А з прізвищем мені ще простіше: усі наявні люди з таким же прізвищем – родичі. Чесно!

А про що це ми взагалі?…

Мова не про задоволеність чи ні ніком, а про іждентифікацію, я цю проблему виріши, також можна знайти в коменті внизу. До речі той мій нік також як ім’я фактично Дузі за ніком і кличуть, колись давно це називалось словом кличка чи ще іншими, а нік це теперішня мода )))))))

А як ти будеш робити якщо буде декілька людей з однаковим ніком – наприклад “чупакабра” – можна перепутати їх легко і справи запороти:)

Стосовно заробітку, ще декілька років назад тут реально зароблялося більше, тепер вже існує стільки гімноблогів і гімноблогерів, що збили якість публікацій і відповідно цін.

Для суто особистого я завів окремий домен, а блог там є на taras.ambroz.me Думки свої висвітлюю і в інших блогах і там немає комерції і є більше інформація, що часто складна для сприйняття для простих середньостатистичного читача. Проте вся суть цього посту написана в першому абзаці відповіді:)

Треба навчитися писати те що ти думаєш насправді, так, щоб не перейматися наслідками.

Тематичний блог, чи ні, не має значення доки не розбереся з усіма своїми комплексами і тарганами. Іншими словами — доки не дозрієш до «публічності своєї особи» можеш вести тільки «фейковий» блог.
В інтернеті немає анонімності в принціпі, тому або ти тут увесь з потрохами, або ти ховаєшся і шифруєшся, ризикуючи нарватися на примусову «деанонимізацію» від добрих хакерів . У ЖЖ такі речі траплялися.

Не погані слова з пісні БГ до цієї теми:

… Теперь ты открыт, ты отбросил свой щит
Ты не знаешь, кто прав, и кто слеп
Ты повесил мишени на грудь, стоит лишь тетиву натянуть
Ты ходячая цель, ты уверен, что верен твой путь…

Хочеш заробляти?
Відверто зізнайся собі і забудь про uanet
Хочеш зробити щось корисне? Малоймовірно що отримаєш гідну віддачу.
Хочеш ділитися своїми думками? То для чого ховатися? Не певен у собі? Так про це і пиши.
У блогерстві найважче зберігати незалежність судження і не упередженість, але саме за цю можливість я і віддаю перевагу блогу перед соціальними спільнотами.

Найбільше ненавиджу спільноти на зразок хабра, де високоінтелектуальні мавпи здатні замінусувати кожного хто відверто висловлює власні переконання та думки не озираючись на «масу».

Українська (украіномовна) блогосфера останнім часом стла надто «одноголосною», це лякає.

Я все частіше замислююсь, чи не замінити нік на справжне ім’я та прізвище?

А незадоволення власним ніком порівняно з власним іменем – то нік був погано обраний. Он я собі як обрав – вже скільки років тримається і все так само “як рідний”. І власним іменем писати не турбує – бо ж під посиланням саме власне ім’я – і ніком теж. А що вже виникає бажання “писати на власне ім’я” – тобто, підписуватися – то вже ну нехай не старість, а скоріше дорослість. Я так думаю.

ЗЫ: ну і з іменами буває іноді важкувато поратися у окремих соціальних групах за інтересами – нік там якось зручніший, але, знову ж таки, з постійним урахуванням того, що його, нік, дуже легко пов’язати зі справжнім іменем.

Фігня це все. Або повна анонімізація або ні.
А далі пишеш вже в міру розумного. Про дуже особисті речі і друзям не розкажеш, то звідки бажання в блозі написати?

А все інше – будь-ласка, ніякої шкоди і “розмов” не буде. Треба трошки відкритішим бути.

–
От, наприклад, мій блог, як мені здається, підвищів думку про мене, серед близьких мені людей.
Блог мене доповнює)
Це чудовий інструмент чітко виразити свою думку.

–
а на рахунок шкоди, от як я вже і казав, або повна анонімізація або ні.

бо якщо треба, то можна нарити всю інфу по середньостатистичному блогеру. якщо хвилюєшся за конфеденційність, то все треба робити інкогніто абсолютно.