⇓

Я завжди дивувався, а навіщо інтернетактивним людям тримати паперові записники. І дивувався до тих пір, доки не спіймав сам себе, що маю вже три записника, клейкі листки для нотаток, стоси роздруківок. Не знаю як вам, а мені так простіше і якось більш наглядніше все. В один нотатник записую різну дуже важливу і конфіденційну інформацію, в інший – те, що треба виконати, а поряд зазначаю виконане, в третій – весь робочий процес, а роздруківки для самонавчання. Клейкі листки з нотатками, це як вузлики в хустинках чи хрестики на руках. Ось так все просто. Але поряд із цим, я користуюсь і гуглівськими документами і календарем, хоча не так вже і активно, а на роботі лотусом з його можливостями, де є календарі і різні прибамбаси. Навіть уявити важко, що б творилося в моїй голові, якби забрати все. Хоча, правду кажучи, в голові тримається ще десь 90% інформації необхідної і корисної для праці, а може і всі 99,9%. Нагадав, що є ще мобільний, де занотовую екстренні випадки

Самоорганізація – гарне слово, корисна і потужна річ. Вона допомагає абсолютно у всіх справа і відіграє добру роль впродовж нашого життя. Як вам відомо, в мене ціла купа всяких блогів і недоблогів, а от похвалитись немаю чим. Все тому, що займаюся цим ділом спонтанно і неорганізовано, коли співпадають такі речі як наявність часу і натхнення. Але цього є замало для серйозної роботи на ниві графоманства і викладення інформації в нет. Такий механізм підходить лише тоді, коли ведеш персональну сторінку на мейл.ру.

З чого я почав? Перше – це оптимізація. Треба вибрати, що вартує продовжувати наповнювати, а що закрити. Варто добре подумати, чи потрібно писати в декілька блогів вузьконаправлених, чи в один багатотемний. Чим я і займаюсь. Розпорошеність – погано, а салат з різних тем – зло. Важкий вибір.

Найважливіший крок – це графік написання постів. Зробив просто – табличка з днями тижня і сайтами, відмітив в які дні в які блоги писати. Просто і наглядно. Але писати через примус – погано, треба так скласти графік, щоб писати в ті дні було цікаво саме на ці теми. Також треба визначити для себе, в які дні можна буде відшукати найбільше інформації для кожного з блогів чи розділів одного сайту.

Тепер найважче. Спробувати виконувати поставлені задачі сумлінно і віддано

Підтримую українське: playmp3.org.ua - сервіс вставки mp3 плеєрів у блоги та збору детальної статистики прослуховування ваших треків на кожен день.

А зараз будуть бздюльки. Бздюльки – це українська політика. Тобто сьогодні пост присвячується нашій політичній “еліті” Віхтор Фьодирчю і його блазням. Він ото завтра надумав припертися до Львова. В програмі в нього виступ в політехніці. А оскільки я живу недалеко, можуть виникнути проблеми з паркуванням авто. А ще в пресі пишуть, музику не включайте в авто бо будуть мругавки з пищавками їздити і таранити всіх хто на дорозі. І взагалі завтра кінець світу, бо параноїки приїздять до столиці Західної України. А візу їм видали? Брр. Це був ліричний відступ. Тож вернемось до бздюльок. Я протестую проти такої глупості і дебілоїдів. Живу я, нібито, в вільній державі, а не в тоталітарній. А мою вільну країну поволі перетворюють в зеківсько-міліційську колонію. Шляк би вас, бздюльок, трафив.

Цей місяць це суцільні свята. ось вже на носі “зелені свята”, Трійця. Таки християнству не вдалось повністю витіснити язичництво. Ви “замаїли” хату, подвір’я? Чи у вас таке не прийнято? З дитинства гарно запам’яталось це свято. Масові забави і гуляння – фестини. Гарно було, можливо воно і є так далі але сприймаю я це вже інакше…

А на наступний тиждень чекає на мене два ювілейчики. Буду вітати тестя і дружину. Будуть забави.

Сьогодні знайшов в неті чергову цяцьку, фотофіксація кожного дня життя. Подивлюся чи вийде тримати цей сервіс в актуальному для себе стані. Хапаюся зав се цікаве, ніби інвестиція на майбутнє. А що за інвестиція і яке майбутнє – не знаю . Доки цікаво буду бавитись, а пропаде інтерес – знайдеться щось нове. Ось.

p.s. А теги і категорії ще модні? Бо дістали вони вже мене

Останні дні, дні веб-перевертнів не оминули і мене. Що за дні? А хіба на вас вони не впливають? Напевно лише на мене вони діють. Так от. Ці дні – це дні, коли я з писаки перетворився на колупаку двигунців вордпресу і всяких його прибамбасів. Ще блоггер.ком мене не оминув, окрема подяка Ю. Новоставському (лінк на сайт в блогролі) за допомогу з поштовими і доменними проблемами. І ця вся каша займає цілу купу часу. Щось там бабраєшся, а результат навіть непомітно. Уявляєте? Висновок такий, що для блогів потрібна команда. А в команді мінімум троє людей – писака, колупака і рекламака. ЦЕ такий вид вебстворінь. А ви хто?

p.s. Шукаю однодумця, патріота, програмера для Pythonа, для чергової спроби реінкарнації одного укр.проджекта.

p.p.s. Запрошую стати одним із авторів на kulemet.com i mylviv.in.ua.

Вже минув тиждень, а все якось немає часу написати (ніколи так не пишіть в своїх блогах, це негламурно і некошерно ). Що сталося за цей час. Та ніби нічого такого аж такого. Майже тиждень назад я потрапив на прогулянку лісом. Десь 30 км відмарширували. Гарно побачити величезну сову, сліди кабана, а ящірок цілі полчища, розпалити вогонь і посидіти в хащах, а ще цікаво назбирати трав на чай і до страв. Заряд енергії отримуєш колосальний. Ліс додає потенціалу і заряджає наші внутрішні батарейки на довший час. До речі, на полях цвітуть суниці, буде їх багато цього року.

Відвідали з дружиною наш Оперний, слухали концерт Павла Табакова. Зал був заповнений десь на 80%. Програма, на мою думку, досить складна була. Багато класики і хітів, попурі групи Queen. Повна відсутність попсових українських пісень. Лише одну власну заспівав. Загалом цікаво. В залі основна маса слухачів – жінки.

Сімейні справи заставили взяти відпустку на два дні. І ті дні в клопотах просто пролетіли, не встиг і оглянутись, як вже скоро треба знову збиратись на роботу. Хоча частина питань так і не закрилась .

Лікарні – це згусток напруги і нема там жодної краплі добрих емоцій. Людина потрапляючи в стіни лікувального закладу повинна лікуватися, а не добиватися. Для цього треба щоб позитивні думки були. А як вони виникнуть якщо навколо все обшарпане і розламане, як після операції може додаватись сил, коли всюди прихована комерція і гнітюча аура? Я вважаю, що за лікування потрібно платити гроші. Проте, чому це все так приховано, чому лікарі виконуючи свій обов’язок, показують, що роблять тобі велику послугу? В Україні потрібно відмінити державну медицину, відмінити податки з нас на так зване безкоштовне лікування, запровадити страхування і вивішувати прейскуранти. Бо немає в нас нічого безкоштовного. Для одиноких і незахищених – робити соціальні медичні установи, гроші держава має, тільки йдуть вони самі знаєте куди.

А на дворі вже літо. Зелено, аромати наповнюють повітря. Правда в місті, в царстві бетону і асфальту цього не відчуєш на всі 100%. Раджу всім їхати за межі квартир до природи. Там вже глід починає цвісти, пахне капітально, особливо ввечері.

Чим тих вихідних більше, тим їх менше. Во. Загалом минуло все весело. Можна сказати – відпочили. Але ще б день чи два, було б супер . Два дні відпочивав на пікніках із друзями, два дні з домашніми клопотами і роботами. але відпочинку таки більше було. Сьогодні, взагалі, потішили себе покупками. Маємо взуття нове тепер.

А як Вам злива? Шандарахало і заливало так нічогенько. Правда?:) То літо прийшло. Чи ще трошки?

А ви як відпочили?

Українські блоги: prog-n-post. Прогресуй!) – Перший україномовний блог, присвячений prog та post року.