Сумісна несумісність
Любов і ненависть - це різні речі. Але в певних моментах життя - це синоніми.
ЛЮБОВ = НЕНАВИСТЬ.
Чому так? Сам не знаю, це або відчуваєш зі свого боку, або з боку іншої людини до себе.
Любов і ненависть - це різні речі. Але в певних моментах життя - це синоніми.
ЛЮБОВ = НЕНАВИСТЬ.
Чому так? Сам не знаю, це або відчуваєш зі свого боку, або з боку іншої людини до себе.
Любов і ненависть.Любов не може бути ненавистю,бо це означало б, що Творець створив світ з ненависті.А там, де вже появилась ненависть, закінчилась любов.І мені здається, що кохання виріщує всі проблеми, якщо це тільки кохання, а не наша жага кохати, бо ми дуже часто обманюємось, кажучи,що кохаємо когось, в той час, коли ми найбільше за все кохаємо самих себе.А в випадку кохання-нарцисизму, не допоможе те, що ми, все ж, продовжуємо називати коханням.Тобто, раніше ніж ставити так питання, потрібно вирішити, що ми маємо на увазі, коли промовляємо це слово.А все інше вже приложиться.Ciao-ciao!
lara крофт: це огано кохати лише себе.
Звичайно ж погано але мільйони нам подібних кохають найбільше себе бо коли б любили інших,то й поводили б себе по іншому з коханими людьми.
lara крофт: а як правильно себе поводити?
Відповім, не знаю бо рахую, що нікого і ніколи не кохала по справжньому, а кожного разу обманювала сама себе, думаючи кохати. Але життя показало, що я найбільше любила в коханні себе рідну. І так кохає основна частина людей, ждучи, а то ще й часто вимагаючи лишень постійної жертви з однієї сторони, від коханої людини.В наших стосунках,котрі називаємо коханням ( може й того називаємо,щоб не було боляче,що справжнє кохання нас обминуло підкинувши нам замість оригіналу сурогат)частенько забуваємо, що ще в Біблії написано,що кохання не вимагає бо довготерпеливе; не думає лиш за себе, а за інших; прощає, бо прощення не купується, а дарується і так далі. Ми ж вимагаємо кожний для себе. А значить, те що звемо коханням не справжнє, а придумане нами, для нашої ж втіхи.Бо якби було воно справжнє то й існувало б віки, а не якийсь короткий час.Звичайно ж,це лишень моя думка.І думаю, що коли приходить справжню кохання, то людина знає, як поводитись.Правда, коли любиш більше себе ніж іншого, то теж знаєш як поводитись, але це вже совсім інша історія, хоча ми її теж називаємо коханням і навіть віримо в те,що воно справжнє.
Кохання-це важка щоденна праця,яка потребує постійного вдосконалення і руху,а не стояння на місці.Тоді, мабуть, ніколи цього не буде:”ЛЮБОВ = НЕНАВИСТЬ”.