Ракіровки

Наразі не знаю чи правильно роблю але особисте, ось такого плану як зараз пишу, тепер буде публікуватися на іншому сервісі блогів. Їх тепер хватає і широко доступні.

Щоденник - це найпростіше, що може бути. Завжди просто писати про свій день але чи легко? Все залежить від людини. Моя натура - відкрита людина. Відкритий в межах розумного. А є певний тип людей, котрі нізащо не напишуть про свої переживання чи погляди, навіть більше, ті люди в реальному світі ніколи не показують свого бачення. Це або приховані маніаки, або закомплексовані істоти.

Проте існує і ще одна гра. Це театр. Люди за масками. Хтось удає, що досяг небес, на людях - це зразок щасливої досконалості, в загальнодоступних публікаціях щастя аж зашкалює. А в душі? А в душі - подавлені монстри з фільмів жахів, котрі заздрять, ненавидять, гризуть себе. І як досягають точки закипання, всі навколо дивуються як таке могло статися і невже це та людина, яку всі знають.

Щирість завжди відчувається. І нема значення, чи це щиро написані речення, чи щиро сказані слова. Навколо присутня тепла атмосфера і легкість. Потрібно лише самим стати відкритими, щоб сприймати відкритість інших.

Повернусь до особистого. Спробую описувати власний день на іншому ресурсі. Хто захоче, завжди знайде . Наразі писанина в тестовому режимі там буде. Хочу спробувати різні ресурси і вибрати кращий чи зручніший. Але здається я вже зараз надав перевагу одному з них. Там і залишуся. Коли рішення буде остаточно сформоване - повідомлю всіх, всіх хто ще не знайде мене до того часу самостійно. Підказочка: як ресурс появився, я його критикував. Напевно багато хто скаже, навіщо розпорошуватись? А кому цікаво читати різні філосфсько-політично-професійн думкиі в салаті з моїми особистими переживаннями?   Думаю блоґ має бути спеціалізованим. Чи помиляюся?