⇓

Український інтернет – це дивна система. Ось як вона виглядає. В українському сегменті є два клани, україномовний і російськомовний. Останній переважає і навіть створює собі домени в зонах Ру, проте вони таки залишаються українськими інетчиками, котрі орієнтуються на РФ. Є ще і маленькі поселення – це складніші комбінації поглядів. Їх не розглядаємо.

Пишемо в юейнеті переважно про: заробіток (вже давненько пишемо і хвалимось мільярдами, котрих немає, товчеться вода в ступі, обертається в коловороті блогерства), просування і розкрутку (сео, смо, чмо, бздо, і т.д.), ай ті і глобально інтернетові новини, всяке-різне (кіно, фото, музика, бандура), життя-буття (переважно жж і подібні блогохостинги). Більшість робить вигляд страшенних знавців своєї справи, корчать із себе просунутих звірів нетового всесвіту.

Реальна ситуація наступна. Заробіток в мережі, в uanetі, в україномовному сегменті – десь так на рівні, коли можна попити пива на вихідні дні. Парадокс, що порівняно з декількома роками назад, зараз інет більше став розвинутий, проте в плані комерції опустився. Допомогли у цьому різні гівноблогери, дорвейщики, сателітчики, політики і мавпи з гранатами. Тепер всі круті і готові вчити кожного, особливо тішать супер блогери, котрі на другий день існування свого блога вже мають сто прайсів на рекламу в себе.

Існуюча ситуація, а також перспектива на майбутнє для українських блогерів – це масове направлення талантів і зусиль на створення унікального контенту, в котрому відсутні такі поняття як нажива і монетизація. Потрібно створити мережу перфектного українського матеріалу, котрий продукується професіоналами нашої блогосфери, котрих немає до речі. Зараз потрібно створювати виключно благодійні проекти, орієнтовані на нове покоління блогерів, українських блогерів.

На ці роздуми мене підштовхнула розмова з керівником Української Онлайн Спільноти про розвитки наших проектів.

Саме цього літа відчутна гаряча пора торгів в сфері блогів України і не тільки. Якось саме зараз і цього року це особливо відчутно. Це не криза, це просто блогери досягли критичної межі кількості блогів, котрі можуть утримувати.

Долучаюсь і я. Хочу зосереджуватись на автономних блогах, започатковую персональний, а найбільше уваги і часу витрачаю на LvivTwEvent.

Отже, продаю, віддаю, міняю бартером всі блоги на blox.ua. Спеціально створено перелік всіх блогів: BILLBOARD.blox.ua. Пишіть і ми точно домовимось яким чином до вас перейдуть всі ці блоги.

Більшість з вас, хто приходив на зустрічі користувачів twitter.com бачили лише картинку, а от процес її малювання є загадкою. Цей процес займає багато часу, місяці, потребує багато переговорів, спілкування, пояснень, подання інформації. Все це з часом набирає масштабів і тому створюється ціла команда, котра щоразу збільшується.

З першого погляду все ніби просто і легко, проте весь процес це не молочні ріки, а звичайна така собі Полтва, яку проганяємо через сучасні очисні споруди і прагнемо отримати джерельну воду.

А тепер розкрию багато таємниць:

Звичайно, що я ще не розказую всіх подробиць і ньюансів . Це буде великий пост, цікавий і наповнений інформацією, колись . Тому читайте мій блог, спостерігайте за твіттером і вам відкриються шалені таємниці, великої події .

Гарний вигляд за вікном надихає на плідну працю. Набагато приємніше писати, чи щось робити за столом, котрий стоїть біля вікна, за котрим можна побачити гарні краєвиди або просто багато простору. Це надихає набагато більше, ніж би ви сиділи в замкнутому просторі без вікон чи мали робоче місце в глухому куточку.

Гарний краєвид забезпечує відпочинок для ока, розуму, а це дозволяє менше втомлюватись і ефективніше робити свою справу. Хоча дехто може сказати, що відсутні різних зовнішніх факторів впливу дозволяє більше зосереджуватись на поставленій задачі. Я заперечую такі вислови. Відсутність зв’язку із світом лише приведе до виснаження і спустошення за короткий термін праці. Щоб віддавати, потрібно звідкись і брати.

Реклама в блозі: Интернет магазин духов Versace. Настоящая туалетная вода Versace с бесплатной доставкой! Подарок ребенку? Классные развивающие игрушки для детей в Киеве. О вас не забудут.

Я знову розчарувався в Бегуні. Спробував поставити його знову і бачу, що там переходів фактично немає. Вже Ад-сенс гуглівський дає в сотню раз більше прибутку , а от Бегун чомусь ні. Можливо його ріжуть всі блокувальники реклами? Чи там транслюють якусь непотрібну рекламу не знаю. Але знову видаляю його із сайту і починаю новий експеримент з монетизації, котрий помітно з правого боку цього блога. Це партнерські посилання. Особливо активно готовий підтримати реферальні лінки з українських ресурсів. Маєте магазин – пишіть мені і 100% домовимось.

Жовто-блакитні стрічки продаються в крамницях з галантерейною фурнітурою. Якщо ж у магазині нема двоколірної стрічки, то можна взяти дві окремих – жовту і блакитну. Так – навіть гарніше (як на чий смак, звісно ж). А у крамницях військової фурнітури є чудові сріблясті та/або золотисті тризуби на закрутках для погон, які дуже пасуватимуть до такої стрічки на наплічниках у якості закріпки. Вони досить дешеві (десь 3 грн.), зручні та ефектні.

У нас різні політичні уподобання.
Ми розмовляємо різними мовами.
Але Україна у нас одна.
Не бійся заявити про це. Не соромся. Не забувай.

Додай прапор до своєї оселі.
Додай стрічку до свого строю – до буденного і до святкового, до кожного.

Ти хочеш зробити життя в Україні кращим?
Роби.
Хоч щось. І думай про більше.

Вже минув тиждень, а все якось немає часу написати (ніколи так не пишіть в своїх блогах, це негламурно і некошерно ). Що сталося за цей час. Та ніби нічого такого аж такого. Майже тиждень назад я потрапив на прогулянку лісом. Десь 30 км відмарширували. Гарно побачити величезну сову, сліди кабана, а ящірок цілі полчища, розпалити вогонь і посидіти в хащах, а ще цікаво назбирати трав на чай і до страв. Заряд енергії отримуєш колосальний. Ліс додає потенціалу і заряджає наші внутрішні батарейки на довший час. До речі, на полях цвітуть суниці, буде їх багато цього року.

Відвідали з дружиною наш Оперний, слухали концерт Павла Табакова. Зал був заповнений десь на 80%. Програма, на мою думку, досить складна була. Багато класики і хітів, попурі групи Queen. Повна відсутність попсових українських пісень. Лише одну власну заспівав. Загалом цікаво. В залі основна маса слухачів – жінки.

Сімейні справи заставили взяти відпустку на два дні. І ті дні в клопотах просто пролетіли, не встиг і оглянутись, як вже скоро треба знову збиратись на роботу. Хоча частина питань так і не закрилась .

Лікарні – це згусток напруги і нема там жодної краплі добрих емоцій. Людина потрапляючи в стіни лікувального закладу повинна лікуватися, а не добиватися. Для цього треба щоб позитивні думки були. А як вони виникнуть якщо навколо все обшарпане і розламане, як після операції може додаватись сил, коли всюди прихована комерція і гнітюча аура? Я вважаю, що за лікування потрібно платити гроші. Проте, чому це все так приховано, чому лікарі виконуючи свій обов’язок, показують, що роблять тобі велику послугу? В Україні потрібно відмінити державну медицину, відмінити податки з нас на так зване безкоштовне лікування, запровадити страхування і вивішувати прейскуранти. Бо немає в нас нічого безкоштовного. Для одиноких і незахищених – робити соціальні медичні установи, гроші держава має, тільки йдуть вони самі знаєте куди.

А на дворі вже літо. Зелено, аромати наповнюють повітря. Правда в місті, в царстві бетону і асфальту цього не відчуєш на всі 100%. Раджу всім їхати за межі квартир до природи. Там вже глід починає цвісти, пахне капітально, особливо ввечері.