Різностатева дружба

Автор: Світлана СЕНЕНКО

Ставити «шкільне» запитання «Чи можлива дружба між чоловіками й жінками?» в наш час уже недоречно. Досить уважно поглянути на навколишній світ, аби переконатися: різностатева дружба стала якщо не повсякденним, то цілком поширеним явищем. І така картина спостерігається не лише в нас, а й в Америці, що, зокрема, засвідчують результати недавнього опитування півтори тисячі американців різних статі й віку, 83% із яких вірять: чоловік і жінка можуть по-справжньому дружити.

А як же секс?

Ті, хто на це запитання відповів негативно, зазвичай говорять про неминучість сексуального потягу, що виникає при будь-яких близьких стосунках між гетеросексуальними людьми різної статі, чия кров ще не зовсім охолола. І справді, 62% тих, у кого є друзі протилежної статі, визнають наявність сексуального потягу у взаєминах із ними. А 94% з них відповідають «так» на більш «теоретичне» запитання: «Чи можливо закохатися в друга?» Цікаво, що чоловіки й жінки по-різному ставляться до сексуальної напруги, яка виникає у стосунках із друзями протилежної статі.

Так, жінки вважають її головною перешкодою в дружбі, а чоловіки зізнаються: жіноча привабливість партнерки стала початковим імпульсом інтересу до неї і її наявність лише поглиблює взаємини. До слова, 62% учасників різностатевих дружніх пар визнають: «жіночій половині» краще вдається не зіпсувати дружбу сексом. Проте секс із другом існує. Так, за результатами іншого опитування (у ньому взяли участь 300 студентів американських коледжів), 67% зізнавалися в тому, що мали секс із другом протилежної статі. Причому, на думку більшості (64%), чоловіки більшою мірою, ніж жінки, схильні неправильно розуміти ситуацію і ставати ініціаторами перетворення хорошої дружби на сумнівний любовний роман. При цьому менше половини (43%) тих, хто пережив секс із другом, перейшли зі статусу друзів у статус коханців. За спостереженнями психологів, дружні союзи, піддані випробуванню сексом, виживають і навіть міцніють тоді, коли їх учасники з’ясовують стосунки на цю тему й роблять це відкрито, чесно та на рівних. У тих парах, де друзі вдають, ніби нічого не сталося, пережитий «сексуальний момент» часто потихеньку роз’їдає стосунки й призводить до цілковитого розладу.

Багато людей можуть пригадати приклади, коли їм бувало добре в товаристві представника іншої статі, але не до такого рівня, щоб зустрічатися з ним або з нею всерйоз і будувати з приводу нього чи неї матримоніальні плани. Інакше кажучи, існує й таке взаємне притягання між чоловіками й жінками, яке зовсім не містить у собі сексуального потягу або містить, але незначною мірою. Тобто не сексуальна, а дружня привабливість — це також реальність. Зрештою, наші чудові якості, заради яких із нами так добре дружити, не завжди можуть переважити інші, менш приємні риси, які роблять для когось неможливими близькі стосунки з нами. Звідси, до речі, випливає таке спостереження: чим довше триває дружба, тим важче переплавити її в роман. Причини відсутності сексуального елемента в дружбі між жінкою і чоловіком можуть бути пов’язані з нетрадиційною сексуальною орієнтацією котрогось із них, а також із тим, що хтось із друзів переживає п’янкий любовний роман на стороні.

Нові правила нової гри

Протягом усієї своєї історії людство виділяло й схвалювало виключно одну форму стосунків між чоловіками й жінками — романтичне кохання, яке веде до шлюбу та його плодів у вигляді дітей, тобто модель, здатну підтримувати життєвий цикл. Дружба між статями ігнорувалася або вульгаризувалася. Ми виробили складні й перевірені правила, як поводитися в романтичних стосунках (флірт, побачення, шлюб, виховання дітей), але в нас зовсім немає загальноприйнятних норм для платонічних взаємин між чоловіком та жінкою. І тут нам не допомагають ані книжки, ані фільми, ані мильні опери... Практично завжди, коли ми бачимо на екрані чоловіка й жінку, котрі дружать, інтрига полягає в тому, що їхня дружба плавно або бурхливо переростає в «лав сторі».

Безстороння статистика засвідчує: відсоток міжстатевих дружніх пар знижується з віком. Швидше за все, це пов’язано з недавніми суспільними стереотипами, які не схвалювали таких взаємин. До речі, представники старшого покоління найскептичніше ставляться до них. Ну і, ясна річ, члени подружжя нерідко виступають проти того, аби їхні партнери заводили нових друзів протилежної статі чи продовжували стосунки зі старими.

Попри те, що сфера навчання, роботи й соціального життя уже не перше десятиліття відкрита для жінок так само, як для чоловіків, ми не дуже ефективно використовуємо її для того, аби заводити там друзів протилежної статі. Розпочнемо з дитинства. У молодших класах хлопчики й дівчатка, як правило, «кучкуються» за ознакою статі й у результаті навчаються правил спілкування виключно з одностатевими друзями. Психологи називають це явище добровільною статевою сеґрегацією. Коли доходить до перших побачень, підлітки й уявлення не мають, як дружити з представниками протилежного табору. Цікаво, що добровільна статева сеґрегація триває і в світі дорослих. Напевно, багато хто помічав, як на вечірках чоловіки так і пориваються згрупуватися в одному кутку, а жінки — в іншому. А навики ж дружніх стосунків між статями — це зовсім не розкіш! Психологи вважають: коли чоловіки й жінки навчаться не лише працювати, а й грати, розмовляти, спілкуватися одне з одним, їм буде легше порозумітися і взаємодіяти, зокрема у шлюбі. До речі, непоганим ресурсом для придбання друзів протилежної статі можуть слугувати невдалі любовні романи. Принаймні 71% учасників опитування вважають, що вони могли б стати друзями зі своїми нинішніми любовними партнерами, якби їм довелося розлучитися.

Навіщо дружать «інь» і «ян»?

Психологи запевняють: чоловіки виграють від дружби з жінками більше, ніж жінки — від дружби з чоловіками. Вони доводять свою точку зору, заглиблюючись у природу типових «внутрішньостатевих» взаємин. Якщо жінки зазвичай збираються разом, аби обговорити свої думки й почуття, то чоловіки разом зазвичай чимось займаються (спорт, риболовля, подорожі...) чи обговорюють конкретні речі — той-таки спорт, або біржові ставки (в Америці), або політичну злободенність (у нас)... Подружившись із жінкою, чоловік занурюється у взаємини, в яких із ним розмовляють як «із людиною», хочуть проникнути у його внутрішній світ, причому не для того, аби навести там порядок по-своєму (як колись, можливо, намагалася зробити його надто владна мама), а щоб краще його зрозуміти й, можливо, допомогти...

У багатьох опитуваннях чоловіки атестують свою дружбу з жінками як стосунки вищого рівня, «поживніші» для душі й такі, що загалом дають більше задоволення, ніж дружба з чоловіками. Але більшість жінок вважають важливішими та якіснішими свої стосунки з жінками. Проте і жінки, котрі дружать із чоловіками, не бувають у програші. Так, ми з подругою можемо провести всю ніч, обговорюючи її сімейні негаразди, але, буває, роль жилетки виснажує. А стосунки з чоловіком більшою мірою характеризуються як задоволення. Вони зазвичай легші, у них більше місця для жартів і приємного спільного дозвілля. Друг-чоловік нерідко виступає в бажаній для кожної дівчинки ролі «старшого брата» — навіть коли він насправді не старший за віком. Жінки дуже цінують, що їхні друзі-чоловіки показують їм чоловічий погляд на речі. І взагалі, найголовніше, чого очікують і що одержують чоловіки й жінки від дружби з представником протилежної статі, — це погляд «з іншого боку медалі». Чимало їх зізнаються у тому, що потребують порад друга з приводу проблем із подружжям або партнерами.

• Tweet