Майстри перфоменсу Тепер щодня можна почути про такі дійства. Що десь там, такий чи така, зробили мега перфоменс. І...

Далі »

Натхнення Воно якось так раптово може прийти. Не сподіваєшся і на тобі. І це натхнення то така зараза, що...

Далі »

Жаба UANetу Ця жаба розрослась до грандіозних розмірів і об’ємів та перетворилась на божка. А що це за створіння...

Далі »

Голі та смішні От подивіться на ту передачу. Це такий розвод, що аж смердить. Але правда те, що спочатку з простими...

Далі »

UANet Український інтернет - це дивна система. Ось як вона виглядає. В українському сегменті є два клани,...

Далі »

ELECTRIC «про життя» RSS

Шлях

Опубліковано: 01-04-2008 | Автор: ELECTRIC | У катеґорії: Мої слова

6

з http://sobiratelzvezd.ru

Шлях людини – це довга дорога в невідоме. В час цієї мандрівки трапляються роздоріжжя і марева. Трапляються оази але на початку дороги вони або висихають, або належать іншим людям, котрі також в дорозі чи, можливо, вже дійшли до мети подорожі. Людина – створіння, котре йде і шукає, створіння, котре відчуває, радіє, переживає, думає, страждає. Ми здатні багато відчути і пережити, багато осмислити і зрозуміти. Ми міцні і незламні, слабкі і крихкі. Ми різні. Кожен своїми методами долає життєвий шлях. Але найкраще, найкомфортніше нам бути з кимось. Нам потрібні друзі, кохані, рідні. Ми доповнюємо одне одного, даємо і забираємо енергію. Це – життя. Життя непередбачуване. Воно як зебра чи синусоїда. Його вибрики дають унікальні можливості відчувати суть існування, порівнювати і переконуватись, знати і навчати. Нікому невідомо скільки ми живемо. Чи ми досягаючи певного рівня продовжуємо свою подорож в іншому образі, чи досягаючи зупиняємось? Кожен про це довідається самостійно, кожен досягне поставленої мети. Життя – це щастя, котре може зробити боляче щоб ми відчули повною мірою радість від доброго? Хтось задумувався над цим? За чорним йде біле, а за білим?… ще біліше :)

top of hotblogs.org.ua

Коментарі: (6)

В кожної людини свій шлях. Тому коли шляхи з попутником розходяться – немає на те ради. Як би комфортно нам не було з тією чи іншою людиною, пройти ми мусимо власну дорогу, а не збитись на манівці лише заради того, щоб бути разом з кимось.
Мені здається, що раніше – коли не було ні поїздів, ні літаків – люди якось більш чітко відчували, що життя – це дорога. А зараз їм просто не залишають часу над цим задуматись…

“За чорним йде біле, а за білим?… ще біліше”

Ага, а тоді все біліше й біліше, біліше й біліше… Придивляєшся, а то люди в лікарняних халатах навколо))

cherez_dorogu, але шлях таки залишається, незалежно яким способом його долати:)))

Марусина, кому як:)

Оце зображення малювалося до найкращої пісні всіх часів і народів — Stairway to Heaven від Лед Зеппелін.

А тепер по темі. Життя то дійсно сходи, але не лише вгору. Це дуже тернистий шлях, подолати який дано не кожному, а гідно — тимпаче. Бережіть життя — це найкраще, що у нас є!

an-tu, зображення знайдене в неті:)))))))))) а життя то цікава штука:)

Шлях…у каждого он свой

Написати коментар

Інформація для блогерів і рекламодавців