Всі ми носії і продуканти нових ідей і задумів. Але ідея є ідею, якщо про неї знають люди. У іншому випадку – це таємниця. Людина щодня здатна придумати геніальні речі. Проте, у більшості випадків, вони гинуть навіть не народившись. Першою причиною є незорганізованість і спуск на призволяще нашого розуму і таланту. Кожна людина талановита. Не кожна розкривається. Друга – це замкненість і страх, що хтось скоріше втілить ідею і заробить при цьому великі статки. Так і гинуть сотні, тисячі, мільйони корисних ідей. Щодня, кожної миті.

Невже більшість людей – це байдужі і корисливо-заздрісні істоти? В нашому суспільстві – так. Впізнаєте себе? А ще є синдром трутнізму, від слова трутень. Трутні, за вікіпедією -це чоловіча особини в бджолиній сім’ї, котрі потрібні тільки для спарювання, котрі живуть за рахунок інших бджіл. Ніби все дуже гарно, а є одна цікава річ, трутні після спарювання гинуть, а ті, кому не вдалось знайти самку, на зиму будуть вигнані із гнізда, хоча інколи їм везе, але таке трапляється рідко, і вони живуть весело але чи довго? Після такого ліричного відступу повернусь до основної теми. Сподіваюся, що зовсім скоро ми почнемо шанувати себе, навчимось довіряти людям, спробуємо жити і розвиватись та здобувати перемог у речах, котрі нам подобаються. Почнемо працювати над собою, для себе і суспільства.

Щоб ідея жила, нею потрібно ділитись із світом. Не потрібно видавати нагора всі тонкощі власного задуму, а от суть має право на показ. Ідея, котра замкнена у власному світі людини – не ідея. Задум вкрасти неможливо, можна скопіювати лише його напрям, котрий важко буде пройти до кінця не маючи жодних мап і навігаторів. Ми - генератори ідей, а також їхні володарі і втілювачі.