Захар Беркут
Другий день відпочинку в Славську дав спокій, ранішню свіжість. Поїздку на гору Захар Беркут в Волосянці. Мандрівка на крісельній канатній дорозі і вершина гори. Прекрасні краєвиди. Гори в снігу. Око неможливо відірвати від цієї краси. Потім була кава з пампухами в улюбленому місці на трасі. В Соняшнику. Зараз приємна втома і гарне відчуття відпочинку. Фоток тьма... але, ну всі вкурсі 
p.s. Найголовніше забуваю cказати. Чому все так класно? Тому, що є шалені почуття і найдорожча людина в моєму житті. А коли в душі спокій і радість - все навкруги шикарне . З рідною людиною будь-де і будь-коли відчувається лише позитив і радість.
От про Пост Скриптум (більш, ніж впевнена) твоя читацька аудиторія вже догадалась…
Якось розпитаю про канатну дорогу, бо я люблю такі штуки, а була тільки в Ворохті на чомусь подібному. Класно б чухнути кудись так…
Мар’яна, судячи з коментів то ти наголовніша читацька аудиторія:)))))))))
там двомісна кріселка, швидкість включена на мінімальну і їдуш хвилон 40 на гору і вниз – час для роздумів:)
Ну, за найголовнішу, звичайно, дякую.
Дуже файно. Хотіла б там побувати… але я мала на увазі де то і що то. Тільки детальніше, бо Карпати я тільки Франківські знаю. З львівськими якось не склалося.
Мар’яна, перше село за Славськом, Волосянка називається. А франківські гори гарніші:)
А я вчора повернулась з славська, були на горі Захар Беркут, но на підйомниках не піднімались, запізно вийшли і вони вже не працювали, і тоді ми поїхали бобіком з відкритим верхом на саму гору)))) ото були враження)) такого екстріму я ше не відчувала, особливо запамяталась дорога назад, коли нас повезли по скороченому шляху, там де крутий спуск та шей розмита дорога від дощів! подорозі згадуються всі молитви які за життя знала)) вот так
assics, вітаю, а ще більший екстрім на грузовій газ-66 )))
Рекомендував цей запис
svitlachok, кому і де?