Відпочинок приходить до нас із зміною місця перебування, напрямку роботи. Коли ми перемикаємось на щось нове і незвичне для нас – розум дає команду на відпочинок. Тобто відпочивати можна і працюючи.
Відпочинок може бути у створенні нового, навчанні новому, головне щоб ані краплини із звичної роботи не просочилось до цього процесу, тоді релакс гарантований. Але не треба сильно захоплюватись, бо вже прийдеться і від цього відпочивати .
Коли змінюємо зовнішню картинку перед очами – це також дуже добре для розслаблення. Повністю забуваємо і закидаємо в глухий кут старі проблеми і насолоджуємось перебуванням на нових територіях. І за той час, поки Ви освоїтесь там – Вам вдасться відпочити і набратись сил для того щоб повернутись з великим запасом енергії у буденне життя.
Висновок виходить, що потрібно їхати на заробітки . Жартую. Це буде вже називатись не відпочинок, а каторга, заслання. То ж не дайте собі потрапити в каземати роботи. Йдіть і створюйте щось нове, котре принесе відпочинок для душі і розуму, мандруйте у нові для Вас місця, щоб розслабитись фізично і запастись життєвим потенціалом.
З приходом літа. А ще коли літо тепле і сонячне. Єдиними темами розмов навкруги є лише відпочинок. Вода, ліс, море, сонце. Люди, що живуть близько до гір, прагнуть утекти до моря, а жителі дотичних до моря територій вириваються в гори. Колись я вважав, що відпочинок влітку вдаєтьcя лише тоді, коли потрапиш на море. Тепер мені стали подобатись гори. Але гори цивілізовані - ліжко, дах над головою, туалет, ванна, проте щоб ті гори були не залюднені. Тиша, спокій, повітря, краєвиди, прогулянки. Стосовно моря, я його не ігнорую, просто в нашій країні, вважаю, що його ще нема або вже нема. Те, що пропонується у нас, зовсім не порівняється з тим, що є у них, закордоном.
Ще не навчилися наші люди цінувати власного клієнта, не вміють використовувати ресурси України. Маючи таке природнє багатство, такі площі, ми лише губимо, а не розвиваємо. Звичайно є і поодинокі місця відпочинку, котрі відповідають світовим нормам. Але їх так мало і доступні вони обмеженому колу людей. А при нашому потенціалі, весь народ міг би гарно відпочивати та ще й мати з цього всього прибуток на туристах-відпочивальниках. Все впирається в державу? Чи в її населення?
Довгоочікувана вона настала. Якось легше жити стало. Веселіше. Натхнення додалось. Вам ні? Ви зауважуєте за собою підняття духу і оптимізм? Бачите величезні плани і знаєте як їх досягнути? Ні? Значить Вам або вітамінки поїсти, або закохатися треба :). Останній метод набагато дієвіший за будь-які існуючі. А якщо те кохання взаємне - гори перевертаються лише від Вашого погляду. Ті хто не мають половинки - зовсім скоро знайдуть, а ті хто вже в парі - підкиньте дров у полум’я любові :). І без скептичних відмазок і саркастичних посмішок. Слухайте не тільки власне его, а і поради інших.
Прокиньтесь від сну. Йдіть до природи. Вона додасть вам енергії для здійснення мрій. Подумайте як класно зараз посидіти в лісі біля ватри і посмажити шашлик, сосиски, зварити юшку на березі ріки чи озера, випити вина. Дихайте нарешті на повні груди, на всю Вашу здавлену асфальтом грудну клітку.
Беріть до рук ваші фотокамери і майструйте фотопрезентації, робіть їх доступними для інтернету, розповідайте про світлину з усім завзяттям, що є в середині, в глибині душі. Скажете фігня і це легко? Ану спробуйте. Ага:) Спочатку все не те і все не так. Але зато як потім прорве. Кайф гарантовано відчуєте. Доречі, а коли Ви востаннє знимкували своїх дітей, дружину, кохану, рідних? А про що говорять їх очі на портретах? Вдивіться.
Весна накручує вашу пружинку життя. Не давайте їй іржавіти. Ви заслуговуєте на те, щоб жити щасливо. І починати потрібно вже і негайно. Мені б було цікаво в коментах побачити Ваші роботи, на котрі надихнула весна. Поділіться позитивом зі всіма. Чекатиму :).
Їхали ми до батьків дружини в Миколаїв (Львівська обл.) і в кінці с. Липники біля лісу, при дорозі бігла собі лисиця. Було приємно побачити “дикого звіра”.
А кого з представників дикої фауни ви бачили востаннє і за яких обставин?
Опубліковано: 08-12-2008 | Автор: ELECTRIC | У катеґорії: Мої слова, Подорож, Світ
4
Склалося так, що у шлюбну подорож ми поїхали в Єгипет, в Табу. Виліт зі Львова супроводжувався снігом, а приїзд в Шарм ель Шейх - +25 Так незвично. Вперше побачив пустелю. З літака в автобуси і пиляти ще з три години довелося.
Поселилися ми в готелі Hyatt Regency Taba Heights. Така собі оаза серед пустелі. Найзеленіший готель в Єгипті. Червоне море. Кораловий риф. Краса навколо. Немає жодних поселень. Одні готелі. З берега видно Йорданію, Ізраїль, Саудівську Аравію. Фото готелю.
Постояльці: 90% - англічани, європейці; ще є і інші раси, рускіх і українців дуже мало. І дуже
Напевно таке відео доцільніше зимою показувати. Але і зараз подразнити всіх можна. Гарне місце для відпочинку і релаксації. Сподіваюся колись таки попаду туди:)
І хочу сказати, що хочу назад. В горах так тихо і спокійно. А тут духота, шум, вулик. Дискомфортно і неприємно бути в місті. Фе. Сподобалась краса гір, спокій. тишина, розпорядок життя. А ще там гарно будь-коли і у будь-яку погоду.
p.s. Фотографії з відпочинку є. Але нема фото з часу повені. Очі бачили її а фотоапарат не зафіксував. Тепер трошки жалію. Страшна сила в природи. І протистояти їй ніщо не в силі.
Літо цього року, тобто відпочинок влітку цього року, у мене буде проходити в Карпатах. Хоча вони і близько але ніколи не доводилось мені на довший час залишатися в горах на базах відпочинку. Часто, відносно, буваю на різних відпочинках в гірських місцинах але не більше день-два. А тепер вирішив провести цілий тиждень на одному місці. Побачимо. Номер замовлено. Гроші відкладено. Сьогодні ця процедура була проведена після оглядин місця проживання і умов:). А вже після всіх пунктів відбувся традиційний пікнік. Гори, річка - красота і відпочинок. От тільки культура відпочинку в наших людей - дуже низька.
Хоча дата і 13 але день був красивий. Спочатку були водяні процедури на “Байкалі”. Потім квадратні очі - від того скільки там людей було. Верениця машин тягнулася декілька км і люди просто одне на одному товклися. Не жалію що до обіда ще втікли. А далі були посіденьки коло сторічної хатини, котра схожа на музей. Де біля водяної колонки в яму впала ящірка, котру рятували довго, та бестія страшно шипіла і кусалася.
Хоча таки зрозуміла, що їй хочуть добра і довірилася.
Забава тривала, шашлик смажився, юшка булькала. А навколо хатинки суцільні поля і абсолютна тиша. Гарно там відпочивати.
Вечір приніс каву і перегляд фільмів на балкончику будинку з виглядом на чисте небо з місяцем.
На Петра і Павла я нарешті зробив перший заплив цього року у відкритій водоймі - “Байкал” чи Задорожнє біля Дроговижа. Народу терпимо було. Але багацько. Хоча навіть волейбол пограти вдалося. І уху зварити. І курячі лапки запекти. А потім душ і намащування спини кремом - згорів трошки
p.s. Як це стало модним, фотоапарат постійно забуваю вдома, є лише задрипана мобілка…