⇓

З приходом літа. А ще коли літо тепле і сонячне. Єдиними темами розмов навкруги є лише відпочинок. Вода, ліс, море, сонце. Люди, що живуть близько до гір, прагнуть утекти до моря, а жителі дотичних до моря територій вириваються в гори. Колись я вважав, що відпочинок влітку вдаєтьcя лише тоді, коли потрапиш на море. Тепер мені стали подобатись гори. Але гори цивілізовані – ліжко, дах над головою, туалет, ванна, проте щоб ті гори були не залюднені. Тиша, спокій, повітря, краєвиди, прогулянки. Стосовно моря, я його не ігнорую, просто в нашій країні, вважаю, що його ще нема або вже нема. Те, що пропонується у нас, зовсім не порівняється з тим, що є у них, закордоном.

Ще не навчилися наші люди цінувати власного клієнта, не вміють використовувати ресурси України. Маючи таке природнє багатство, такі площі, ми лише губимо, а не розвиваємо. Звичайно є і поодинокі місця відпочинку, котрі відповідають світовим нормам. Але їх так мало і доступні вони обмеженому колу людей. А при нашому потенціалі, весь народ міг би гарно відпочивати та ще й мати з цього всього прибуток на туристах-відпочивальниках. Все впирається в державу? Чи в її населення?