Мій медіацентр дитинства
Сьогодні переглянув гугл рідер і прочитав в одному пості про сайт де є колекція старих електронних прибамбасів. Ось як виглядав мій супер крутий медіацентр в дитинстві:
дві штуки, а як записувати з касети на касету?
ніяк неміг знайти свого, 009с, трошки новіший в мене був.
тільки морду поміняну мав на металіка:)
дві праві чи дві ліві.
дві штуки
Ще були всякі радейка, навіть плеєр маленький був рашен продукт, саморобний підсилювач, самопальні світломузики, дещо з цього всього навіть використовував на дискотеках шкільних. Мало хто тепер би займався такими речами, як малювання фар від машин, пошук трансформаторів до них щоб гарніше виглядало, використовування стробоскопів з кабінету фізики... Ой заліз вже в минулі добрі часи, а це вже зовсім інша історія. А любов до техніки такого плану в мене залишилась. За це все потрібно подякувати татові, за те що зібрав таку апаратуру, за те, що долучив мене до цього. Я все ще маю мрію зібрати свій хай-енд музичний центр. Колись ця мрія збудеться.
p.s. Шукайте техніку з минулого на www.rw6ase.narod.ru
Класс) А я цього тижня зняв із горища старий програвач пластинок, підсилювач, колонки і понад 3 сотні пластинок! Сиджу тепер слухаю Queen, Pink Floid,Scorpions і т.д. Стара музика просто супер)
а чия колекція?
І в мене така техніка є. Я маю на увазі програвач пластинок. Шкода тільки, що голка щось скаче і музику тепер не дуже послухаєш. Але все-таки програвач ще тримаю, шкода викидати
давня українська традиція, річ непотрібна і викинути шкода )))
Чому це “давня українська традиція” – напевне, у поганому розумінні? Є один такий чувак – Артємій Лєбєдєв – то він стверджує, що якраз протилежну традицію маємо якраз ми. Ну, не українці, звісно – а “пост-радянські народи”. Ми не зберігаємо матеріальну культуру як історію взагалі. Якраз і викидаємо як сміття, як непотріб – пам’ятники валяємо, будинки трощимо, вікна ставимо пластикові туди де вони ніколи століттями не були, тощо. У будь-якому містечку Німеччини такого “старого непотребу” – повно! Він належним чином збирається і зберігається і поступово “доходить” до своїх нових господарів. Чи просто “валяється”, але не на звалищі, а у таких собі крамничках. Знайти можна майже все. І, як на мене, це правильно – це повага до власної історії в усіх її проявах. Ми ж, українці, переважно живемо тільки сьогоднішнім днем…
В мене, себто у батьків, був монофонічний ще програвач грампластинок – як то ті диски правильно звуться? Мабуть працює і по сей день, бо, буває, витягають як багатенько гостей поназ’їзджається. Я до нього був навчився усе підключати.
А моєю мрією був “Маяк” на касетах і колонки S90. Останні, доречі, я на пару з товаришем таки “заімєл” вже на останньому курсі інституту – підключені до комп’ютера вони чудесним чином відтворювали атмосферу ігор, коли розрив гранати поряд з тобою звучав як розрив гранати поряд з тобою. 
Доречі, сучасні програвачі “вінілу” можна вже легко придбати і у нас – це якщо хто захоче “оживити” стару колекцію пластинок.
та стосовно вікон, то можна і сучасні ставити якщо в хаті холодно, а підібрат и можна їх точно такими ж як і були старі, все питанян смаку і відчуття гармонії. А 90 ватні колонки то жесть
Аби наш народ навчити смаку та відчуттю гармонії – ну і ще трохи тямущості та роботящості – то ми би жили як у Ізра’їлі.
Жесть – то сучасні системи *.1 з 200-500-ватним активним сабвуфером – то жесть, “смерть сусідам і малобюджетнім картонним багатоповерхівкам”. Якщо чесно, то на сьогодні таки уся та стара техніка окрім ностальгії саме за “щирим дитинством і яскравою молодістю” ніяких інших почуттів не викликає: у технічному аспекті на сьогодні то… не те що б нуль, але таки фактичний непотріб. На превеликий жаль.
Як і радянські картонні багатоповерхівки. 
ЗИ: а є ще “справжні хванати супер-якісного звуку” (к) – з ними кумедно сперечатися про “різницю у звучанні дротів звичайних і дуже дорогих з найчистішої платини і т.п.” А ще в мене в батьків вдома є старий ламповий телевізор – я наполіг, щоб не викидали – треба буде зайнятися ним якось, якщо він там хоч трохи живий. Мабуть треба – бо, чесно кажучи, інших справ також вистачає. А хто застав ігрові приставки “8-бітні” – Денді здається чи щось таке – на картриджах таких кумедних?
старі вати інші ніж теперішні, це інші системи
а з лмповим тіві виникнуть проблеми, саме з лампами.
приставка денді – це вже моє покоління здоровими бугаями було
))
я колись в клубі працював, скажу вам ламповий підсилювач такий “смачний! звук видавав. Ні один інтегральний що були в нашому розпорядженні і рядом не були.
Та звісно, що лампа потужніше, а е був вже стерео чи моно?
Стерео, 2 по 300 Вт
солідно
і дуже важко)) ти вже повір))
Parubok, що значить повір? Я Мав справу з апаратурою і орієнтуюся в цій справі
так ти ж ELECTRIC)) ясна річ)