Особисте

Закінчився один з етапів мого життя. Він тривав більше ніж два роки. В цей час я був дуже щасливою людиною. Напевно вперше відкрито говорив, що в мене все прекрасно і я щасливий. Але це, здається, було лише з мого боку. Була відданість, вірність, щирі почуття, готовність викласти себе повністю для єдиної. Це не було оцінене, а в кінці лише сплюндровано. Були зламані мої цінності і ідеали. Було багато пережито, можна сказати вистраждано. Гірко на душі, розбите серце, розум загубився в лабіринті думок. Сьогодні, після двох найгірших днів, нарешті відпустив її, нарешті наважився на цей крок.
Йду на лікування. Живу далі. Пусто. Життя покаже хто правий, а хто ні. Життя розсудить, а Бог дасть правильний шлях.
Не хочу оцінювати поступки вже чужої-найріднішої людини. Оцінюю лише свої. Вини не бачу. Можливо були моменти де я був неправий але у порівнянні вони є дрібничками життя.
Є багато "Чому?" але на них відповіді не отримаю ніколи.
Бажаю Тобі щастя про яке ти завжди мріяла напевно...
Та й собі хочу побажати справжнього щастя, котре буде зі мною завжди і буде щирим.

• Tweet