Передсвятковий день
А чи вже маєте піднятий настрій? Чи є вже очікування першої зірки?
Для мене, з дитинства, це особливий день. Можу сказати, що Вечеря для мене більш приємніша ніж саме Різдво. Чому так є? Не знаю. Свята Вечеря має щось загадковоказковомістичночарівне:). Завжди чекаю на Вечерю як на найбільше свято в році. Не буду говорити про всі традиції які є в нас в родині. Не буду називати які страви ми їмо. Це все таке як і у більшості. Хоча є напевно відмінності. Правда відмінності має кожна родина. В цьому і полягає родинне свято. Мати щось власне і особливе.
Пригадую як на Різдво завжди були відкритки з Америки, запалену свічку, ялинку. Молитва перед тим як сісти за стіл. Слова бабці кожному особисто. І так буде і цього року. Буде стіл. Буде все. А у Вас? Яким буде стіл? Чи змінилось Ваше сприйняття свята?
В Києві (не знаю як на сході) трохи інакше відносяться до цього свята. Нетак традиційно святкують, на жаль
Золотко, прикро що всі такі москалі і комуністи.
СЛАВІМО ЙОГО! для мене Свят-вечір теж особливо казковий; цього року вперше була на вечірній відправі, співала з церковним хором і привезла додому живий вогонь… чомусь найбільше сумно, що вже нема бабці… але Різдво – це дуже гарне свято, яке я не уявляю без коляди, вертепу і всіх наших традицій
ira, може вифлиємський вогонь?)))
живий вифлеємський вогонь )))
ira,
Христос народився!!!
Шикарні сауни, будинки і в них вертеп з дітей-сиріт… чим вам не дисонанс… 
і багаті тьотьки і дяді питали звідки ті діти і запевняли їх, що все буде добре. А після коляд поверталися до бокалів з Мартіні і гарячих саун 
))) Прощатися з дітьми було шкода. 10 днів… а так обнімали, ніби знають мене пів життя.
Для мене це Різдво було геть особливим і інакшим. Емоцій і вражень – через верх. Мене запросили попрацювати волонтером в табір для дітей-сиріт в Ворохті. Діти були з різних куточків України, байдужі і чутливі, розумні і черстві, Було два хлопці, які звернули мою увагу. Один з Червонограду, інший з Франківська. Поговоривши з ними я просто була в шоці – наскільки ці діти вже не діти і які вони молодці, що тримаються на плаву. Був Президент з Каською… крім того вертеп заїхав поколядувати до Червоненка… цей небідний чоловік виділив 60 гривень зі свого бюджету для них
Одним словом, я ще не можу викласти тих вражень послідовно, але їх цілі гори. Так, для цікавості ще скажу, що я перший раз на лижі стала. Бідний мій інструктор. Щире йому дякую, хай йому гикнеться (я з добра)
Мар’яна, та ті 60 грн то напевно дрібязок був, а більші купюри шкода було дати або валюта була.
а попа і ноги не болять після лиж?
тобі треба власний блог
Попа якось амортизувала, а на правій нозі є синячок. Головне ціла лишилася… Хоча може це й не всіх потішило
А щоб за Червоненка закінчити, то інші і до 2 тисяч кидали. Думаю платити 1,5 тисячі за ніч в Коруні може той, хто може кинути більше 60 гривень. Але то таке. Головне, що почуття гумору має чоловік.
Мар’яна, покажеш де синяк?))) Про червоненка ж кажу, певно не гривні мав:)))) або коханка забрала все:)
Ух, ті коханки!!!!…
Він на правій гомілці. Падати було загалом м*яко – купа снігу, та й лижний зимовий одяг…, раз правда звалила інструктора 
Не знаю чи йому було аж так м*яко 
А синяк – покажу, якщо так вже співчуваєш
Мар’яна, та ти певно на нього впала він і кайфанув:)