Сьогодні Великдень. Христос воскрес! При святі захотілось написати кілька слів до блога "про життя". І зверну вашу увагу на нас, на людей.

Зауважив, що ми, ну хай буде, скажу лише про себе і оточуючих мене людей, хоча впевнений, що можна говорити про всіх, часто злимось і нервуємось через смішні речі. Спочатку ці речі такі серйозні і вимагають справедливості, вже і негайно, нутро наше прагне наказати всіх і вся. Але ж якщо пройде якийсь час і ми поглянемо на цей момент, він може здатись не вартим уваги або просто смішним. І це гарнатовано до всього.

Але тонкощі не в тому, щоб визнати, що певні моменти нашого життя ми часто сприймаємо гарячково і робимо зайві рухи. Вершина сприйняття життя, це уміння жити без озлоблення. Навчитись цьому можна, розуміти це можна, а жити за цими правилами надзвичайно важко. Якби всі ми могли бути такими, багато чого б було іншим в кращу сторону.

Позитиву всім і розуму. Ще раз всіх зі святом

Реклама в блозі: Справжній домашний уют затока подарує вам в сезон відпусток на морі. Лиман і море. Таке поєднання мало де зустрінете. А ще близько фортеця і унікальний розвідний міст.

Інші цікаві записи:

• Реальне проти віртуального
  В час розвитку новітніх технологій і глобальної мережі можна часто почути, що люди перестають жити р...
• Наше життя
  Ніколи не знаєш, що тебе чекає у наступну мить. Не передбачиш свого життя. Неможливо забезпечити соб...
• Непередбачуваність
  Хотів було тут розвести філософські теми але написавши абзац, видалив все тут нафіг. А що толку мудр...

Ось так просто можна описати життя в Україні. Хоча, якщо взяти глобальніше, то можна сказати,  це стосується і цілого Світу. Але я буду казати лише про нашу державу і людей в ній.

Чи часто Ви звертались до когось по допомогу у вирішенні будь-яких питань чи проблем? А як часто Вам допомагали щиро, безкорисливо і нічого не вимагали за це? Така поміч трапляється лише в одиничних випадках. В сучасному суспільстві всі прості люди стали хижаками, де кожен сам за себе і їх не турбують проблеми інших. Але ж і хижаки живуть зграями. Чому б і нам, українцям, не жити дружно і допомагати одне одному? Складне питання. Потрібно переродитись. Але так можна чекати вічно. Потрібно знайти в собі сили і змінитись вже, не чекаючи якогось чуда.

Також можна подивитися на проблему з іншого боку. Нам вигідно казати, що нас такими зробила влада, час, суспільство чи ще якась мара. Завжди легше звинуватити когось, заховатися за причиною. Так простіше, ніж проаналізувати і розібратись.

Цей пост виник з життєвого досвіду. Хоча я ще не прожив віку але щось та й вже для себе вивчив Тому можу цими знаннями поділитися зі світом. А при нагоді запитати, чи бажаєте долучитись до "Мого Львова" чи "Кулемету"? Всюди потрібні автори. В львівському блозі також потрібен адмін, знавець коду блоггера.

Хочу звернути вашу увагу: Давно не читали незаангажовані новини? Тоді TEXTY.org.ua - стане вашим улюбленим сайтом!

Інші цікаві записи:

• Про Петрусика
  Недавно показали мені це відео. Вирішив поділитися думками з вами. Спочатку дивишся і все так сміш...
• Голодомор 1932-1933
  Сьогодні важливий день нашої історії. І цей день шанує невинно загиблих людей, пам’ятає їхні імена. ...
• Українські партнерські програми
  В нашому, українському неті, партнерські програми існують і мають декілька своїх видів. Є звичайно к...

Сьогодні цікаво спостерігати за реакціями людей на зиму, на морози. Побачив для себе кілька цікавих тенденцій і напрямків. Ними хочу поділитись з вами.

Була собі в нас зима, така осіння зима без снігу і морозів. І багато людей кричали, скільки вже можна, коли нарешті буде справжня зима? Кричали, кричали і докричались. Прийшла зима, сипанула снігом, вдарила морозами і всі б мали бути нарешті задоволені. Але. Люди почали нову пісню, тепер вона звучить - холодно капєц, раніше такого не було, коли воно нарешті закінчиться, мороз надоїв і далі в цьому ж напрямку. Мораль тут така, що люди всі не постійні і змінюються. Але це не всіх стосується, а лише найбільших крикунів і ораторів. Звісно ж є такі, котрим і мороз і тепло завжди в радість .

Ще одне спостереження. Ми такі смішні створіння. От зверніть увагу, було -30 за Цельсієм, було холодно, а стало -10 і одразу стали говорити, ой як потепліло і добре стало. А той факт, що за вікном і надалі морози, вже не так бентежить. Ми адаптуємось до різної погоди. А як звикнемо то радіємо на мінімальні позитивні зрушення. І те, що раніше здавалось злом, під певним кутом зору і з певними обставинами, стає добром.

Ось такі філософські думки, мороз і люди... Чи як воно насправді у вас?

Реклама в блозі: Сучасні і нові будівельні матеріали завжди зроблять вашу будову якісною і довговічною.

Інші цікаві записи:

• Чому ми такі в’їдливі?
  Ми, люди, створіння, які нереально зрозуміти і тим більше нас неможливо вивчити чи дослідити. Мова н...
• А школа вже кличе
  Сьогодні перейшовся вулицями нашого міста, я про Львів говорю, хоча написане далі підходить і до буд...
• Прибирання снігу у Львові
  Сьогодні, пишу гостьовий пост від мого Львова :). Хоча ні, брешу, просто пост про своє рідне місто Л...

Часто зустрічаю наступну поведінку людей перед святами. Вони голосять в різні сторони, от ще трошки і свято, а там погуляємо і відпочинемо. Перед цим дійсно гарують як негри в рабські часи і коли приходять свята, просто впиваються і храплять всі свої відпочинки. Логіка цьому - треба перед тим як напитися здохнути від праці. Але найсмішніше далі. Всі після таких крутих відпочинків збираються десь на роботах чи в колах друзів з якими не відпочивали в ці свята і що маємо? Всі хвалять скільки випили і як наробилися перед святом

А може то просто так наші люди побудовані ментально? Є певні цінності і правила, які передаються з покоління в покоління. Та чи це правильно? Я хочу зізнатися, що особисто, майже на кожне таке свято тупо сиджу і байдикую, не урізноманітную його, а потім жалію за втраченим часом . Думаю, що людина повинна робити для себе свято і тоді, коли справді його буде потребувати не чекаючи до всенародних державних чи релігійних празників. Бо чекаючи можна втрати інтерес до всього, що можна і влитися в стандартну схему святкувань.

Чи можете ви поділитись власними рецептами святкування? Чи завжди ці свята у вас проходять інакше?

Реклама в блозі: Велика добірка різних туристичних агенцій і операторів із всього світу є на natotour.ru. Дивно чому українські оператори не відзначились?

Інші цікаві записи:

• 8 березня, за і проти
  Тема настільки вже обговорена і стара, що здається вже і нема про що і писати. А з іншого боку, ми щ...
• Миколай вже в дорозі
  Сьогодні вночі до більшості з вас прийде святий Миколай, принесе подарунки. Звісно, що Миколай перев...
• Сміття і люди
  Якщо хочете побачити справжню сутність людей, котрі живуть поруч із Вами, поставте їм контейнери для...

Інші цікаві записи:

• Про Петрусика
  Недавно показали мені це відео. Вирішив поділитися думками з вами. Спочатку дивишся і все так сміш...
• Кожен сам за себе
  Ось так просто можна описати життя в Україні. Хоча, якщо взяти глобальніше, то можна сказати,  це ст...
• Американські електромонтери
  Щит, так виглядає, досить старенький, а лічильники вже там багатотарифні. І ще одна деталь, ви бач...

Сьогодні вночі до більшості з вас прийде святий Миколай, принесе подарунки. Звісно, що Миколай переважно по західній Україні ходить але трапляється, що і в інших куточках світу він буває. Там він інколи має інші імена і в інші дні приходить.

Але зараз мова про свято. Про казку. Про щось чарівне. Цікаво чути як люди переконують, хватає вірити в казки, це все дурниці, немає жодних Миколаїв чи дідів Морозів. Здебільшого так говорять злі люди, в основному самотні чи відкинуті суспільством. Є і "великі" науковці, котрим треба помацати Миколая, щоб повірити в нього. І тут треба зауважити, що має той, хто вірить. Отже, треба повірити і свято буде обов’язково. Проте, якими б черствими ті люди не були, як би не доводили свою правоту, вони також чекають на чудо, чекають на сюрприз, подарунок, хочуть посміхатися від гарних сюрпризів під подушкою але все це в душі за сімома замками.

Святий Миколай прийде до кожного. Тільки подарунки в кожного будуть різні. І це не обов’язково має бути щось дуже дороге, воно просто має бути теплим і від щирого серця. Якщо ви знаєте злісних противників Миколая, тих хто заперечує його існування, зробіть так, щоб святий прийшов до них і подивіться за їхньою реакцією. А головне запам’ятайте, що вони будуть говорити.

А як думаєте, Ви заслужили на подарунок від Миколая? Розкажете, що він Вам приніс?:)

Інші цікаві записи:

• Миколайський ажіотаж
  В нашому регіоні, в період українського рамадану, в другій половині грудні, спостерігається шалена а...
• Всі ми молоді
  Реклама в блозі: Вдало продумана интернет реклама здатна забезпечити рейтинговість вашого ресурсу, ...
• 8 березня, за і проти
  Тема настільки вже обговорена і стара, що здається вже і нема про що і писати. А з іншого боку, ми щ...

Коли все стає похмурим навколо, то Світ одягає свій сірий костюм. Темп навколо сповільнюється. Завмирає. І стає сумно. Людей це також не минає, більшість стає якимись задуманими, замкнутими, хтось впадає в депресію, хтось в агресію. Звісно, це не всі такими стають, але якщо подивитись навколо, то можна багато таких людей помітити.

Але я вважаю, що і така погода, коли є вітер, день короткий, сонця не видно, все безколірне, холодно і т.д., і т.п., не є кінцем світу. Ну і що, що нема зеленої трави, співу пташок, запливів в водоймах, засмаг під сонцем і т.д., і т.п.? В даній пору року є свої переваги. Наприклад, зараз спокійно, без докорів сумління можна піти і посидіти в затишному ресторанчику із друзями і розказати про всі свої пригоди і послухати при пригоди друзів. Або залізти під ковдру чи закутатись і сісти біля каміна та почитати книжок. А ще можна вирішити всі домашні справи, котрі постійно відкладались, оскільки ви завжди були на природі і насолоджувались її красою. І найголовніший аргумент, що є позитив і в поганій погоді, ви ж можете нарешті написати багато гарних постів у власний блог, запустити новий сайт, передивитись весь інтернет

Вкотре повторюю, нема поганої пори року, просто треба дивитись на неї з різних сторін і з різними варіантами організації власного часу. Хоча переважна більшість тих людей, що зараз кажуть, ой як холодно, влітку стогнуть і кричать, ой яка спека. Для них завжди не то, не так

А вам як зараз? Погана погода чи є в цьому і свої переваги?

Реклама в блозі: Елегантні двері марио риоли задовільнять всі смаки і гарантовано прикрасять ваше помешкання.

Інші цікаві записи:

• Вже почалось
  Це просто реальне втілення анекдотів навколо нас зараз. А може лише навколо мене. Ця тема згадується...
• Погода на замовлення
  Реклама в блозі: Вам потрібні дитячі товари? Величезний вибір знайдете в інтернет-магазині "Немовлят...
• Сьогоднішня мряка
  Ранок нас зустрів туманом з мрякою. Вогко, сумно, занудно. Всі сонні мухи позлітались на роботи і по...

Буває, що хочеш писати про щось цікаве, правда про що писати, фіг його знає. А може і не цікаве але писати всерівно хочеш. І що це таке? Загалом це називається графоманією. А людина, що цим страждає - графоман. Ось як про таких людей пише Вікіпедія.

Графома́н — людина що має сильний, часто хворобливий, потяг до письменництва, але не має відповідних здібностей.

Межа між графоманом і письменником вельми нечітка, оскільки розрізняють їх здібності, які втілені у творах, що вони написали. Зважаючи на те, що оцінка літературного твору значною мірою суб'єктивна, то часто важко провести межу між письменником-початківцем і графоманом. У цілому графоманом можна вважати людину, яка пише багато, але чиї твори не публікуються через вкрай невисоку якість. Люди, чиї твори, незважаючи на бездарність, були опубліковані — просто погані письменники, а не графомани.

Найяскравішими рисами графомана є значна літературна активність (багато пише) та жадання слави й уваги. Графоман постійно пропонує родичам і знайомим, або навіть і зовсім стороннім людям читати свої твори, незважаючи навіть на негативну реакцію

Ну а тепер хто зможе пояснити, чому виникло поняття блогер, якщо є давним-давно на світі поняття графоман? Одна з версій, що графоманам надоїло, що з них всі насміхаються і зневажають їхню творчість, а тут і технологічний процес підійшов, ось і придумали блогерство і народились блогери . Так і народилась гарна відмазка.

Але ж це все не відміняє бажання писати:) І що? Автоматом потрібно казати, що всі писаки люди прибабахані і хворі?:) Думаю на перших порах вони таки хворі. Але якщо робити щось регулярно і цікавитись нею, то так народжуються професіонали. А ті, хто не прагнуть до розвитку чи збільшення знають, а хочуть лише писати і писати, а за цю просту писанину щоб їх ще і хвалили, і жадали більше буковок від них, ось вони є ходячими хворобами - графоманами.

Чи нехай називають нас графоманами, лиш би читали і чекали на нові записи? Що скажете?

Реклама в блозі: Лише жіноча косметика для лица здатна не вміститись в кузові вантажного автомобіля, якщо б зібрати її всю, котру використано впродовж життя жінкою. Ексклюзивний і красивий дизайн квартир Киев здатні створити лише групи професіоналів, що мають великий практичний досвід гарне портфоліо реалізованих проектів.

Інші цікаві записи:

• Як застосувати блогерство?
  Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо наспр...
• Життя і трускавки
  Здається вже немає в блоговій справі якогось духу захоплення, ідейності. Все звелося до банальностей...
• Невдячні теми
  Якщо ви блогер і пишете вже довший час, а отже здобули і свою аудиторію, повинні відчути на власній ...

Сірі будні, саме такий колір мають вони в більшості людей. Ми щодня робимо одне і те ж. Як це виглядає. Ось простенька схема. Прокинулись, сходили в туалет, помились, оділись, поснідали (покурили, попили кави, щось перекусили, це від смаку залежить), погнали на роботу, попрацювали, пішли додому, можлива зустріч з друзями, проте у більшості випадків, додому, це додому, вдома трошки поточної роботи або просто відпочинок (телевізор, книжка, інтернет), душ (ванна), вечеря, спати. Такий графік, можливо з деякими відхиленнями маєте і Ви, я так думаю. Хіба це весело?

Чому так? Зазвичай все просто - ми настільки ліниві, що нічого більшого не прагнемо, нам ітак добре. Найчастіше ми шукаємо відмазки, типу в нас діти, купа роботи, велика втома, відсутність грошей, тощо, щоб дати собі пояснення, а чому наші будні сірі...

Змінити все дуже легко, навіть, якщо, здавалось би, нема можливостей. Нема грошей піти в кіно, так беріть фотоапарат і йдіть в місто. Кажете діти, а що заважає їх взяти з собою на прогулянку на пів годинки за іншим маршрутом, а заодно і зняти відео про це. Втомлені з роботи? Підіть в басейн чи зал. Замахав вас комп’ютер за день, візьміть книжку. На роботі весь день підписуєте папери? Купіть відро фарби і валик та перемалюйте коридор, кухню чи сусідські двері. Та засобів для урізноманітнення вільного часу, є безліч. Якщо не знаєте як забавити себе, звертайтесь, я підкажу .

Але якщо нічого не підходить, Вам нічого не треба, лише жити за усталеним графіком, значить Вам і не треба його урізноманітнювати, це і є Вашим стилем життя і ніяке воно не сіре, а суто Ваше. Тому нема чого говорити, як все нудно і сіро. Кажіть, моє життя вдалось і якайфую від такого його способу проведення.

Всі кажуть, життя коротке. Але чомусь ми над цим задумуємось лише на старості. Тож не прогавте свій золотий час і вміло розпорядіться ним для власної користі і задоволення.

Реклама в блозі: Часто міняєте місце дислокації в столиці нашої держави? Вічні проблеми з переселенням і перевезенням добра? Вам допоможе перевозка мебели киев - якісно і професійно.

Інші цікаві записи:

• Час і реальність
  Кожного дня обіцяю собі у вільний час вирішити всі проблемні і незакриті питання в інтернеті. Назбир...
• Робота вдома
  А що для вас означає фраза "робота вдома"? Думаю для більшості читачів - це прибрати квартиру, п...
• Вже почалось
  Це просто реальне втілення анекдотів навколо нас зараз. А може лише навколо мене. Ця тема згадується...

Ми, люди, створіння, які нереально зрозуміти і тим більше нас неможливо вивчити чи дослідити. Мова не йде про загальні питання людської поведінки і анатомії. Мова піде про непередбачувані дії нас, як особистостей.

Почну з того, що поведінка людини залежить від середовища в якому вона перебуває. І зовсім це не гени, не закладена ментальність. Тобто, в Україні ми є одні, а проживши за межами України ми інші. Хоча все те, що нам прищеплене в нашій державі назавжди залишиться в нашому розумі і думках. Зверніть увагу самі, як змінюються ваші друзі котрі живуть десь за кордоном.

Але нас має цікавити більше людина. котра живе в Україні. Ось і озирніться навколо. Придивіться до народ. Наразі, ми, дорослі люди, є ще вихідцями із "совка" чи старших часів. І в наших головах і крові сидить вірус агресії і озлоблення. Виник він як наслідок пресування нас загарбниками. Навала минула, а зло тримається. Ми звикли кричати одне на одного в магазинах, громадському транспорті, на роботі, в дома, тощо. Задумайтесь, наскільки сильно нас прополоскали, що ми все ніяк не позбудемось комплексів і страхів.

Проте, поки живемо ми, вся ця в’їдливість буде жити. Ми, самі того не хотячи, передамо її своїм дітям. Слава Богу, що зараз ми маємо більше свободи і можливостей, ми мандруємо світом і вчимось бути добрими. А як наслідок оця вся злість, що живе в нас змішується з побаченим добром. Ми розуміємо, що суть життя не є лише в тому, щоб образити всіх навколо, щоб битися за копійку, щоб працювати і нічого не отримувати, що є і інші світи, що суспільство живе за різними правилами і що майже все залежить від нашого ставлення до проблем.

Думку можна розжовувати вічно. Правда це буде зовсім вже занудно. Суть вся зводиться до простого. Давайте розуміти одне одного і головне спочатку вислухайте людину, а вже потім робіть висновки. Зло не лише відлякає від нас всіх, на нашу думку, недоброзичливців, а і здатне спалити нас як морально, так і фізично. Давайте будемо людьми з позитивними думками і добрими намірами.

Реклама в блозі: Щоб вибрати найкраще для свого даху, потрібно переглянути разные кровельные материалы і вже після цього зробити правильне рішення.

Інші цікаві записи:

• Морози і люди
  Сьогодні цікаво спостерігати за реакціями людей на зиму, на морози. Побачив для себе кілька цікавих ...
• А школа вже кличе
  Сьогодні перейшовся вулицями нашого міста, я про Львів говорю, хоча написане далі підходить і до буд...
• Непередбачуваність
  Хотів було тут розвести філософські теми але написавши абзац, видалив все тут нафіг. А що толку мудр...

В кожного активного користувача інтернету, а конкретніше, соціальних мереж різного типу, в друзях є декілька публічних людей (відомі зірки естради, шоу-бізнесу, політики, бізнесмени, тощо). Але що дає така «дружба»? У більшості випадків абсолютно нічого.

З власного досвіду можу розділити «популярних» на кілька типів. В мене їх достатньо в різних групах і списках. Отже.

1. Відомі імена фейки – за цими ніками ховаються такі ж люди як і ми з вами, прості, котрі не мають гучних імен. Проте в них є якесь відхилення або бажання нажитися на чужому імені. Розкусити їх легко. Потрібно лише простежити за активністю і завжди побачимо відсутність простої логіки. І звісно ж рекламі фішки різного роду.

2. Відомі імена далекі від розуміння суті інтернету – за такими про файлами криються представники популярних особистостей, прес-секретарі, аташе, помічники і т.д. В таких імен це все робиться заради популяризації, піару але не заради зацікавлення і бажання товаришувати зі світом.

3. Відомі імена – їх дуже мало але вони є. За іменем справді стоїть його власник. Але відчути таке дуже важко. Переважно це стає відомо після особистого знайомства в реалі.

Як бачите, маємо три типи, котрі в собі мають ще надцять підтипів. Думаю їх розбирати не варто, бо це вийде ціла наукова робота. Але є бажання розкрити деякі особливості спілкування з цими «перцями власного імені».

Виявляється, що у більшості цих відомих людей манія величі і гіпертрофована зверхність. Вони настільки ґонорові, що відписують дуже рідко, фактично ніколи. А як відписують, то між рядків читається – «да шо ти там пишеш таке, я ж божественна особа, нєпрікасаєма, тому став мені плюси і лайки, ревіть і поширюй все що я пишу і моцно цілуй в дупу – це буде тобі подяка». Інколи, трапляються проколи, коли асистенти переплутають ак свого шефа із власним і як запостять щось, то всі офігівають .

Якщо коротко, відомі люди, такі ж як ми з вами але в них є багато стримуючих факторів. Чим більш забуте «відоме ім’я», тим більше задиркуватості маємо. Можна зрозуміти тих, хто на піку своєї популярності, вони повинні тримати марку і контролювати кожен крок, а ті, що вже згасають в публічності, хочуть косити під них і виходить повне глупство, тож їх зрозуміти нереально. Ну, а навіщо цей дурний пафос?

Людина повинна бути людиною і не вважати себе божеством.

Інші цікаві записи:

• Про дії в інтернеті і реальному житті
  Останніми тижнями, чи то місяцями в інтернеті, від більш-менш відомих і публічних людей звучить теза...
• Переваги соціальних мереж
  Не все так погано в нашому віртуальному світі, як може здаватися. Більшість речей занадто загострені...
• Коли ваша половинка інтернетчик
  Є на світі такі люди як інтернетчики. Це такі створіння, котрі сидять в інеті весь свій вільний час,...

Якщо хочете побачити справжню сутність людей, котрі живуть поруч із Вами, поставте їм контейнери для сортування сміття. І як тільки Ви це зробите, зрозумієте, який той народ є насправді:).

Колись давно, ще за часів, коли я вчився в школі, в нас в районі робили такий експеримент. Поставили смітники для скла, паперу і харчових відходів. Але тоді я якось за цією темою не спостерігав, та й ці урни чи то щезли в невідомому напрямку, чи то були суто експериментальними або суто грошовідмивними. Вони щезли таксамо раптово як і появились, так і не встигши прижитись у свідомості людей.

А от тепер, ситуація з баками для сміття, котрі призначені для роздільного сортування відходів є більш цікавішою. Напевно більшість з вас вже звикли, що поруч із сміттям для всього, стоять сітки для пластикових пляшок. І багато людей таки сортує вдома пластик і викидує їх у відведені місця. Напевно побачивши такий результат, фірми, що займаються вивозом відходів вирішили піти далі, зробити крок до цивілізації і помалу почали встановлювати ще урни для паперу і для скла. Недавно такі симпатичні баки помітив в своєму районі.

Думаю, цікава ідея, варто придивитись, якою ж буде реакція в людей. Тут в голову прийшли такі думки. Люди почнуть сортувати сміття але це лише полегшить роботу бомжам і вони тепер будуть мати вже відібраний матеріал для здачі заготівельникам вторинної сировини. Люди почнуть ігнорувати ці баки і вони будуть стояти порожніми. Але виявилось все банальніше, люди просто викидають сміття не сортованим і байдуже в яку урну, їм паралельно, що урни мають різні отвори, вони просто відкривають велику кришку і все.

Наразі експеримент не вдався. Але я б не забирав ці урни. Потрібно щоб фірми, що встановили урни, зробили інформаційні бюлетні і роздали мешканцям. Хоча є такі, котрим ці брошурки будуть до одного місця, вони баками для сміття не користуються, а викидують його людям на голови, собі під ноги, де попало. Але це і не люди.

Мораль давно відома, нема чого нам хотіти краще жити, якщо людина не здатна краще жити. Ми мріємо про красиве життя, а для цього нічого не робимо, навіть елементарні речі виявились для нас страшною мукою.

Реклама в блозі: Щоб не втрачати багато грошей, можна залишити їх в оффшор англия, що дозволить більше вкладати в розвиток справи.

Інші цікаві записи:

• Морози і люди
  Сьогодні цікаво спостерігати за реакціями людей на зиму, на морози. Побачив для себе кілька цікавих ...
• Чому ми такі в’їдливі?
  Ми, люди, створіння, які нереально зрозуміти і тим більше нас неможливо вивчити чи дослідити. Мова н...
• А школа вже кличе
  Сьогодні перейшовся вулицями нашого міста, я про Львів говорю, хоча написане далі підходить і до буд...

Про оленів на дорогах вже співано-переспівано. Я також декілька разів згадував про хамство і придурків за кермом. Але тема вічна, тож до неї можна повертатись регулярно.

Фактично щодня я спостерігаю за ідіотами. Є цілі касти. Одні люблять їздити посередині дворядних доріг і мають в дупі, що там мають їхати дві машини, а не одна. Ще є особливо "круті" (ланоси і вазівські зубила переважно), що женуть як скажені на складних ділянках дороги, найкраще полюбляють пролітати на червоне світло світлофора. Є тормози, котрі повзуть 5 км/год і не дають іншим їхати нормально. Є придурашені, котрі повзуть, повзуть, а як їх починаєш обганяти додають швидкості, чим створюють супер-аварійну ситуацію. Є западлісти, котрі повороти не включають, в котрих стопи не працюють, котрі перестроюються бо їм там треба або стають де попало, бо їм так захотілося. Є розумово відсталі, котрі не здатні передбачати ситуацію на дорозі, котрі не вміють думати, котрі не розуміють, що запаркувавши авто, вони блокують прохід, проїзд. Особливі крутелики мають всіх за дурних "х..їв", тому вони порушують всі можливі правила, що приводить до трагічних випадків для інших людей. Але є найунікальніш каста - це суки, котрі обурюються, що їм вказують про їхнє глупство на дорозі, котрі не реагують на зауваження і продовжуть далі вирішувати власні питання і бачать решту людей в гробу. Думаю, що ви також можете додати декілька каст до цього переліку, він безмежний.

Як з цим боротися? В нас є ДАІ, котра б мала за цим всім слідкувати. Але нажаль вони - це тіж горе-водії, причому в одному дайшнику консолідуються всі гріхи безформенних поців. Тож боротися за власні права люди мають самостійно. Он в Києві регулярно спалюють автівки дебілоїдів, вже кілька років. І ситуація так розпалюється, що зовсім скоро можуть появитись цілі загони автомесників. Але тут біда, а що буде, якщо переплутають авто ідіота з автівкою нормальної людини. Хоча той автомудачизм заразний, будь-яка людина, навіть найстійкіша, після кількох днів постійної зневаги на дорогах, сама починає зневажати... Замкнуте коло. Сподіваюсь, що виживуть правильні керманичі.

Дана проблема ніколи не вирішиться. Хіба лише нація недорозвинутих повинна щезнути. А на згарищі мають народитись інші... Це вже інша історія. Чергова...

Інші цікаві записи:

• Бидлопаркуни
  Бидлапаркуни - це категорія рагульських (слово дуже популярне на теренах Галичини), мажористих, розу...
• Модель суспільства України
  В Україні маємо цікаву модель суспільства. Вона була завжди. І ніщо її наразі не може викоренити. Є ...
• Про Петрусика
  Недавно показали мені це відео. Вирішив поділитися думками з вами. Спочатку дивишся і все так сміш...

Наше життя, воно якесь таке дике. Ви хоч раз дивились на нього зі сторони? Думаю, що більшість навіть не задумувалось над цим питання. Просто живемо і вирішуємо проблеми. Часто десь летимо, часто щось викручуємо, а все для чого? Щоб задовольнити короткочасні моменти власного задоволення. Хоч саме життя як таке є короткочасним і відносним. Ми спочатку ставимо собі якусь задачу, потім витрачаємо всі сили на її вирішення, після швидкоплинного задоволення забуваємо за цю потребу. Далі все починаємо знову, з новими цілями. Суцільна циклічність. Але хіба це життя?

Хтось може заперечити. Життя - це рух. І це правда. Життя - це рух, проте рух вперед, а не по колу. Треба долати природні перешкоди, а не надумані. Треба вміти задовільнитись доступним, а не ігнорувати цим заради примарного. Звісно, завжди хочеться кращого, завжди хочеться більшого. Але оце краще і більше - це сукупність маленьких моментів, котрі є поруч нас завжди.

Отак і живемо, не вміємо групувати, консолідувати власні скарби, проте вміємо мріяти і вибудовувати замки з піску, вміємо наламати дров і потім все життя розгрібати ці завали. А як станемо на марафонну доріжку, відразу починаємо естфету. Але ж перед стартом ми не думаємо, ми не зважуємо, не оцінюємо...

Робіть життя позитивним. Робіть його доступним для себе. Використовуйте його правильно. Ми не вічні.

p.s. Якщо вам подобаютьcя пости такого плану, запрошую вас долучитись до читачів блога "РоЗуМ"

Інші цікаві записи:

• Про 365
  Помітив, що серед нашого українського блоголюду знову набирають обертів так звані пости із серії "36...
• Про людей і прості рішення
  Сьогодні Великдень. Христос воскрес! При святі захотілось написати кілька слів до блога "про життя"....
• Реальне проти віртуального
  В час розвитку новітніх технологій і глобальної мережі можна часто почути, що люди перестають жити р...

Сьогодні перейшовся вулицями нашого міста, я про Львів говорю, хоча написане далі підходить і до будь-якого іншого населеного пункту. Так от. Поглянувши на вулиці можна помітити, що вони наповнились дітьми, автівками, а у Львові ще і смородом. Місто зазвучало, місто стало молодшим.

Проте, є і гірша сторона, зараз бідні батьки, що спали все літо, бігають як скажені корови і скуповують всі причандали школяриків за космічні гроші. Бігаючи, вони втомлюються, а тоді сідають в свої тазіки з колесами і створюють мегакосмічні тромби (корки, затори, і т.п.). Отак іскринка до іскринки і місто вже палає і зі всіх кутків стріляють матюки, шляки і нервові зриви. А якщо додати ще сморід - картина маслом.

Сподіваюся, що читачі цього блога всі проблеми залагодили задовго, зараз насолоджуються останніми теплими літніми днями і не потрапляють до переднавчальних марафонів. Якщо ні - розслабтесь, все встигнете, головне спокій і рівновага.

Реклама в блозі: Знайти якісні компьютерные столы це дуже складна справа, оскільки за ними люди проводять багато часу і потрібно щоб цей час не крав їхнє здоров’я.

Інші цікаві записи:

• Морози і люди
  Сьогодні цікаво спостерігати за реакціями людей на зиму, на морози. Побачив для себе кілька цікавих ...
• Чому ми такі в’їдливі?
  Ми, люди, створіння, які нереально зрозуміти і тим більше нас неможливо вивчити чи дослідити. Мова н...
• Непередбачуваність
  Хотів було тут розвести філософські теми але написавши абзац, видалив все тут нафіг. А що толку мудр...

Навколо нас зараз пропагують якусь повну фігню. Ось погляньте новини. Суд на Юлею, суд над Луценко. Депутати і сини депутатів як не дівок б’ють, так міліцію товчуть, теракти в світі, люди знищують людей. Часто показують аварії і якісь трагічні моменти людства. Ну просто не Світ, а суцільна проблема. І ці всі трафунки мають якусь логічну повторюваність, котру, здається, можна математично вирахувати.

Як на мене нас просто відволікають від позитивних моментів навколо. Ніби створюють якусь ширму, котра штучно пригнічує людей і не дає їм жити повноцінно. Може це глобальна змова? Жити добре мають лише обрані. А решта мільярдів? Якщо вірити цифрам, то загалом на Землі живе десь під 7 мільярдів людисьок. І з них лише якась сотня має все і править рештою. Існує чітка піраміда. А ми в ній майже на низах і мета діянь верхівки опустити всіх на дно.

Можливо не треба аж так глибоко вірити в той негатив навколо, а більше уваги звертати на позитивні моменти. Їх є досить багато, а люди чомусь більше дивляться в помийні ями з гноївкою.

Але все так не буде. Буде краще. Так так, не гірше, а краще.

Реклама в блозі: Не такі вже страшні ті металопластикові вікна. Звичайно є кращі варіанти, проте ці є оптимальними і доступними.

Інші цікаві записи:

• Про дії в інтернеті і реальному житті
  Останніми тижнями, чи то місяцями в інтернеті, від більш-менш відомих і публічних людей звучить теза...
• Коли ваша половинка інтернетчик
  Є на світі такі люди як інтернетчики. Це такі створіння, котрі сидять в інеті весь свій вільний час,...
• 8 березня, за і проти
  Тема настільки вже обговорена і стара, що здається вже і нема про що і писати. А з іншого боку, ми щ...

В час розвитку новітніх технологій і глобальної мережі можна часто почути, що люди перестають жити реальним життям і занурюються в світ вигаданий, віртуальний. Лише в мережі можна вигадати собі новий образ, розкрити повністю свої бажання, показати справжнє обличчя.

Люди скаржаться, яким складним є їхнє життя, скільки проблем навколо, все гнітить і стомлює. І всі думки, а як би позбутись скоріше цього суму. А інтернет допомагає розслабитись.

Але чи так є насправді? Чи в мережі на нас чекає видуманий рай для мозку? Я кажу, що ні. Тут можна натрапити на ще більшу депресію, на хамство, на злість. Все те, що люди терплять в реальному світі, вони вихлюпують в інет. Правда якщо регулярно змінювати свої образи, можна всього оминути, типу накричали на тебе, а ти бах і змінив нік, і фотку, і маємо вже іншу особу. Матриця в чистому виді.

Люди, які не приховують своїх справжніх імен і фото, котрі не шифруються, думаю, у віртуальному світі не знайдуть якогось полегшення власних потреб. Тенета є лише інструментом для комунікації і засобом для розвитку власного бізнесу і справжніх ідей.

Головним у цій справі є чітке розмежування і розуміння. Життя - це наше все. Інтернет - іграшка, інструмент, допоміжний засіб. Варто розмежовувати свої світи і насолоджуватись лише реальністю.

Реклама в блозі: Читайте змістовний блог компанії Netpeak.ua в якому багато інформації про просування сайтів, SEO. Ось наприклад цікаве дослідження: "Украинская блогосфера - обзор от Netpeak.ua" ви обов’язково знайдете гортаючи сторінки офіційного блога. А от купить ноутбук в Одессе - www.paradox.ua, допоможе цей симпатичний інет-магазин. Правда не лише буками вони відомі, також можна придбати і мониторы в Одессе і комлектуючі, і навіть етлевізори.

Інші цікаві записи:

• Про людей і прості рішення
  Сьогодні Великдень. Христос воскрес! При святі захотілось написати кілька слів до блога "про життя"....
• Наше життя
  Ніколи не знаєш, що тебе чекає у наступну мить. Не передбачиш свого життя. Неможливо забезпечити соб...
• Непередбачуваність
  Хотів було тут розвести філософські теми але написавши абзац, видалив все тут нафіг. А що толку мудр...

Якщо ви блогер і пишете вже довший час, а отже здобули і свою аудиторію, повинні відчути на власній шкурі, які ж ці невдячні теми. Що я маю на увазі, це теми політики, мови, землі (території).

Ці теми завжди до себе приваблюють людей, ботів, тролів та інших демонів. Люди хочуть показати власну точку зору, боти - пропіарити лінки, тролі - зробити срач в блозі. А якщо тему пишуть і коментують українці, то всі навкруги повинні ховатися. Конфлікт гарантовано. Ну натура в нас така, критику не розуміємо, іншої думки не сприймаю, ми найкращі в баста. Хоч ти кіл теши, довести нічого неможливо.

Це все прийшло до нас із форумів, а також гарно асимілювалось в соціальних мережах. І тепер живе і процвітає всюди.

А що ж тоді робити? Виходи є два. Перший - не писати на такі поширені теми (хоча вмілий збоченець, кайфун від негативу, здатен роздути баталії і на пустому місці), другий - писати, причому багато, часто, регулярно, запасатись попкорном, однодумцями і воювати за всесні переконання і ідею.

Можливо ви знаєте інші методи? Які?

І коли вже настане ідилія?:)

Реклама в блозі: Брати наші менші також хворіють і тому ветеринарная служба повинна добре їх оберігати. А якщо в наслідок невдалих дій, виникне конфлікт, котрий Ви захочете вирішити в суді, можна задати вопрос юристу бесплатно і знайти оптимальний шлях вирішення проблеми.

Інші цікаві записи:

• Як застосувати блогерство?
  Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо наспр...
• Сучасний блогінг
  Чи звернули ви увагу на що перетворився тепер процес наповнення і ведення блогів? Це суцільні перего...
• Життя і трускавки
  Здається вже немає в блоговій справі якогось духу захоплення, ідейності. Все звелося до банальностей...

Як би там не говорили але все в нашому житті є спадковим і вище цього ми не здатні перескочити. Звісно є завжди виключення але вони передбачувані. Ось наприклад наші місця праці. Більшість нас йде шляхами своїх батьків, ми вибираємо галузі в яких працювали наші батьки, ми вчимося у вузах де вчились батьки. Бо так простіше, думаємо ми.

Діти завжди живуть на порядок краще за батьків. Але це лише один порядок і це зовсім небагато. А краще живеться, бо діти є працею своїх батьків, це наслідок всіх старань і здобутків. Ось тому і маємо певно зростання.

Але рідко коли діти простих інженерів влітають в кола депутатів, меценатів і інших мажорів. Це тому, що в останніх є свої діти і ці діти потрапляють автоматично в кола, до яких прагнуть діти тих же інженерів, а значить місця вже нема і мрії залишаються мріями. Спадковість є спадковість

Як вже згадував є виключення. Є такі, що з нижчого рівня, переходять відразу на декілька вищих, думаю там не все чисто, не лише праця і старання допомагають.

Загалом можна вивести формулу, за якою у всіх є своя сфера існування і розвитку в межах якої ми існуємо.

Інші цікаві записи:

• Коли ваша половинка інтернетчик
  Є на світі такі люди як інтернетчики. Це такі створіння, котрі сидять в інеті весь свій вільний час,...
• Спільні проекти або чи всі рівні?
  Дуже часто можна почути про спільні проекти в інеті. Я також про такі ідеї говорю і маю. Ми шука...
• Останній день 2008
  Залишаються години до завершення року. Для мене цей рік був дуже цікавим і різноманітним. Життя пода...

Напевно в світі немає жодної людини, котра б не сказала, що їсти на ніч - це погано, що взагалі їсти після шостої вечора - це зло і наруга над власним тілом Впізнаєте себе? Говоримо такі речі але насправді дуже рідко їх виконуємо.

Вечір - це час масимального жеровиська в такої тварюки як людина. Нам, основній масі, далеко і глибоко ці всі дієти - ми хочемо їсти! Пакуємо в себе. А після цієї процедури гладимо свої животяри і кажемо, ой як пережерлися. Але найгарніша фраза, це було останній раз, від завтра вже не їм, буду худати.

Настає завтра. І? А ніц. Історія повторюється. Хоча є винятки, в декого хватає силі волі щоб протриматись без харчів весь вечір і піти спати. Одні з них на ранок проклинають все і кажуть, що неможливо заснути з бурканням в животі, інші посеред ночі підриваються і мчать до чарівної холодної шафи.

Але є і такі, котрим все вдається. І потім про них знімають сюжети на телебачення і пишуть стаття, як, наприклад,про людей, що харчуються повітрям і живляться енергією сонця.

А ви сиділи на дієтах? А їсте після 6? Розкажіть про власні досягнення і провали? Дякую:).

Реклама в блозі: Справжні і оригінальні Продукты из Италии завжди прикрасять ваш стіл і урізноманітнять меню.

Інші цікаві записи:

• Модель суспільства України
  В Україні маємо цікаву модель суспільства. Вона була завжди. І ніщо її наразі не може викоренити. Є ...
• Сумна погода
  Коли все стає похмурим навколо, то Світ одягає свій сірий костюм. Темп навколо сповільнюється. Завми...
• Як застосувати блогерство?
  Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо наспр...