Людська надія

Вересень 17th, 2008 | by ELECTRIC |

Чому люди завжди і у всьому очікують допомогу від когось? Невже так важко повірити у власні сили і подолати все самостійно?

Не існує проблем. Є лише наші страхи і переживання. Через них ми завжди плачемось і звертаємось за допомогою збоку. Завжди маємо безліч причин, що все найгірше і найпоганіше є у нас. Але ніколи не кажемо, що найкраще вже поряд і скоро воно буде з нами. Люди  мають завжди причини і проблеми, завжди є на кого, чи на що звалити всі свої невдачі. Але при цьому ніхто не бажає докласти зусиль, щоб вирішити негаразди.

Постійне звинувачення своєї долі - веде до того, що та доля стає злою і недоброю. Постійне сподівання, що хтось допоможе і все вирішиться - веде до зациклення і зневіри.

Варто завжди мати віру у себе і свої сили. Завжди пробиватися вперед. Не жаліти, не вишукувати і не вигадувати причин своїх крахів. Усміхатися і радіти життю :)

top of hotblogs.org.ua

  1. Коментарів аж 6. Запис - “Людська надія”

  2. Автор коментаря: Toss. Написано в Вер 17, 2008 | Відповісти

    Ухти, бачу не тільки я такі речі пишу… Незнаю, як на мене, то щоб зрозуміти суть трепа перечитати цей пост кілька разів.
    А здаються і втрачають надію, спиваються, слабкі (:

  3. Автор коментаря: ELECTRIC. Написано в Вер 18, 2008 | Відповісти

    Toss, та я завжди таке писав:)) і це всюди треба по декілька разів читати щоб дійти істини:)))
    І найсильніші інколи ламаються.

  4. Автор коментаря: cherez_dorogu. Написано в Вер 18, 2008 | Відповісти

    Згадалась по аналогії стара притча, в якій людина так набридла Долі своїм ниттям на тему “в мене заважкий хрест”, що Доля дозволила їй вибирати, який хрест нести. Людина вибрала найменшенький. Виявилось, що це і був її власний.
    Пост повністю підтримую :) Мене ніколи не полишає відчуття, що я дуже щаслива людина - навіть коли мені погано/сумно/важко. Це відчуття і допомагає видряпуватись зі всіх негараздів.

  5. Автор коментаря: ELECTRIC. Написано в Вер 18, 2008 | Відповісти

    cherez_dorogu, але якщо завжди є відчуття що ти щаслива, як ти тоді знаєш що це справді щастя, якщо небуло з чим порівняти?

  6. Автор коментаря: cherez_dorogu. Написано в Вер 23, 2008 | Відповісти

    ELECTRIC, не знаю. Це відчуття, яке важко пояснити раціонально. Просто воно є. Делоки повсякденні проблеми і клопоти його затуляють, але варто лише трохи розслабитись і зазирнути собі в душу, і бачиш, що воно є… Живе собі. Платон певно назвав би це спогадами з “життя до життя” про вічну ідею щастя :)))

  7. Автор коментаря: ELECTRIC. Написано в Вер 23, 2008 | Відповісти

    cherez_dorogu, невідомо як би він назвав, він авним давно ен живе на цьому світі.
    ну але мусит ж бути якесь порівняння, щоб повністю відчувати:)

Коментувати запис