Інколи хочу
Бувають моменти, що хочу говорити все прямо, що відчуваю і думаю. Інколи хочу писати тут все відверто. Але тут простіше жити інкогніто і тоді пости вийдуть реальними.
Завтра сестра кличе на свій ДН. 23 числа їй буде 23, певно круто б було почати святкувати в 23:23. Хоча. найкращим днем для свята буде 23.01.23 23:23:23 
чи ні 23.01.2323 23:23:23 але це вже нащадки хіба. Так от. Здається я більше знаю як відбуваються такого типу гулянки як вона задумала... Не хочу розчаровувати але це не те. Як на мене. На мою думку. Цікаво, сестра це прочитає? Я відмовляюся від забави але вона ображається і починає мене критикувати. Одним словом рішення за мною буде спонтанне але більша частина мене проти цього... Отак от.
Коли придумають сервіс щоб можна було керувати записами так, щоб їх прочитали лише близькі люди за духом і неважливо чи знайомі чи ні?
Хто придумав фразу, що ми відповідаємо за тих, кого приручили? Інколи люди самі приручаються... То може правильніше, що ми самі відповідаємо за себе?
останніми трьома реченнями ти примусив мене сонну прокинутись і написати ДЯКУЮ. Часом так буває що ходиш, думаєш над чимось і одне слово може вирішити все. І дійсно, що якщо люди самі приручаються? Якщо приводів до особливих сподівань ми не даєм, певне і совість має бути чиста.
А забава… я знаю так, що часом просто нема настрою. Тоді краще не йти, бо і людям очі мозолиш прісною пикою і сам додного задоволення не дістаєш. А близькі люди мали б зрозуміти
Мар’яна, та прошу дуже:)
http://lyubzja.livejournal.com/216085.html – тут щось подібне написано про інкогнітожурнал:) набагатошвидше:)
From ELECTRIC “Хто придумав фразу, що ми відповідаємо за тих, кого приручили? Інколи люди самі приручаються… То може правильніше, що ми самі відповідаємо за себе?”
цікавий підхід, а чи не простіше називати речі своїми іменами?
ELECTRIC: “То може правильніше, що ми самі відповідаємо за себе?”
Так воно і є. Кожен відповідає за себе і за свої вчинки. Ще знаєш як кажуть? Хто що робить, те все собі.
Zirka, а що саме?
АНДРІЙ, ага:)
ELECTRIC, людина не може так просто взяти і приручитись, очевидно “прирученню” передують певні розмови, події, інше. Те, що ми самі відповідаємо за себе цілком вірно.
Звичайно, що щось таки передує прирученню. Але часто буває так, що ти трактуєш це як дружбу, а хтось очікує більшого і попри всі попередження потім страждає. Або просто можна хибно пояснити чиїсь вчинки, надати їм кольору і багато додумати
Шкода… але мабуть се ля ві.
Zirka, інколи людина може так просто – бум і все
Мар’яна, так, в світі буває всяке:)