Від себе

Життя дає екзамени за екзаменами. Вже давно минув рік початку неприємного. Коли це зле починалося - було нестерпно. Далі прийшли ще більші злі епізоди. Дивно так було. Бо думав, що погане позаду. А воно приходило знову. І зараз раптово прийшло. Ми, чи то може я, якось так дивно сконструйовані, що чітко вміємо записувати в собі всі дрібнички поганого. Навіть в доброму інколи є якась скалка і капєц - засрано все підряд. Хоча зараз я вже вмію в сумні моменти посміхатися чи дивитися вперед зі сподіваннями кращого. Але живу ще в тумані. Йдеш собі йдеш і бах - в купу гною, йдеш далі, починаю розвіюватись і бах... знову згущується. Але ніц. Йду собі. Болото завжди має завершення.