Щодня маємо завжди щось нове в моді інтернет щоденників. То ми пишемо абрукадабру, то суто тематику, то надиктовуємо аудіо щоденник, то вже йде відеоряд. Пишемо дуже довгі статті або навпаки - хворіємо твіттеризмом. Виходить, що і тут маємо модні тенденції і напрямки.

Багато слідує моді, а є ортодокси. Ті хто пише в тому ж руслі,  яке почалося на початках перебування в щоденниках інтернетових. З одного боку - гарно, повинні існувати вчителі і першопроходці, котрі не піддалися модним тенденціям, а з другого - так заторможується прогресі розвиток.

Особисто, притримуюсь старих традицій - писати тексти (це певно -графоманство). Правда дуже відхилився в бік тематик і твітів. А наївний щоденниковий стиль особистих нотаток поволі щезає. І це не тільки в мене. Проте є велике бажання його відновити.

Чому перестаємо писати про своє? Починамо колупатися в обраних темах і описувати дурні подробиці створюючи “масло масляне”? Пояснення просте - срашно, боязно писати про себе. Інет став доступнішим і люди вже не можуть вільно говорити про власні потреби і переживання, котрі зустрічаються в буденому житті - це ж можуть прочитати ті, кому не слід. Ще,  маємо те, що часто наші одкровення використовують в поганих цілях із злими намірами.  Все б повернулось, якби люди стали добрішими і не такими корисливими і агресивними.

Як думаєте, коли повернеться мода на особисті житейські історії? Що нас чекає в наступному сезоні блогомоди? Можливо зовсім скоро будуть проводитись internet fashion week in your city?:)