Приручені люди
Закохана людина - це тварина, котру посадили на міцний ланцюг. При всьому ж та тварина сама дозволяє себе заковувати в окови. В стосунках зажди буде хтось закований.
Іноді та людина, котра тримає поводок в руках, просто привязує його до стовпа і йде геть. А тварина виє у слід. Деколи є везіння і ланцюг вдається перегризти, і звільнитися від пут, і продовжувати жити далі, а інколи зуби заслабі до сталі і тварина помирає.
Інколи, після звільнення, тварина заховує в собі ненависть і всю решту життя тільки те і робит що гризе, розриває всіх і вся, що були схожі на кривдника.
А буває, що тварина перетворюється на свого опонента. Чудасії генетики.
Ідеал має бути таким: неможна бути твариною, неможна тупіти в стосунках. Люди мають бути рівними і бути людьми завжди. Можливо тоді щастя знаходить їх навіки...
“Інколи, після звільнення, тварина заховує в собі ненависть і всю решту життя тільки те і робить що гризе, розриває всіх і вся, що були схожі на кривдника”.А буває,що тварина (це та ж сама свого роду роду людина) просто бореться і не дає себе закувати в ланцюг????????
malota: буває:)
Ми люди, щасливі ті хто забуває і починає все спочатку без страху що буде зле, без порівнянь і паралелей – все заново, ще краще, більше і сильніше!!!!!!!!!
smakota: можливо