквашування.Низька ціна , висока надійність і довговічність.

  6. Ігор коментує:

    Хочу придбати шатківницю

  7. electric_adm коментує:

    Ігор, lignin@ukr.net – це мейл Євгена

  8. Натонька коментує:

    Чудова стаття))) Така правдива. Нема ні грама брехні в ній. Я так насміялась, дякую за позитив! Ви молодець!

    1. ELECTRIC коментує:

      Прошу дуже:)

  9. tHe_Eney коментує:

    реально так і є. дякую, пошкірився :)

  10. Юрій коментує:

    Операція “квашена капуста” …

    http://bihanskyy.blogspot.com/2010/10/blog-post_22.html

    на днях тато буде її стругати …

    Традиції міцно сидять в нас ;)