Блог. А навіщо?
Найкращим стимулом для творчості і ідейним натхненником є матеріальна винагорода. А найкращим засобом для збільшення кількості символів в написаному є душевне переживання, мова йде про кохання, страждання, радощі, трагедії. Отже виходить, що великий і гарний пост виникає з кохання за гроші. І логічна арифметика тут наступна: творці – це повії?:)
Суперечливе, скандальне твердження. Зараз будуть розповіді, про те, які є ідейні писаки, котрі все роблять виключно для власного задоволення графоманських потреб. Але. Всі пишуть для того, щоб їх прочитали, прокоментували. І брехати будуть ті, хто скаже, що «я пишу лише для себе», тут, в неті. Ага, вже. Аж два рази. Якщо для себе, тоді прошу дуже – молескін і вперед, хто не знає, молескін – це такий модний блокнотик-записник. Отакі то справи в блогерсько-щоденникової спільноти. Пишуть заради чогось. Заради заробітку, заради популярності, заради пошуку поради, заради реклами, щоб вилити душу, тощо.
Завжди є для чого писати але не завжди є для кого. І щоб з’явились читачі потрібні зусилля і багато чинників. Самотужки побороти і підкорити їх можливо. Але чи вартує витрачати весь свій потенціал на навчання речей до котрих не лежить душа? Вважаю, що не потрібно. Не буває мультиспеціалістів, щоб могли і землю орати, і пологи прийняти, і число Пі знати до енного знаку. Ми можемо лише орієнтуватись у всьому, приблизно знати деякі речі. Проте успіх до нас здатен прийти лише у тому, до чого лежить душа, у тому, що подобається і заради чого здатні викладатись повністю. Мораль вже відчули? Вона така, що команда – це успіх, згуртована команда – великий успіх.
А тепер Ви здатні дати відповідь на запитання, а для чого Ви створили блог?
Спонсори посту:
Вас ще цікавить таке питання як машина без очереди? Оскільки посилена раскрутка сайтов зовсім вибила з голови, що на носі Вас чекає организация банкетов для близьких людей і Ви не встигаєте мотатись громадським транспортом? Купуйте breitling replica watches і контролюйте власний час завжди.
Ого скільки спонсорів у посту.
Щодо команди я не до кінця зрозумів.
Душа має лежати в мене, навіщо тут ще хтось?
Спонсорів може бути і більше
))
А команда – це кол профі адмініструє, спец керує, і майстер пише
Пишу блог – бо хто б мої рефлексії інакше слухав? ))) Та й для себе – вузлики на пам”ять. А гроші тут ні до чого, бо речі, які любиш, краще робити безплатно. Душа важливіша за гроші.
cherez_dorogu, та мова в загальному про вигоду, бачиш вона є і в тебе:)))
Пишу бо на блозі можна написати те, що не завжди є можливість висловити поза мережею… А якщо крім того можна отримати якийсь прибуток то чому б і ні. Але гроші не самоціль….
Roman, ось ця можливість і є вигодою. вигодою, котра дає можливість висловити те, чого не можна в реалі.
ELECTRIC, та я і не сперечаюсь – вигода є.
Вигода є у всьому що людина робить, винятків тут нема.
Матеріальна винагорода є стимулом лише для збільшення кількості творчих спроб, а не для творчості. Душевні переживання — загалом, непоганий стимул для збільшення кількості символів, але будьмо об’єктивні: глибинні почуття людей досить однотипні, прочитавши сотню віршів/романів/блогів про розбите серце, ми не побачимо нічого нового в сто першому. Хоча, безумовно, для того, хто переживає щось подібне, будь-яка писанина на цю тему може стати захоплюючим чтивом.
Хороший у моєму розумінні блог — це такий блог, де автор відкриває для читача щось нове. Це буває дуже рідко: якщо у вас виникає ідея, дуже ймовірно, що така ж ідея виникла у багатьох інших авторів. Ні душевні переживання, ні гроші не є самі по собі джерелом подібних відкриттів.
cherez_dorogu, отож
Python, а що є творчістю?
Творчість — ментальний феномен, сутність якого полягає у здатності людини створювати нове, до того невідоме © Вікіпедія
Відповідно, якщо такого якісного переходу нема, творчість не є творчістю. Існує таке поняття — ремісництво. Творча праця, мотивована лише економічно, дуже часто наближається саме до такого стану.
Python, значить письменники не творці? вони ж повторють вже відкрите – роман, детектив і т.д.? вони ремісники?
Звичайно, не всі письменники, але значна частина з них точно підпадає під цю категорію. Очевидно, що лише незначний процент із письменників — генії. Решта — або ремісники, які пишуть за гроші, або позери, які пишуть, щоб їх читали, або графомани, які пишуть, бо пишеться, також у письменника може бути «комплекс месії» або ще щось. Якщо їм вдається спродукувати щось цінне для людства, вони потрапляють до категорії геніальних/талановитих авторів, і у них є непогані шанси заробити і гроші, і славу. Початкова мотивація успішного автора не має для читача великого значення, хоча він так само може бути графоманом, ремісником чи позером. З іншого боку, якщо бездарному авторові дати те, заради чого він пише (гроші, шанувальників і т.д.), це не зробить його твори геніальними.
Python, через російську пошту на яндексі завжди мушу підтверджувати коменти , доречі яндекс має і уа домен.
А стосовно коменту, генії це лише пустельники, самітники, котрі відреклись від мирського?
Ні. Генії бувають різними. Просто гроші — не причина їхньої геніальності, а лише можливий результат.
Python, можливо і так.