Коментарі до Людська надія

Від: electric_adm

electric_adm — Tue, 23 Sep 2008 14:29:25 +0000

cherez_dorogu, невідомо як би він назвав, він авним давно ен живе на цьому світі.
ну але мусит ж бути якесь порівняння, щоб повністю відчувати:)

Від: cherez_dorogu

cherez_dorogu — Tue, 23 Sep 2008 07:18:08 +0000

ELECTRIC, не знаю. Це відчуття, яке важко пояснити раціонально. Просто воно є. Делоки повсякденні проблеми і клопоти його затуляють, але варто лише трохи розслабитись і зазирнути собі в душу, і бачиш, що воно є… Живе собі. Платон певно назвав би це спогадами з “життя до життя” про вічну ідею щастя ))

Від: electric_adm

electric_adm — Thu, 18 Sep 2008 16:43:01 +0000

cherez_dorogu, але якщо завжди є відчуття що ти щаслива, як ти тоді знаєш що це справді щастя, якщо небуло з чим порівняти?

Від: cherez_dorogu

cherez_dorogu — Thu, 18 Sep 2008 07:57:35 +0000

Згадалась по аналогії стара притча, в якій людина так набридла Долі своїм ниттям на тему “в мене заважкий хрест”, що Доля дозволила їй вибирати, який хрест нести. Людина вибрала найменшенький. Виявилось, що це і був її власний.
Пост повністю підтримую Мене ніколи не полишає відчуття, що я дуже щаслива людина – навіть коли мені погано/сумно/важко. Це відчуття і допомагає видряпуватись зі всіх негараздів.

Від: electric_adm

electric_adm — Wed, 17 Sep 2008 21:26:54 +0000

Toss, та я завжди таке писав:)) і це всюди треба по декілька разів читати щоб дійти істини:)))
І найсильніші інколи ламаються.

Від: Toss

Toss — Wed, 17 Sep 2008 20:52:27 +0000

Ухти, бачу не тільки я такі речі пишу… Незнаю, як на мене, то щоб зрозуміти суть трепа перечитати цей пост кілька разів.
А здаються і втрачають надію, спиваються, слабкі (: